Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 698-166, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
(у порядку ст. 90 Господарського процесуального кодексу України)
"28" листопада 2013 р. Справа №5028/9/153б /2011
За заявою Кредитора: Управління Пенсійного фонду України в м. Ніжин та
Ніжинському р-ні, вул. Шевченка 21-ж, м. Ніжин,
Чернігівська область,16600
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніжинські лабораторії
скануючих пристроїв", код ЄДРПОУ 14220751, вул. Чернігівська 112 Б,
м. Ніжин, Чернігівська область,16600
Предмет спору: про визнання боржника банкрутом
Суддя Івченко С.М.
У провадженні господарського суду Чернігівської області знаходиться справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв".
При розгляді 26.11.13р. у її межах поданих Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" заяви, скарги та клопотання господарським судом Чернігівської області виявлено порушення законності та недоліки в діяльності банку, якого згідно до нотаріально посвідченого 27.05.13р. доручення представляла Лисенко Г.О..
Порушення та недоліки полягають у наступному.
На стадії ліквідаційної процедури на адресу господарського суду Чернігівської області 04.11.13р. від Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (скорочено: ПАТ "ВіЕйБі Банк") надійшли датовані 30 жовтня 2013р. та підписані представником банку Лисенко Г.О. :
- заява про поточні вимоги до боржника на суму 730731,07грн.;
- скарга на дії ліквідатора з проханням відсторонити арбітражного керуючого Рязанової С.М. від виконання обов"язків ліквідатора по цій справі;
- клопотання про припинення повноважень ліквідатора Рязанової С.М. та призначення ліквідатором банкрута іншого арбітражного керуючого - Мегерю А.В..
Частиною 4 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Закону від 22.12.2011р.№4212-VI передбачено, що у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. Частинами 11 та 12 ст. 41 вказаного Закону встановлено, що дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю), а в разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом. З врахуванням ч. 1 ст. 38 Закону ( яка визначає, що вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; а також, що зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає; і кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі) господарський суд згідно до вимог п. 29 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013р. "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011)" має здійснювати розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону.
Відповідно до ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Виходячи з принципів рівності перед законом і судом та змагальності , встановлених ст. 4-2 та 4-3 Господарського процесуального кодексу України у ст. 56 згаданого Кодексу закріплено обов"язок при поданні позовної заяви надсилати її копії з доданими до неї документами відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення. Такий обов"язок є універсальним щодо будь-якого звернення до суду з питання , яке підлягає вирішенню судом по суті , зокрема, у справах позовного провадження - стосовно зміни порядку та способу виконання судового рішення, оскарження дій органів ДВС, тощо, а у справах про банкрутство - щодо заяв про грошові вимоги , оскарження дій учасників ліквідаційної процедури, тощо.
З урахуванням вказаних норм зазначені вище заява, скарга, клопотання ПАТ "ВіЕйБі Банк" були прийняті судом ухвалою від 07.11.13р. з призначенням судового засідання для їх розгляду по суті на 26.11.13р., однак зважаючи, що до скарги на дії ліквідатора та клопотання про припинення повноважень ліквідатора Рязанової С.М. і призначення ліквідатором банкрута іншого арбітражного керуючого банком не було додано доказів направлення їх на адресу боржника та арбітражного керуючого (до вказаних скарги та клопотання додано лише опис вкладення у цінні листи № 0315037510913 та 0315037510964, у яких одержувачами вказано не боржника чи арбітражного керуючого, а господарський суд Чернігівської області) суд ухвалою від 07.11.13р. зобов"язав ПАТ "ВіЕйБі Банк" надати суду докази направлення ліквідатору банкрута копій скарги на дії ліквідатора та клопотання (про припинення повноважень ліквідатора та призначення ліквідатором іншого арбітражного керуючого) з доданими до них документами.
Згідно поштового повідомлення 1400602945067 про вручення поштового відправлення вказана ухвала суду від 07.11.13р. одержана представником банку Метельскою 11.11.13р.. Незважаючи на те, що ухвалу з вимогами надати суду докази направлення копій документів іншій стороні справи одержано за 2 тижні до судового засідання , такі докази завчасно суду надані не були, а напередодні судового засідання , призначеного на 26.11.13р. на 09:00год. представником банку Лисенко Г.О. о 08год. 58хв. 26.11.13р. здано канцелярії суду заперечення на заяву ліквідатора по справі про дострокове припинення нею повноважень , до якого було прикладено як витребуваний судом доказ направлення ліквідатору копії скарги опис вкладення у цінний лист №0315037530655 , датований згідно календарного штемпеля 150 поштового відділення м. Києва 25.11.13р.. Доданий до опису фіскальний чек № 1660 за 25.11.2013р. свідчить про прийняття поштою до відправки цінного листа №0315037530655 о 16год. 33хв. 25 листопада 2013р., що з врахуванням поштопробігу унеможливлювало одержання ліквідатором направленої банком копії скарги до початку судового засідання. дового засідання.
