ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/18253/13 18.11.13
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк"
до товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГОЛОВСНАБСПЕЦБУД"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова лізингова група"
про звернення стягнення на предмет застави (ціна позову 1 952 726,38 грн.)
Представники сторін:
від позивача: Скипченко Є.І. - представник за довіреністю № 540 від 16.09.2013 року;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився.
встановив:
На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГОЛОВСНАБСПЕЦБУД" про звернення стягнення на предмет застави (ціна позову 1 952 726,38 грн.)
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07.12.2006 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група» укладено кредитний договір № 199.
Банк належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором.
Постановою Господарського суду м. Києва від 09.04.2012 року по справі №44/459-Б товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Під час проведення ліквідаційної процедури вимоги банку як кредитора позичальника були визнані, однак задоволені не були.
Станом на 08.04.2013 року заборгованість позичальника за кредитом та процентами становить 1 952 726,38 грн.
27.02.2007 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та позичальником укладено договір застави.
Відповідно до повідомлення ліквідатора позичальника вих. №09/09-п від 09.09.2013 року заставне майно по вищезазначеному договорі на поточну дату знаходиться у власності товариства з обмеженою відповідальністю «УКРГОЛОВСНАБСПЕЦБУД», у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.09.2013 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.10.2013 року.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.10.2013 року розгляд справи відкладено на 29.10.2013 року, у зв'язку із неявкою представників відповідача та третьої особи у судове засідання та витребуванням додаткових доказів по справі.
На адресу господарського суду міста Києва не надійшла витребувана інформація від Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України.
29.10.2013 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав відзив на позовну заяву.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.10.2013 року розгляд справи відкладено на 18.11.2013 року, у зв'язку із неявкою представника третьої особи у судове засідання та витребуванням додаткових доказів по справі.
13.11.2013 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва надійшла витребувана інформація від Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України.
В судове засідання 18.11.2013 року представники відповідача та третьої особи не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.
Представник позивача підтримав свої позовні вимог та просив суд позов задовольнити, в рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова лізингова група» перед АБ «Укргазбанк» за кредитним договором №199 від 07.12.2006 року в розмірі 1 952 726,38 грн. з яких: 1 080 015,20 грн. - прострочена заборгованість по кредиту; 6 609,93 грн. - прострочена заборгованість по процентах за період з 01.04.2012 по 08.04.2012; 682 331,40 грн. - прострочена заборгованість по процентах; 56 791,11 грн. - заборгованість штрафних санкцій (неустойці) за несвоєчасне повернення кредиту; 126 978,73 грн. - заборгованість штрафних санкцій (неустойці) за несвоєчасну сплату процентів, звернути стягнення на предмет застави, а саме: баштовий поворотний кран LIEBHERR 63 K, 1989 року випуску та баштовий поворотний кран LIEBHERR 63 K, 1992 року випуску, які знаходяться у власності відповідача.
Окрім того, представник позивача в повному обсязі підтримав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову № 11811/7129/2013 від 13.09.2013 року, відповідно до якої просить суд накласти арешт на майно, яке знаходиться у заставі банку, а саме на: баштовий поворотний кран LIEBHERR 63 K, 1989 року випуску та баштовий поворотний кран LIEBHERR 63 K, 1992 року випуску.
Вказана заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не надано доказів, що невжиття таких заходів може утруднити виконання рішення суду або зробити його неможливим.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
07.12.2006 року між відкритим акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група» укладено кредитний договір № 199.
Статутом публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" затвердженого загальними зборами акціонерів АБ «Укргазбанк» 06.04.2012-07.04.2012 року протокол №1 встановлено, що публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Укргазбанк" є правонаступником відкритого акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк".
Згідно з п. 1.1. кредитного договору, банк відкриває позичальнику невідновлювальну відкличу кредитну лінію в сумі 1 751 376,00 грн. для фінансування операції фінансового лізингу баштового поворотного крану LIEBHERR на строк з 07 грудня 2006 року по 07 грудня 2011 року із сплатою процентів за користування кредитом, виходячи з 18%.
27.02.2007 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між відкритим акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група» укладено договір застави обладнання, зареєстрований в реєстрі №д-255 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О.
Відповідно до п.2.1 договору застави, предметом застави є баштовий поворотний кран LIEBHERR 63 K, 1989 року випуску та баштовий поворотний кран LIEBHERR 63 K, 1992 року випуску, які належать застоводавцю на праві приватної власності, що підтверджується договором купівлі-продажу обладнання №129 від 04 грудня 2006 року та видатковою накладною №РН-014430 від 29 грудня 2006 року.
