17.10.13р. Справа № 8/5005/5604/2012
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАТУСПАРТНЕР", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФАЙН ЛОГІСТИК УКРАЇНА", м. Дніпропетровськ
Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод теплоізоляційних та базальтових виробів", м. Дніпропетровськ
про стягнення 1 279 407,66 грн.
Суддя Рудовська І.А.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Борисенко Є.С. - довіреність від 29.01.2013р. б/н;
від 3-ї особи: Драган З.С.- директор, наказ №1/К від 01.02.03р.
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАТУСПАРТНЕР" (далі-позивач) звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФАЙН ЛОГІСТИК УКРАЇНА" (далі-відповідач) та з урахуванням уточнень до позовної заяви від 23.11.2011 р. просить стягнути з відповідача 1 279 407,66 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує відшкодуванням неодержаної плати за фактичне використання майна, посилаючись на ч. 3 ст. 207, 216 Цивільного кодексу України. Відповідач не визнає позов зазначає, що користувався майном на підставі договору, укладеного з ТОВ "Профістар".
Відповідач заперечує також з тих підстав, що між позивачем та відповідачем немає дійсних договорів, договори суборенди № 1/11-08 від 05.10.2010 р. та 2/11-08 від 05.10.2010 р. та договори завдатку № 1/10 від 22.10.2010 р. та № 2/10 від 19.10.2010 р. визнані судами недійсними з моменту їх укладення, а відтак і не спричинили будь-яких юридичних обов'язків для сторін в такому зобов'язанні. Акти приймання - передачі приміщення в користування позивачем та відповідачем, укладених на виконання відповідних недійсних договорів суборенди, не можуть бути як доказ, оскільки акти - приймання передачі підписані Кондратенко С.В., з перевищенням нею повноважень є невід'ємними частинами відповідних договорів оренди, то визнання недійсними договорів оренди мають наслідком і визнання недійсними актів приймання - передачі відповідного майна як частину договорів оренди. Відповідач вказує на те, що з 2008 р. належними чином виконував свої обов'язки, а відносини з ТОВ "Профистар" не припиняв, при цьому відсутні будь-які правовідносини між позивачем та відповідачем.
Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод теплоізоляційних та базальтових виробів" у своєму поясненні просить суд задовольнити позовні вимоги. У поясненні стосовно позовних вимог, вказує на те, що факт користування майном відповідачем у період з 05.10.2010 р. по 31.01.2011 р. підтверджується спільним використання електричних мереж за договором № 50 від 01.01.2009 р., який укладений між відповідачем та третьою особою, актами здачі прийняття - робіт, податковими накладними, рахунками, актом звірки від 01.08.2011 р. за період жовтень 2010 р. - березень 2011 р. не існує заборгованість між ними, що свідчить про користування електричною енергією та відповідно підтверджує факт користування майном, орендодавцем якого є позивач.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2011 р. у справі № 5005/1378/2011 позов задоволено та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФАЙН ЛОГІСТИК УКРАЇНА" грошові кошти в сумі 1279407 грн. 06 коп., 8462 грн. 78 коп. - державного мита, 236 грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, 3752 грн. 02 коп. - судового збору.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.03.2012 р. апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі № 5005/1378/2011 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.05.2012 р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Профайн Логістік Україна" задоволено частково, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2011 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.03.2012 р. у справі № 5005/1378/2011 скасовано, а вказану справу передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області першої інстанції.
Ухвалою господарського суду від 02.08.2012 р. на підставі ст. 17 Господарського процесуального кодексу України справу направлено за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.10.2012 р. ухвалу господарського суду від 02.08.2012 р. скасовано.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2013 року позов залишено без розгляду.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.2013 року ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2013 року скасовано, а справу № 8/5005/5604/2012 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2013 року справу №8/5005/5604/2012 прийнято до провадження та справу призначено до розгляду в засіданні на 29.05.2013 р. о 10:00 год.
30.04.2013 р. на адресу господарського суду Дніпропетровської області надійшов запит з Дніпропетровського апеляційного господарського суду про надіслання справи № 8/5005/5604/2012 на адресу апеляційного суду, у зв'язку з надходженням касаційної скарги для подальшого направлення її до Вищого господарського суду України.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2013 р., постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.2013 р. у справі № 8/5005/5604/2012 залишено без змін, касаційну скаргу - без задоволення.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2013 року поновлено провадження у справі з 29.08.2013 р., справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 29.08.2013 року.
