"21" листопада 2013 р.Справа № 916/2659/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит"
до відповідача Державного підприємства"Одеська залізниця"
про стягнення 8550,29грн.
Суддя Гут С.Ф.
В судовому засіданні приймали участь
Від позивача: Степаненко О.М., довіреність №1-3/3д-53 від 01.04.13р.;
Від відповідача: Баштовий В.Б., довіреність №16 від 02.01.13р.
В судовому засіданні 29.10.13р. по справі було оголошено перерву до 21.11.13р. о 10:00хв., в порядку ст. 77 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Державного підприємства"Одеська залізниця" про стягнення вартості нестачі вугілля у розмірі 8550,29грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.10.13р. порушено провадження у справі №916/2659/13.
Відповідач проти позову заперечує, та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, згідно наданого відзиву на позов(вх.№32106/13 від 23.10.13р.). В обґрунтування відзиву зазначає про те що відповідно до записів у залізничній накладній №49524598 від 02.04.13р., завантаження вагону №59667428 проводилося на підприємстві вантажовідправника, засобами і силами відправника вантажу, ним же самостійно було визначено масу вантажу перед відправленням вагонів, без участі представника залізниці. З прибуттям вагону на станцію Знам'янка Одеської залізниці 31.03.13р., після обстеження системою відеоспостереження з оглядової вежі та комісійного перезважування на тензометричних вагах у вагоні №67846709 було виявлено різниця маси вантажу в вагоні в сторону зменшення на 16600кг та нещільне прилягання кришок 2, 3 люків справа по ходу потяга. Маються зазори між кришками люків та поперечними балками шириною 40мм довжиною 1000мм. Нещільне прилягання старого походження, вкрите іржею. Зазори в вагоні було закладено досками та паклею. Глухі торцеві стінки інших люків щільно замкненні. Все це підтверджено актом загальної форми №7922 від 31.03.13р. Вагон №67846709, при виявленні вищезазначеного протікання, був відчеплений по комерційній несправності, про що свідчить акт загальної форми №270 від 31.03.13р. Крім того, при огляді спірного вагону на станції Знам'янка Одеської залізниці 31.03.13р. на 25-ій сортувальній неелектрофікованій кованій колії о 5.30 ранку по документу значиться: навантаження навалом нище бортів, розмір відносно висоти бортів не вказано. Фактично навантаження рівномірне, нище бортів на 300мм. На поверхні вантажу мається воронкоподібне заглиблення (воронкоподібне поглиблення свідчить про те, що вантаж тік, просипався і це просипання могли усунути на прохідних станціях) по ходу потяга над 2, 3 люками довжиною 3000мм на всю ширину вагону, глибиною 1200мм. Мається захисне маркування вапном. В місці просипання маркування відсутнє. Зазори кришок 2, 3 люків вагону справа по ходу потяга було закладено досками та паклею. Каток не застосовувався. Глухі торцеві стінки інших люків щільно замкненні. Все це також підтверджено актом загальної форми №7924 від 31.03.13р. На підставі вищезазначених актів загальної форми, додатково було складено акт про технічний стан вагону №95 від 31.03.13р. В технічному відношенні, згідно даного акту, вагон №67846709 - справний. Згідно актів загальної форми, вагон було відчеплено на перевірку. При повторному зважуванні спірного вагону на тензометричних статичних вагонних вагах, було виявлено різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 15700кг. Зважування здійснювалось двічі, різниця маси вантажу підтвердилась. З-за наявності слідів старого просипання вантажу, вантажовідправником були порушені вимоги ст. 31, 32 Статуту залізниць України, а саме: згідно 31 ст. Статуту залізниць України та п. 5 та 6 „Правил перевезень вантажів у вагонах відкритого типу", при завантаженні вантажів, які містять дрібні фракції, вантажовідправник перед навантаженням вантажу у вагон повинен визначити придатність рухомого складу для перевезення вантажу у комерційному відношенні - усунути щілини та конструктивні зазори вагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу. Придатність вагону для перевезення вантажу в комерційному відношенні в даному випадку визначається відправником, так як завантаження здійснювалося його засобами. Також відповідно до ст. 32 Статуту залізниць України, відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням технічних умов. Згідно п. 6 „Правил перевезень вантажів у вагонах відкритого типу": у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої. Крім того, вибір профілактичних засобів проводиться відправником, але цього заходу, а саме, застосування катку, як запобіжні заходи щодо видування або просипання дрібних часток вантажу під час перевезення, вантажовідправником не було проведено, каток не застосовувався, що підтверджено актом загальної форми №7924 від 31.03.13р. Крім того, згідно „Інструкції по підготовці вантажних вагонів до перевезень", затвердженої наказом Укрзалізниці 31.12.2009р., №734-11, п. 8.6 „Напіввагони", пп. 8.6.5 зазначено, що особливу увагу треба приділяти дотриманню установлених