12.11.13р. Справа № 904/6809/13
За позовом Прокурора м. Жовті Води в інтересах держави в особі: Жовтоводської міської ради в особі: Комунального підприємства "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання" Жовтоводської міської ради", м. Жовті Води, Дніпропетровська область
до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Жовті Води, Дніпропетровська область
про примусове виселення
Суддя Рудовська І.А.
Представники:
Від прокуратури: Ягольник Г.В., посвідчення №016143 від 12.04.2013р.;
Від позивача - 1: Детюк П.І., довіреність №4/4-01-01-16 від 02.01.2013р.;
Від позивача - 2: Авраменко Т.М., довіреність №01-07/1679 від 03.09.2013р.;
Від відповідача: не з'явився.
Суть спору:
Прокурор м. Жовті Води в інтересах держави в особі: Жовтоводської міської ради (далі - позивач-1) в особі: Комунального підприємства "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання" Жовтоводської міської ради" (далі - позивач-2) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про виселення Приватного підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) з приміщення яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2 займаного відповідно до договору оренди нежитлового приміщення комунальної власності № 83 від 01 вересня 2000 року.
Позовні вимоги обумовлені тим, що відповідачем не виконано зобов'язання щодо повернення орендованого приміщення, оскільки термін дії договору № 83 від 01.09.2000 р. укладений між позивачем-2 та відповідачем згідно до п.4.1. договору становить з 01.09.2000 р. до 31.12.2001 р. та пролонгувався у відповідності з п. 4.2. договору та відповідно до вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна", однак термін дії договору змінено та встановлено з 31.01.2010 р. по 01.05.2012 р. відповідно до додаткової угоди від 31.10.2011 р. з протоколом розбіжностей від 04.11.2011 р. 01.06.2012 р. на виконання п. 4.2. розділу 4 договору та ч.1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" позивачем-2 на адресу орендаря надіслано заяву про припинення договору оренди нежитлового приміщення комунальної власності № 83 від 01 вересня 2000 року, що порушує інтереси держави в особі Жовтоводської міської ради в особі Комунального підприємства "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання" Жовтоводської міської ради", посилаючись на ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", п. 2, 4 рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 р., ст. ст. 526, 610 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 12, 29, 54 Господарського процесуального кодексу України.
Прокурор просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представники позивача -1,-2 позовні вимоги, заявлені в їх інтересах прокурором, підтримали в повному обсязі.
22.10.2013 р. Відповідачем заявлено клопотання до суду про залишення поданого позову прокурором м. Жовті Води в інтересах держави в особі Жовтоводської міської ради в особі Комунального підприємства "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання" Жовтоводської міської ради" до Приватного підприємця ОСОБА_1 про примусове виселення без розгляду на підставі п.1 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не зачіпає інтереси держави.
25.10.2013 р. Відповідачем надано клопотання про витребування з Комунального підприємства "Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання" Жовтоводської міської ради" довідки про наявність інженерних мереж (системи водо, тепло, газопостачання, каналізації та інших мереж), які потрібні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов мешканців і які знаходяться в приміщені, яке орендує ФОП ОСОБА_1 в підвалі будинку АДРЕСА_2; клопотання про витребування з Фонду комунальної власності м. Жовті Води Жовтоводської міської ради довідку про мешканців, які приватизували житло в будинку АДРЕСА_2 з вказівкою на номер квартири і рік приватизації, а також зазначити загальну кількість квартир у цьому будинку.
31.10.2013 р. Відповідачем надано до суду заяву про залучення у якості 3-ї сторони на стороні відповідача ОСОБА_5, який зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_2 та заяву про залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач у відзиві на позов, вказує на те, що позов поданий без належної компетенції і є необґрунтованим і недоведеним, просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2013 р. розгляд справи відкладено на 22.10.2013 р.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2013 р. розгляд справи відкладено на 31.10.2013 р.
В судовому засіданні 31.10.2013 р. оголошувалась перерва до 04.11.2013 р.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2013 р. строк розгляду справи продовжено до 18.11.2013 р. та відкладено на 12.11.2013 р.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора та представників позивачів -1-2 та відповідача оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
встановив:
01 вересня 2001 року між позивачем-2 (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладений договір оренди нежитлового приміщення комунальної власності № 83 від 01.09.2000 року (далі - Договір) за умовами якого орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове володіння не житлове приміщення вбудоване в житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 60,8 кв. м.
Термін дії Договору, згідно п.4.1 складає з 01 вересня 2000 року до 31 грудня 2001 року та пролонгувався у відповідності до п.4.2 кожного року та відповідно до умов договору та чинного законодавства.
31.10.2011 р. між позивачем-2 та відповідачем укладено додаткову угоду до договору нежитлового приміщення комунальної власності № 83 від 28.11.2000 р., якою внесено зміни в п. 9.1. договору оренди в наступній редакції: "Термін дії договору оренди складає три роки з "01" січня 2011 р. по "31" грудня 2014 р."
04.11.2011 р. між позивачем-2 та відповідачем складено протокол розбіжностей №1 до додаткової угоди від 31.10.2011 року договору оренди нежитлового приміщення комунальної власності № 83 від 28.11.2000 року, яким узгоджену наступну редакцію п.9.1. Договору: "Термін дії договору оренди з 31 січня 2010 року по 01 травня 2012 року.