У судовому засіданні 29.08.2013 р. оголошена перерва до 10.09.2013 р., з 10.09.2013 р. оголошена перерва до 17.10.2013 р.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, третьої особи оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
В Постанові Вищого господарського суду України від 14.05.2012 року по справі № 8/5005/1378/2011 вказано:
Судами попередніх інстанцій вказаним обставинам не надано жодної правової оцінки, зроблено висновок про припинення правовідносин між відповідачем та ТОВ "Профистар", а також останнім та ТОВ "Дніпропетровський завод теплоізоляційних та базальтових виробів" на підставі недостатніх доказів, при цьому не вирішено питання які правові наслідки мають акти приймання-передачі майна, підписані директором ТОВ "Профайн Логістік Україна" (як у відносинах між: сторонами справи, так і у відносинах між: відповідачем та ТОВ "Профистар"), належним чином не досліджено дійсні обставини та суб'єктний склад правовідносин щодо користування майном, не встановлено на підставі достатніх доказів чи має позивач право отримати від відповідача грошові кошти за користування майном, тобто вирішено спір без дотримання приписів ГПК України.
Встановлення наведених обставин є необхідним, оскільки лише у разі достеменного встановлення факту припинення правовідносин між відповідачем та ТОВ "Профистар" щодо користування вказаним майном, правових підстав та з'ясування дійсного періоду користування цим майном відповідачем і наявності у позивача права вимагати від відповідача орендної плати у зазначеному розмірі та за вказаний період, можливо зробити правильні і вичерпні висновки з приводу заявлених позовних вимог.
Враховуючи висновки Вищого господарського суду України, вивчивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд задовольняє позов товариства з обмеженою відповідальністю "СТАТУСПАРТНЕР" з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.11.2008 року між ТОВ "Профістар" (Суборендодавець) та ТОВ "Профайн Логістік Україна" (Суборендар) укладено Договір оренди нерухомого майна № 05/01-08 про передачу в строкове платне користування (суборенду) об'єктів нерухомості за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт Ювілейне, вул. Виробнича, буд. 1: приміщення в адміністративній будівлі - Літера А " - площею 53,1 кв.м., приміщення в адміністративній будівлі - Літера А " - площею 78 кв.м., крани Козлові ККС вантажопідйомністю 12,5 тн 1 шт.; ККГ-3 ванатожопідйомністю - 25 тн. 1 шт. разом з частиною мостіння - літера - 8 - загальною площею 16 877 кв.м., а з 01.01.2010 року - 21 042,5 кв.м., з яких у зоні дії кранів - 11 852 кв.м. (в редакції Додаткової угоди від 01.01.2010 року), приміщення охорони - площею 20,40 кв.м. адреса об'єкта: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Виробнича, буд. 1.
15.03.2009 р. між ТОВ "Профістар" та ТОВ "Профайн Логістик Україна" (суборендар) укладено договір оренди (суборенди) нерухомого майна № 15/03-09: частина приміщення формувального цеху, літера Ц, площею 2693,0 кв.м. За актом прийому - передачі об'єкту оренди майно передано в суборенду 17.04.2009 року.
05.10.2010 між ТОВ "Профистар" (орендарем) та ТОВ "Дніпропетровський завод теплтоізоляшйних та фільтрувальних виробів" (орендодавець-власник) відносини оренди припинені на підставі двох угод про розірвання договору оренди нерухомого майна № 10/01-08 від 23.10.2008 року та №02/03-08 від 15.03.2009 року. Цього ж дня були розірвані договори суборенди за згодою сторін між ТОВ "Профістар" та ТОВ "Профайн Логістик Україна", підписані акти приймання-передачі з оренди об'єктів.
05.10.2010 року між ТОВ "Профістар" та ТОВ "Профайн Логістік Україна" укладено Угоду про розірвання договорів суборенди нерухомого майна № 5/01-08 від 05.11.2008 та № 15/03-09 від 15.03.2009 року відповідно до ст. ст. 651, 653, 654 ЦКУ у зв'язку із розірванням договору оренди між суборендодавцем та власником майна.
Відповідно до пунктів 2, 4 цих Угод з моменту набрання чинності цієї угоди зобов'язання сторін, що виникли з договору припиняються, а сама угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками сторін.
Договори суборенди між ТОВ "Профістар" та відповідачем було розірвано 05.10.2010 року - тобто, до укладання з позивачем ТОВ "Профайн Логістік Україна". Оскільки ТОВ "Профістар" розірвав основний договір оренди з власником ТОВ "Дніпропетровський завод теплоізоляційних та фільтрувальних виробів". Договір суборенди не може перевищувати строк основного договору, навіть якщо він з боку відповідача та був підпісаний директором без достатніх повноважень.