розмірів конструктивних зазорів площини прилягання кришок люків до балок вагона, щоб запобігти присипанню вантажів дрібних фракцій. Також, згідно „Правил з деповського ремонту" (Вантажні вагони залізниць України колії 1520 (1524 мм), п. 15.2 „Ремонт кришок розвантажувальних люків (дверей), пп. 15.2.1, кришки люків повинні закриватися щільно. Місцеві зазори між кришкою люка і площиною її прилягання допускається не більше 5мм. В даному ж випадку, зазори між кришками люків та поперечними балками шириною 40мм довжиною 1000мм. За таких виявлених обставин, втрата вантажу під час руху потяга можлива. Вантажовідправник до завантаження в вагон №67846709 зазор бачити міг, але дій по запобіганню просипання вантажу не прийняв. Вантажовідправник мав прийняти всі необхідні заходи, які б гарантували схоронність вантажу в вагоні №67846709, чи хоча б попередили втрату вантажу. Під час перевезення, втрата вантажу у вагонах відкритого типу, виникає через його витікання (просипання) з причини наявності щілин, нещільного прилягання люків до кузова вагона, це мало бути помічено відправником ще до початку навантаження, але відправник від навантаження вантажу в даний вагон не відмовився. Крім того, вагон №67846709 знаходився під здвоєнною операцією. Про що свідчать: пам'ятка №658 про подавання вагонів від 27.03.2013р.; пам'ятка №3531 про забирання вагонів від 28.03 2013р. Під здвоєною операцією розуміємо, розвантаження та послідуюче завантаження вагону на одній і тій же станції. Здвоєна операція зменшує простій вагонів під вантажними операціями та скорочує маневрову роботу в порівнянні з одноразовими операціями, тобто розвантаженням одного вагону та навантаженням на тій же станції другого. При здвоєній операції час на відчеплення, причеплення, подачу та забирання вагонів, які йдуть під завантажувальні операції, скорочується приблизно вдвоє. Тобто вагон №67846709 по прибуттю на станцію вантажовідправника було розвантажено та зразу ж завантажено на підприємстві вантажовідправника, засобами і силами відправника вантажу. Вантажовідправник самостійно визначив придатність вагону №67846709 для перевезення вантажу у комерційному відношенні, так як завантаження здійснювалося його засобами. Також згідно „Правил перевезень вантажів", пункту 27, розділ 8: при видачі вантажів, маса яких у наслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма нестачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2 % маси (1 420 кг) зазначеної в перевізних документах: нестача складає 14280кг, по вартості згідно позовної заяви.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
У відповідності з Контрактом № 51-2 від 14.11.2011р. та специфікацією №59 від 17.01.2013р. Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" 28.03.2013р. по залізничній накладній №49524598 на адресу Державного підприємства «Ізмаїльський морський торгівельний порт», (станція Ізмаїл Експорт Одеської залізниці) було відвантажено вугілля Антрацит марки АС у піввагоні №67846709 - 71000кг та передано до перевезення Державному підприємству «Донецька залізниця». Постачальником даного вантажу також є Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит".
Згідно з умовами Контракту та Специфікації при завантаженні спірного вугілля на судно у ДП Ізмаільський МТП до обліку та до розрахунку за вугілля поставлене у вагоні №67846709 вантаж прийнятий у кількості 55300кг (тобто на 15700кг менше ніж було завантажено Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит"), що підтверджується рахунком-фактурою №67 від 24.04.2013р. штурмановською розпискою від 24.04.2013р., відомістю про завантаження судна від 24.04.2013р.
При транспортуванні на станції Знам'янка Одеської залізниці була перевірена маса вантажу у вагоні №67846709. В результаті перевірки виявлено рівномірне навантаження вугілля нижче бортів 300мм. На поверхні вантажу виявлено воронкообразне заглиблення, яке зафіксоване комерційним актом АА №023243/131/28 від 31.03.2013р.
Згідно з комерційним актом АА №023243/131/28 від 31.03.2013р., мається воронкообразне заглиблення за ходом поїзда над 2-3 люками довжиною 3000мм, завширшки на ширину вагону, глибиною 1200мм. Просипання вантажу відсутнє. Маються старі сліди просипання вантажу. Щілини між кришками 2,3 люків з права за ходом поїзда та поперечними балками шириною 40мм, довжиною 1000мм, закладені дошками і паклею. В вагоні глухі торцеві стінки, люка щільно закриті. Мається захисне маркування вапном, в місці заглиблення маркування відсутнє. При зважуванні виявилося брутто 76700кг, тара з документа 21400кг, нетто 55300кг, що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення 15700кг.
Із зазначених у залізничній накладній №49524598 даних вбачається, що Відправником Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" були застосовані додаткові заходи по збереженню при перевезенні вугілля і вказано : «Профілактика проведена омаслюванням..: Маркування проведено двома паралельними бороздами з нанесенням вапна завширшки 100мм довжиною з вагон.».
