ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/20690/13 18.11.13
За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія
«Омега»
до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія
«Гарант-Авто»
про стягнення 50000 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Представники сторін:
від позивача - Пушкарь О.М. (представник за довіреністю);
від відповідача - Волчек Н.М. (представник за довіреністю).
Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Омега» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (далі - Відповідач) заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в розмірі 50000 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував Позивачу матеріальну шкоди, завдану страхувальником Відповідача внаслідок ДТП.
Присутній у судовому засіданні представник Відповідача письмових пояснень не подав, однак усно не висловив заперечень по суті спору, та визнав необхідність відшкодування Позивачу суми матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в розмірі 50000 грн.
Разом з цим Відповідач заперечував проти покладення на нього судових витрат по даному спору, так як станом на час звернення Позивача до суду з даним позовом Відповідачем не були порушені його права. Вимогу про відшкодування шкоди Відповідач отримав від Позивача лише 17.10.2013, а відтак, на день подання позову (25.10.2013) не закінчився передбачений законом строк на розгляд цієї вимоги.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
24.08.2013 в м. Львові по вул. Стрийська - Сокільницька була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «Субару», д.р.н. 99905ТВ, яким керувала Бурда Н.С. та автомобіля «Пежо», д.р.н. ВС1316СТ, яким керував Гупка О.В. Дана обставина підтверджується короткою та розгорнутою довідками ДАІ про дорожньо-транспортну пригоду, копії яких містяться у матеріалах справи.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Пежо», д.р.н. ВС1316СТ (Застрахований автомобіль), який відповідно до залученої до матеріалів справи копії реєстраційного талону належить Гупка О.В. на праві власності, та який був застрахований Позивачем на підставі Договору добровільного страхування № 191-07-0906-11 від 05.08.2013 (далі - Договір добровільного страхування); вигодонабувачем за вказаним договором є АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в частині заборгованості за Кредитним договором № 01-10/12-00226 від 09.08.2012.
На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування, враховуючи рахунок-фактуру № 9397 від 27.08.2013 СТО та Звіт № 650/13 від 27.08.2013 автотоварознавчого дослідження про оцінку вартості майнової шкоди, заподіяної ушкодженнями Застрахованого автомобіля у ДТП, Позивачем було складено Страховий акт № 10000-Т від 20.09.2019, відповідно до якого Позивач розрахував та виплатив страхове відшкодування в розмірі 112780,50 грн. на рахунок ремонтного СТО Застрахованого автомобіля, що підтверджується залученою до матеріалів справи копією платіжного доручення № 2179 від 30.09.2013.
Листом № 1509 від 18.09.2013 вигодонабувач за Договором добровільного страхування погодив виплату страхового відшкодування на рахунок ремонтного СТО Застрахованого автомобіля.
Необхідність виконання ремонтних робіт та використаних запчастин і матеріалів, які наведені у рахунку-фактурі № 9397 від 27.08.2013 СТО та Звіт № 650/13 від 27.08.2013 автотоварознавчого дослідження, відповідають завданим Застрахованому автомобілю пошкодженням, які зафіксовані в довідках ДАІ про дорожньо-транспортну пригоду, залучених до справи.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відтак, Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.
Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля «Субару», д.р.н. 99905ТВ, Бурда Н.С., вину якого у вчиненні ДТП та скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП встановлено постановою від 09.09.2013 Сихівського районного суду м. Львова у справі № 464/8499/13-п.
На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль «Субару», д.р.н. 99905ТВ на законних підставах, була застрахована Відповідачем на підставі договору (полісу) № АЕ/2093193 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000 грн., франшиза - 500 грн.
Доказів того, що Бурда Н.С. перебував у автомобілі «Субару», д.р.н. 99905ТВ на момент скоєння спірної ДТП не на законних підставах матеріали справи не містять, і Відповідачем не доведено доказів протилежного.
Отже, Відповідач є особою на яку полісом № АЕ/2093193 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля «Субару», д.р.н. 99905ТВ на час спірної ДТП.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до Звіту № 650/13 від 27.08.2013 автотоварознавчого дослідження про оцінку вартості майнової шкоди, заподіяної ушкодженнями Застрахованого автомобіля у ДТП, встановлено, що коефіцієнт фізичного зносу Застрахованого автомобіля дорівнює нулю. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
При дослідженні наданих Позивачем доказів на підтвердження вартості витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом Застрахованого автомобіля з урахуванням зносу, судом було враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Отже, документами, які підтверджують дійсний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом Застрахованого автомобіля, є рахунок-фактура № 9397 від 27.08.2013 ремонтного СТО та платіжне доручення № 2179 від 30.09.2013 про перерахування коштів за вказаним рахунком.
Відтак, реальний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом Застрахованого автомобіля, який знаходиться в межах встановленого звітом оцінювача розміру матеріальної шкоди завданої власнику Застрахованого автомобіля, становить 112780,50 грн.
Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України «Про страхування»).
Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АЕ/2093193 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування», статей 993, 1191, 1192 ЦК України, Відповідач повинен відшкодувати Позивачу шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком (50000грн.), виходячи із розміру реально завданих збитків, і в межах суми, що перейшла до Позивача у порядку регресу (112780,50грн.), та за мінусом встановленої франшизи (0грн.), тобто в сумі 50000 грн.
Відповідачем визнані заявлені Позивачем вимоги в сумі 50000 грн.
Відтак, огляду на все вищенаведене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Разом з цим, судом встановлено, що відсутня вина Відповідача у зверненні Позивача до суду з даним позовом.
Так, оскільки між Позивачем та Відповідачем не було узгоджено розміру страхового відшкодування, то за приписами ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Відповідачу надається строк до 90-та днів на розгляд вимоги Позивача №2800 від 14.10.2013 про виплату страхового відшкодування.
Оскільки дана вимога була отримана Відповідачем 17.10.2013, що вбачається зі зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення, то станом на дату звернення Позивача до суду з даним позовом (25.10.2013), не закінчився наданий законом Відповідачу строк на розгляд вимоги Позивача, а відтак права останнього порушені не були.
Відтак, у суду відсутні підстави стягувати з Відповідача понесені Позивачем витрати по оплаті судового збору. Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на Позивача та йому не відшкодовується.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (м. Київ, провулок Новопечерський, 19/3; ідентифікаційний код 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» (м. Київ, вул. Обсерваторна, 17, літ. А; ідентифікаційний код 21626809) 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування).
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 25.11.2013
Суддя Сташків Р.Б.