05.10.2010 року між ТОВ "Профістар" (суборендодавець) та ТОВ "Профайн Логістик Україна" (суборендар) були складені акти прийому - передачі об'єктів нерухомості про повернення з суборенди, та відповідні акти між ТОВ "Профістар" (орендар) - та ТОВ "Дніпропетровський завод теплоізоляційннх та фільтрувальних виробів" (орендодавець, власник), копії актів наявні в матеріалах справи. Від імені суборендаря угоди про розірвання від 05.10.2010 року та акти прийому-передачі об'єктів суборенди підписано директором Кондратенко С.В.
Укладенню таких угод передував обмін 05.10.2010 року такими листами та повідомленнями між ТОВ "Профистар" та ТОВ "Профайн Логістик Україна".
Листом від 05.10.2010 року № 124 від імені ТОВ "Профистар" директор Карасьов А.В. повідомляє, що з 05.10.2010 року за взаємною згодою сторін було розірвано договори оренди нерухомого майна № 10/01-08 від 23.10.2008 року та № 02/03-08 від 15.03.2009 року між ТОВ "Профистар" (Орендарем) та ТОВ "Дніпропетровський завод теплоізоляційний та фільтрувальних виробів" (Орендодавець). Із посиланням на статтю 774 Цивільного кодексу України про неможливість перевищення строку договору піднайму строку договору найму та пункт 9.6 договорів суборенди нерухомого майна № 5/01-08 від 05.11.2008 року та № 15/03-09 від 15.03.2009 року, просить вважати ТОВ "Профайн Логістик Україна" їх розірваними за згодою сторін.
Цей лист отримано директором ТОВ "Профайн Логістик Україна" Кондратенко С.В., про що зроблено на ньому відмітку "прийнято 05.10.2010 року" та поставлено особистий підпис з печаткою.
Листом від 05.10.2010 року № 101/1 від імені ТОВ "Профайн Логістик Україна" директор Кондратенко С.В. повідомляє ТОВ "Профистар", що підприємство надає згоду вважати розірваними договори суборенди нерухомого майна, № 05/01-08 від 05.11.2008 року та № 15/03-09 від 15.03.2009 року з 05.10.2010 року за згодою сторін, акти приймання-передачі готові підписати в короткі строки.
Цей Лист отримано директором ТОВ "Профистар" Карасьовим А.В., про що зроблено на ньому відмітку "прийнято 05.10.2010 року" та поставлено особистий підпис з печаткою.
Між ТОВ "Профистар" (Орендарем) та ТОВ "Дніпропетровський завод теплоізоляційний та фільтрувальних виробів" (Орендодавець) відносини оренди припинені 05.10.2010 року на підставі двох угод про розірвання договору оренди нерухомого майна № 10/01-08 від 23.10.2008 року та № 02/03-08 від 15.03.2009 року.
Розірвані указані договори за взаємною згодою сторін відповідно до статей 651, 653, 654 Цивільного кодексу України.
Листом від 05.10.2010 року № 05/10 від імені ТОВ "Статуспартнер" директор Крутько К.В. повідомляє ТОВ "Профайн Логістик Україна", що між ТОВ "Статуспартнер" (Орендар) та ТОВ "Дніпропетровський завод теплоізоляційний та фільтрувальних виробів" (Орендодавець) укладено договори оренди нерухомого майна № 10/11-10 від 05.10.2010 року та № 02/11-10 від 05.10.2010 року, які перебували у піднайомі ТОВ "Профайн Логістик Україна" на підставі угод, укладених з ТОВ "Профистар". ТОВ "Профайн Логістик Україна" запропоновано прийняти в суборенду об'єкти нерухомості на тих же умовах, що й раніше були узгоджені з попереднім суборендодавцем. Разом з цим листом направлені проекти договорів суборенди, запропоновані до укладення.
Цей лист отримано директором ТОВ "Профайн Логістик Україна" Кондратенко С.В., про що зроблено на ньому відмітку "прийнято 05.10.2010 року" та поставлено особистий підпис з печаткою.
Таким чином суд вважає наведені документи підтверджують правомірність припинення" 05.10.2010 року правовідносин між ТОВ "Профистар" та ТОВ "Профайн Логістик України" шляхом розірвання раніше укладених договорів суборенди та укладення в цей же день нових договорів з суборендодавцем - ТОВ "Статуспартнер".
