ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/21079/13 25.11.13
За позовомСпільного підприємства «Есфірь»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»
простягнення коштів по банківському вкладу в сумі 101756,29 грн.
СуддяСташків Р.Б.
Представники:
від позивача -Борзих Л.М. (директор).
від відповідача -не з'явився.
У жовтні 2013 року Спільне підприємство «Есфірь» (далі - позивач або Підприємство) звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (далі - відповідач або Банк) про стягнення 101756,29 грн. заборгованості за договором банківського вкладу в національній валюті № 2\Ю-09 (Бізнес) від 23 березня 2009 року (далі - Договір банківського вкладу).
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем усупереч умовам вказаного Договору банківського вкладу не було повернуто у встановлений строк суму вкладу та нараховані відсотки в установленому вище розмірі.
Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, у судове засідання не з'явився, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення відповідача про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання була надіслана на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Про отримання представником відповідача за вказаною адресою місцезнаходження відповідача 08.11.2013 зазначеної ухвали суду свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.
Судом взято до уваги, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки неявка представників відповідача не перешкоджає вирішенню спору, а також не встановлено інших обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
23 березня 2009 року між Банком та Підприємством (Вкладник) було укладено Договір банківського вкладу, відповідно до якого Банк відкрив Підприємству вкладний (депозитний) рахунок № 2610402300712 в Житомирській філії ТОВ «Укрпромбанк» (код банку 311799), на який позивач перерахував грошові кошти в сумі 100000 гривень (далі - Вклад).
Відповідно до пунктів 1.3, 1.4 Банк зобов'язувався повернути суму Вкладу 31.07.2009, а також сплатити проценти із розрахунку 17% річних.
Проте, у визначений договором строк відповідач вклад позивачу не повернув.
Як убачається з виписок з особового рахунку позивача № 2610402300712 станом на 04.12.2009 та на 30.12.2009 залишок коштів позивача на вказаному рахунку становив 105969,12 грн. та 105939,12 грн., відповідно.
Листом від 27.01.2010 Банк повідомив позивача про те, що постановою Правління Нацбанку України від 21.01.2010 за № 19 відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації відповідача. Його ліквідатором призначено фізичну особу - службовця Національного банку України Раєвського Костянтина Євгеновича, який працює за юридичною адресою Відповідача.
Листом від 31.03.2010 за № 10200вк ліквідатор ТОВ «Укрпромбанк» Раєвський К.Є. повідомив позивача про визнання його вимог в сумі 105939,12 грн. та про віднесення їх до сьомої черги задоволення за рахунок коштів, отриманих за результатами ліквідаційної процедури.
Протягом 2010-2013 років відповідач повернув позивачу кошти лише в сумі 4212,83 грн. (690,18 грн. 16.11.2011 за меморіальним ордером № 318; 1368,51 грн. 26.07.2012 за меморіальним ордером № 147079; 2154,14 грн. 18.04.2013 за меморіальним ордером ордера № 238).
Решта визнаних ліквідатором та включених до реєстру вимог кредиторів коштів позивачу повернута не була.
З матеріалів справи також вбачається, що постановою Правління Національного банку України від 21.01.2010 № 19 відкликано з 21.01.2010 банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації Банку, а також призначено ліквідатором Банку службовця Національного банку України Раєвського Костянтина Євгенійовича.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 31.03.2010 у справі № 34/172 (за позовом Національного банку України до Банку про ліквідацію останнього), яке набрало законної сили, підтверджено відповідність застосування процедури ліквідації Банку з боку Національного банку України вимогам Закону України «Про банки і банківську діяльність» та підтверджено кандидатуру ліквідатора Банку - Раєвського Костянтина Євгенійовича.
Процедура ліквідації банків визначена у главі 16 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та розділі VIII Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
При цьому, оскільки відповідно до абзацу першого пункту 3 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ініційована до набрання чинності цим Законом (22.09.2012) процедура ліквідації банку здійснюється відповідно до законодавства, що діяло до набрання ним чинності, то процедура ліквідації відповідача регулюється главою 16 (статті 87-98) Закону України «Про банки і банківську діяльність» (тут і надалі - у редакції закону, що діяв до набрання чинності Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Так, статтею 89 Закону України «Про банки і банківську діяльність» у редакції, що діяла на той час, передбачалось, що кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури.
Відповідно до статті 93 вказаного Закону після закінчення одного місяця з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури ліквідатор припиняє приймання вимог кредиторів. Водночас, ліквідатор протягом трьох місяців з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури здійснює такі заходи щодо задоволення вимог кредиторів, як: визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; відхиляє вимоги у разі їх непідтвердження; сповіщає кредиторів про акцептування вимог.
Ліквідатор при прийнятті рішень про відчуження активів та/або зобов'язань банку зобов'язаний забезпечити пріоритетність захисту інтересів кредиторів банку відповідно до черговості задоволення вимог кредиторів, встановленої статтею 96 цього Закону (частина 2 статті 92 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).
Статтею 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлена черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів. При цьому, частиною 6 вказаної статті передбачено, що вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банку після повного задоволення вимог попередньої черги.
Виходячи з положень наведених норм, звернення до банка, який перебуває в процесі ліквідації, з майновими вимогами можливе лише в межах ліквідаційної процедури, яку веде ліквідатор цього банка, а не суд.
Як убачається з матеріалів справи, а також підтверджено представником позивача, Банком визнані його вимоги за Договором банківського вкладу та віднесені до сьомої черги задоволення.
Відтак, зважаючи на вищевказані вимоги законодавства України спірні вимоги позивача повинні погашатися лише в межах ліквідаційної процедури.
За таких обставин справи, суд не знаходить підстав для задоволення даного позову.
Судовий збір відповідно до статті 49 ГПК України покладається на позивача.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-35, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
У позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 28.11.2013
СуддяСташків Р.Б.