В обґрунтування позову позивач зазначає, що позивачем при відправці вантажу у вагоні №67846709 були виконані всі вимоги для забезпечення збереженості вантажу під час перевезення. На станції відправлення вантаж був прийнятий, відповідно до пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення шляхом після візуального огляду залізницею вагону, вантажу, його захисного маркування без зауважень. Просипання вантажу не було виявлено, про наявність воронок на поверхні вантажу та про наявність щілин у вагоні залізницею не було зазначено та не було зафіксовано у загальному порядку. Дотримання вантажовідправником вимог по навантаженню підтверджено станцією Фащівка Донецької залізниці (наявність відбитку календарного штемпелю ст. Фащівка), що і стало підставою для прийому вантажу до перевезення. Крім того, зауважень з боку залізниці до стану вагону та вантажу не було і на попутних станціях залізниці від станції Фащівка Донецької залізниці до станції Знам'янка Одеської залізниці. Розходження маси на станції призначення із зазначеною в провізному документі свідчить про неналежне виконання зобов'язання із схоронності вантажу під час перевезення. Наявність поглиблень та відсутність просипання, свідчать про доступ до вантажу у вагоні та наявність ознак розкрадання вантажу в процесі його перевезення, що є підставою для відповідальності перевізника. Наявність заглиблення у вагоні №67846709 свідчить про виїмку (втрату, розкрадання) вугілля при транспортуванні. У змісті комерційного акту АА №023243/131/28 від 31.03.2013р. не вказано та залізницею не надано доказів про причину утворення даного поглиблення. Оскільки у комерційному акті відсутній докладний опис обставин, за яких сталося незбереження вантажу у вагоні, залізниця несе відповідальність, доки не доведе відсутність своєї вини.
Згідно з розрахунком, наданим позивачем вартість недостачі складає 8550,29грн.
Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою до відповідача Державного підприємства"Одеська залізниця" про стягнення вартості недостачі вугілля у розмірі 8550,29грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно п.п. 1, 2, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Частиною 2 ст. 306 ГК України визначено, що суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.
Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст. 129 Статуту Залізниць України).
Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (ч.ч.2, 3 ст. 308 ГК України).
Згідно ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Статтею 924 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
При цьому, згідно ст. 37 Статуту залізниць України, п.5 Правил приймання вантажів до перевезення та п.1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 №644, маса вантажу визначається відправником. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Статтею 52 Статуту залізниць України визначено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі: прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами; прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах); прибуття вантажу, який був завантажений залізницею; видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею; прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.
Частиною 3 ст. 32 Статуту Залізниць України визначено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.
Так, згідно п.п. 5, 6 Правил перевезення у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001р. №542 та зареєстрованих Міністерством юстиції України 10.09.2001р. за №796/5987 перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.
Згідно ст. 110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.
Відповідно до ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.
Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту залізниць України, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі -продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.
В свою чергу, у відповідності до вимог ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. Згідно з п/п "а" ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Між тим, як свідчать матеріали справи, при перевезенні вантажу складений комерційний акт, в якому встановлені обставини щодо нестачі вантажу у кількості 15700кг., вагон був у справному стані а також наявні обставини, які свідчать про ознаки втрати вантажу під час його перевезення.
За таких умов, суд вбачає вину Одеської залізниці у виникненні нестачі вантажу, на яку вказують обставини, відображені у комерційному акті.
Відповідно до ст. 31 Статуту залізниць України придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається:
- вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці;
- контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів - відправником.
Залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери (ст. 31 СЗУ).
Так, відповідно до акту про технічний стан вагону №95 від 31.03.2013р. вбачається неплотне прилягання старого походження покритого іржею. Втрата вантажу можлива. Вантажовідправник зазори до навантаження бачити міг однак заходів для усунення не здійснив.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що Вантажовідправник - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" повинен нести відповідальність за нестачу вантажу у зв'язку з тим, що бачити міг комерційну непридатність вагону, та відповідних заходів не прийняв, чим порушив вимоги ст.31 Статуту залізниць України.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові ВГСУ від 15.11.2012р. по справі №3/5005/4048/2012.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
З урахуванням викладеного, суд погоджується з розрахунками Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" та Державного підприємства"Одеська залізниця" та визначенням вартості нестачі вантажу у розмірі 8550,29грн.
Приймаючи до уваги, що судом встановлена як наявність вини відправника, так і наявність вини залізниці (допущення втрати вантажу під час його перевезення) відповідальність за цю нестачу слід покласти на обидві сторони у рівних частинах по 50% від загальної вартості нестачі вантажу, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню частково на суму 4275,15грн.
Судові витрати по сплаті судового збору слід віднести на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства"Одеська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315; п/р 26003000001 в Одеській філії АБ"Експресс-Банк, МФО 328801") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" (94701, Луганська область, м. Ровеньки, Луганської області, вул. Комуністична, буд.6, п/р 26003962494734 у ПАТ «ПУМБ» в м. Донецьк, МФО 334851, код ЄДРПОУ 37713861) вартість нестачі у сумі 4275(чотири тисячі двісті сімдесят п'ять)грн.15коп., витрати по сплаті судового збору на суму 860(вісімсот шістдесят)грн.25коп.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.
Повний текст рішення складено 26.11.2013р.
Суддя Гут С.Ф.