Позивачем 01.06.2012 року на адресу відповідача згідно п.4.2. розділу 4 договору оренди нежитлового приміщення комунальної власності № 83 від 28.11.2000р. відправлена заява про припинення договору згідно додаткової угоди до договору оренди укладеної 31.11.2011 р. з протоколом розбіжностей, в якому сказано, що термін дії даного договору закінчується 01 травня 2012 року і продовжуватись надалі не буде, що підтверджується описом вкладення від 01.06.12р. (а.с.15-16), яке залишене відповідачем без відповіді.
Відповідно до п.8.1 та п.8.2 Договору, повернення орендодавцю об'єкта, що орендується здійснюється двостороннього комісією, що складається із представників сторін. Сторони повинні призначити своїх представників у двосторонню комісію та приступити до передачі об'єкта, що орендується протягом 10 діб з моменту закінчення терміну дії договору оренди.
Однак відповідач не повернув орендоване приміщення установлений строк, що і стало причиною звернення прокурора в інтересах держави в особі позивачів до суду за захистом порушеного права.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України, на прокуратуру покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, передбачених законом.
Випадки представництва прокуратурою інтересів держави у судах зазначені, зокрема у ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", якою передбачено представництво прокуратурою у формі звернення до суду із заявами про захист прав юридичних осіб, коли порушуються права держави.
Підставою представництва інтересів держави в судах є наявність порушень, або загроза порушень економічних, політичних і інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або державою.
Пунктом 2 Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року передбачено, що органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах являється орган влади чи орган місцевого самоврядування, якому надано повноваження органу виконавчої влади.
В пункті 4 Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № 1-1/99 зокрема вказано, що поняття інтереси держави є оціночним, і у кожному випадку прокурор самостійно визначає, в чому відбулось порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту. Поняття "інтереси держави" - це дії, спрямовані зокрема на захист екологічної безпеки держави, охорону землі як національного багатства.
Відповідач своїм клопотанням від 22.10.2013 р. просить суд на підставі пункту 1 частини 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України залишити позов, поданий Прокурором міста Жовті Води в інтересах держави в особі: Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області в особі Комунального підприємства "Виробниче житлово- ремонтно- експлуатаційне об'єднання" Жовтоводської міської ради" до ФОП ОСОБА_1 про примусове виселення з нежитлового приміщення комунальної власності, розташованого за адресою АДРЕСА_2 займаного згідно договору № 83 від 01.09.2000 р. без задоволення, мотивуючи тим, що Прокурор міста Жовті Води повинен подавати позов в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій відповідно до Рішення Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 р.
Але ж відповідно до Статуту КП ВЖРЕО затвердженого Рішенням сесії Жовтоводської міської ради від 24 березня 2010 року № 1192-55/V, засновником підприємства відповідно до пункту 1.3. є Жовтоводська міська рада, тобто КП ВЖРЕО є тільки балансоутримувачем всього жилого фонду м. Жовті Води, а власником рухомого та нерухомого майна, яке знаходиться в господарському веденні КП ВЖРЕО є територіальна громада міста в особі Жовтоводської міської ради.
Згідно пункту 5.2. Статуту КП ВЖРЕО майно підприємства є спільною власністю територіальної громади м. Жовті Води і закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання Підприємство користується, володіє та розпоряджається майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту.
Тобто, в клопотанні ФОП ОСОБА_1 невірно зазначив те, що Прокурор представляє інтереси КП ВЖРЕО. В даному позові захищаються порушувані та охоронювані законом права територіальної громади міста Жовті Води в особі Жовтоводської міської ради, а потім вже фінансове положення КП ВЖРЕО.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК України).
Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець (позивач у справі) передає або зобов'язується передати наймачеві (відповідач у справі) майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Згідно з частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Вищевказані положення чинного законодавства та договору оренди відповідачем виконанні не були, спірне приміщення не звільнено.
Щодо посилань відповідача на факт сплати орендних платежів як на підставу продовження договору, то звернувшись до практики розгляду судами аналогічних справ, а саме до Постанови Судової плати у господарських справах Верховного суду України від 3 червня 2008 року, в якій аналізується та роз'яснюється зміст законодавства та йдеться про те, що сплату платежів за користування майном не можна розцінювати як згоду орендодавця на пролонгацію договору, оскільки такі платежі справлялися за фактичне користування майном, тобто здійснення платежів не є підставою для продовження договору, термін дії якого закінчився.
Відповідно до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно статті 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Господарський суд може витребувати докази також до подання позову як запобіжний захід у порядку, встановленому статтями 431-4310 цього Кодексу. Господарський суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану сторону.
Щодо клопотань відповідача суд вважає їх необґрунтованими, безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню в силу вище викладеного.
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає позовні вимоги прокурора такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору слід віднести на відповідача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись, ст. ст. 47, 22, 33, 34, 36, 43, 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позов задовольнити.
Виселити Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з приміщення яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2 займаного відповідно до договору оренди не житлового приміщення комунальної власності № 83 від 01 вересня 2000 року, про що видати наказ.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 37989269, рахунок № 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891, пункт 2.1. з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору) судовий збір у сумі 1147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім грн. 00 коп.), про що видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя І.А. Рудовська
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 84 ГПК
України "12" листопада 2013 р.