Зазначені обставини свідчать про те, що подаючи скаргу на дії ліквідатора банк не направляв її копії ліквідатору та незважаючи на те, що такі докази були витребувані судом, здійснив направлення копій стороні лише за один день до судового засідання, хоча мав направити їх до звернення до суду зі скаргою, або принаймні, одержавши за 2 тижні до судового засідання ухвалу, якою витребовувались такі докази.
Вказане є порушенням ст. 22, 56 Господарського процесуального кодексу України
Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст. 124 Конституції України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Ст. 22 Господарського процесуального кодексу України встановлює права та обов'язки сторін та вказує на те, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Реалізуючи право на звернення до суду зі скаргою на дії ліквідатора кредитор має дотримуватись принципу поваги права іншої сторони спору - ліквідатора бути обізнаним щодо предмету судового розгляду та доказів, на підставі яких ініційовано такий розгляд заявником у суді. Не дотримуючись встановленого порядку надання іншій стороні спору копій скарги і доданих доказів кредитор зловживає своїм процесуальним правом, використовує його недобросовісно.
Пунктом 5.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у будь-яких випадках зловживання сторонами та іншими учасниками судового процесу своїми процесуальними правами всупереч обов'язкові добросовісно користуватися ними господарським судам належить реагувати на відповідні порушення у спосіб, передбачений статтею 90 Господарського процесуального кодексу України - шляхом винесення окремих ухвал, а за наявності підстав - також і надіслання повідомлень органам внутрішніх справ чи прокуратури. У разі зловживань процесуальними правами з боку учасників судового процесу, представлених адвокатами, окремі ухвали можуть надсилатися також до кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури для вирішення питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності в порядку статей 33 - 36 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Розгляд заяви про поточні грошові вимоги банку до боржника показав, що заява банком була подана суду з порушенням встановленого 2-х місячного терміну після офіційного оприлюднення інформації про визнання боржника банкрутом. Інформація про визнання боржника банкрутом була опублікована в газеті "Голос України" № 117 за 26.06.13р.. За таких обставин встановлений 2-місячний строк для заявлення вимог за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства - до 26.08.13р.. Заява Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" про поточні грошові вимоги подана згідно календарного штемпеля на конверті 30.10.13р., а надійшла до суду 04.11.13р., тобто більше ніж через 2 місяці після закінчення строку на подання такої заяви.
Несвоєчасність заявлення поточних грошових вимог у цій справі свідчить про неналежний моніторинг інформації про визнання боржників банкрутами у офіційних друкованих виданнях та про неналежний контроль за дотриманням посадовими особами банку визначених законом строків подання заяв про грошові вимоги.
Наслідком порушення строку подання суду заяви про поточні грошові вимоги стало віднесення відповідно до прямої вказівки ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимог банку до 6 черги задоволення замість 4-ї, у яку погашаються заявлені своєчасно поточні вимоги. Віднесення задоволення вимог у шосту чергу замість четвертої призвело до негативних фінансових наслідків для банку у вигляді можливості одержання задоволення вимог в останню чергу.
Про зазначені порушення законності та недоліки у роботі посадових осіб банку судом має бути поінформовано керівництво ПАТ "ВіЕйБі Банк" для вжиття заходів по усуненню зазначених у цій ухвалі недоліків та недопущенню їх у подальшому .
Керуючись ст. ст.86, 90 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Направити голові правління Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Мальцеву Денису Костянтиновичу цю окрему ухвалу з пропозицією :
- проаналізувати причини та наслідки допущених посадовими особами банку порушень законодавства, зазначених у цій окремій ухвалі;
- розробити заходи з підвищення рівня знань та неухильного дотримання норм Господарського процесуального кодексу України та законодавства про банкрутство особами, на яких за посадовими обов"язками покладено вжиття заходів по стягненню заборгованості з підприємств-боржників, представництво інтересів у судах і, зокрема , по справах про банкрутство;
- посилити контроль за ефективністю вжиття відповідальними особами банку заходів по стягненню заборгованості з підприємств-банкрутів та дотриманням строків подання заяв про грошові вимоги у справах про банкрутство.
2. Про результати розгляду окремої ухвали та вжиті заходи повідомити господарський суд письмово в місячний строк після надходження цієї окремої ухвали.
Суддя С.М. Івченко