Згідно з п.2.2 договору застави, предмет застави оцінено сторонами в 1 751 376,00 грн.
Як зазначено позивачем, банк належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором та станом на 08.04.2013 року заборгованість позичальника за кредитом та процентами становить 1 952 726,38 грн.
Постановою Господарського суду м. Києва від 09.04.2012 року по справі №44/459-Б товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Під час проведення ліквідаційної процедури вимоги банку як кредитора позичальника були визнані, однак задоволені не були.
Відповідно до повідомлення ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група» вих. №09/09-п від 09.09.2013 року заставне майно по договору застави від 27.02.2007 року (баштовий поворотний кран LIEBHERR 63 K, 1992 року випуску та баштовий поворотний кран LIEBHERR 63 K, 1989 року випуску) знаходиться у власності товариства з обмеженою відповідальністю «УКРГОЛОВСНАБСПЕЦБУД».
Оскільки товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група» не виконані зобов'язання за кредитним договором, позивач звернувся до суду про стягнення майна, що є предметом застави згідно з договором застави та яке на його думку знаходиться у власності відповідача.
Відповідно до ч.1 статті 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.12.2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група» (лізингодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «УКРГОЛОВСНАБСПЕЦБУД» (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 52л/12/06, відповідно до умов якого лізингодавець на замовлення лізингоодержувача набуває у власність баштовий поворотний кран LIEBHERR 63К (1989 року), що зазначений у «замовленні на предмет лізингу», спеціально для передачі його лізингоодержувачу в платне користування та володіння на умовах фінансового лізингу.
На виконання умов договору між сторонами підписано акт прийому-передачі від 29.12.2006 року відповідно до якого, лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв предмет лізингу: баштовий поворотний кран LIEBHERR 63К, 1989 року випуску, вартістю 851 136,00 грн.
31.03.2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група» та товариством з обмеженою відповідальністю «УКРГОЛОВСНАБСПЕЦБУД» укладено додаткову угоду до договору фінансового лізингу №52л/12/06 від 04.12.2006 року, відповідно до якої у зв'язку з наявністю простроченої заборгованості сторони прийшли згоди розірвати договір з умовою повернення предмету лізингу лізингоодержувачем лізингодавцю.
На виконання умов додаткової угоди між сторонами підписано акт прийому- передачі від 31.03.2010 року, відповідно до якого лізингоодержувач передав, а лізингодавець прийняв предмет лізингу: баштовий поворотний кран LIEBHERR 63К, 1989 року випуску.
Також, 04.12.2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група» (лізингодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «УКРГОЛОВСНАБСПЕЦБУД» (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 53л/12/06, відповідно до умов якого лізингодавець на замовлення лізингоодержувача набуває у власність баштовий поворотний кран LIEBHERR 63К (1992 року), що зазначений у «замовленні на предмет лізингу», спеціально для передачі його лізингоодержувачу в платне користування та володіння на умовах фінансового лізингу.
На виконання умов договору між сторонами підписано акт прийому-передачі предмета лізингу від 29.12.2006 року, відповідно до якого, лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв предмет лізингу: баштовий поворотний кран LIEBHERR 63К, 1992 року випуску, вартістю 900 240,00 грн.
31.03.2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група» та товариством з обмеженою відповідальністю «УКРГОЛОВСНАБСПЕЦБУД» укладено додаткову угоду до договору фінансового лізингу №53л/12/06 від 04.12.2006 року, відповідно до якої у зв'язку з наявністю простроченої заборгованості сторони прийшли згоди достроково розірвати договір з умовою повернення предмету лізингу лізингоодержувачем лізингодавцю.
На виконання умов додаткової угоди між сторонами підписано акт прийому-передачі від 31.03.2010 року, відповідно до якого лізингоодержувач передав, а лізингодавець прийняв предмет лізингу: баштовий поворотний кран LIEBHERR 63К, 1992 року випуску.
Відповідно до п.2.1 договорів лізингу, предмет лізингу протягом всього строку дії даного договору є власністю лізингодавця.
Листами вих.. № 04-12/6005 від 29.10.2013 року та вих.. № 04-13/6361 від 11.11.2013 року Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві повідомило суд про те, що за товариством з обмеженою відповідальністю «УКРГОЛОВСНАБСПЕЦБУД» об'єктів котлонагляду не зареєстровано.
Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
Таким чином, оскільки товариство з обмеженою відповідальністю «УКРГОЛОВСНАБСПЕЦБУД» не є стороною ні кредитного договору ні договору застави, а також беручи до уваги те, що предмети застави не знаходяться у власності відповідача, тому вимоги позивача визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Судовий збір, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити повністю.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 28.11.2013 року.
Суддя С.М.Мудрий