Таким чином наведені докази повністю спростовують твердження, що станом на 05.10.2010 року існувало одночасно відносно одного об'єкту нерухомого майна різні договору суборенди за участі одного й того ж суборендаря - ТОВ "Профайн Логістик Україна".
05.10.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод теплоізоляційних та базальтових виробів" (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Статуспартнер" укладено договір оренди нерухомого майна № 02/11-10 про передачу в оренду Частини приміщення формувального цеху - літера Ц 0 площею 2693, 0 кв.м. разом із двома кранами мостовими: А) Кран мостовий електричний № 2366, Б) Кран мотовий електричний № 2367, за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Виробнича, буд.1.
В пункті 1.2 договору суборенди нерухомого майна № 2/11-08 від 05.10.2010 р. визначається, що майно належить суборенододавцю на праві оренди на підставі договору оренди № 02/11-10 від 05.10.2010 р. з терміном оренди до 05.09.2013 р. Згода є оформлена письмовим документом за № 05/02-10 від 05.10.2010 р., підписаному від імені ТОВ "Дніпропетровський завод теплоізоляційних та базальтових виробів" директором Рибянцева Н.І., в якому значиться що власник дає згоду на передачу майна за договором оренди нерухомого майна № 02/11 -10 від 05.10.2010 р. в суборенду ТОВ "Профан Логістік України" на умовах, визначених ТОВ "Статуспартнер".
Відповідно до п.5.2 договору оренди нерухомого майна № 02/11-10 від 05.10.2010 р. орендар має право здавати майно в суборенду будь - які особі за плату, встановлений на власний розсуд.
Як вбачається з матеріалів справи, що в зазначений позивачем період з 05.10.2010 р. по 31.03.2011 р., відповідач користувався спірним майном, переданим йому позивачем за актом прийому передачі від 05.10.2010 р., який підписаний між позивачем та відповідачем (а.с. 92), що підтверджує факт передачі майна
Факт користування майном ТОВ "Профайн Логістик України" (субспоживач) в період з 05.10.2011 р. по 31.03.2011 р. підтверджується договором № 50 від 01.01.2009 р. про спільне використання електричних мереж, укладений з ТОВ "Дніпропетровський завод теплоізоляційних та базальтових виробів'" (основний споживач). Останній забезпечував електроенергією нерухоме майно, яке, в подальшому 05.10.2010 р. було передано ТОВ "Профайн Логістик Україна" за договорами суборенди, що укладені з ТОВ "Статуспартнер".
Відповідно до акту звірки від 01.08.2011р. за період жовтень 2010 року-березень 2011 року заборгованості між ТОВ "Дніпропетровський завод теплоізоляційних та базальтових виробів" та ТзОВ "Профайн Логістик Україна" по договору про спільне використання мереж № 50 від 01 січня 2009 року відсутня, електрична енергія подавалася та споживалася ТзОВ "Профайн Логістик Україна" в період з 5.10.2010 - по березень 2011 включно. Тобто період фактичного користування нерухомим майном за недійсними договорами суборенди.
Відповідно ст. ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Частиною 3 даної норми встановлено, що правові наслідки, передбачені, зокрема, частиною 1 вказаної статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
Отже, застосування зазначених правових наслідків засвідчує факт повернення сторін у первісний стан, який мав місце до вчинення недійсного правочину.
Згідно із ч. 3 ст. 207 ГК України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.
Виходячи з наведеного, господарський суд знаходить достатньо підстав для задоволення позовних вимог, з врахуванням вимог п.2 ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України, оскільки позивач вправі вимагати відшкодування неодержаної плати за фактичне користування відповідачем майна.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФАЙН ЛОГІСТИК УКРАЇНА" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Барикадна, буд. 2, офіс № 303, код ЄДРПОУ 35933591) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАТУСПАРТНЕР" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Артема, 80, код ЄДРПОУ код 37004985, адреса для листування: м. Дніпропетровськ, 49000, вул. Барикадна, 15 А, корпус 1, офіс 602) 1 279 407,06 грн. (один мільйон двісті сімдесят дев'ять тисяч чотириста сім грн. 06 коп.) - заборгованості, 8 462,78 грн. (вісім тисяч чотириста шістдесят дві грн. 78 коп.) - державного мита, 236,00 грн. - (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 3 752,02 грн. (три тисячі сімсот п'ятдесят дві грн. 02 коп.) - судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя І.А. Рудовська
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 84 ГПК
України " 12 " листопада 2013р.