21 листопада 2013 р. Справа № 26645/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Сапіги В.П., Яворського І.О.,
з участю секретаря судового засідання Микитин І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2010 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до територіального органу Держспоживстандарту у Львівській області - управління у справах захисту прав споживачів про визнання нечинним рішення про накладення штрафу,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся із позовом до територіального органу Держспоживстандарту у Львівській області - управління у справах захисту прав споживачів про визнання нечинним рішення територіального органу Держспоживстандарту у Львівській області - управління у справах захисту прав споживачів №0220 від 30.10.2009 р. про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 1700 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1, який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин справи просить його скасувати, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що відповідач не довів, що 17.09.2009 року спеціалісти управління здійснюючи контроль діяли в межах та на підставі порядку, який передбачений чинним законодавством про рекламу.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення апелянта, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 17.09.2009 р. відповідачем було складено акт обстеження місця встановлення рекламного засобу (реклами) за адресою: м. Львів, вул. Краківська, 20 м-н "Space", яким встановлено факт розміщення реклами про знижку на продукцію без зазначення дати початку та закінчення цін на продукцію. Позивач заперечує факт отримання зазначеного акту, однак визнає факт отримання від відповідача листа №2966 від 22.09.2009 р. з інформацією про суть порушення та вимогою надати інформацію про вартість розміщеної реклами. 30.10.2009 р. відповідачем був складений протокол №0220 засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу, яким встановлено порушення п.5 ст.8 Закону України «Про рекламу» та всупереч п.6 ст.27 Закону України «Про рекламу» ненадання позивачем інформації щодо вартості розповсюдженої реклами. Оспорюваним рішенням №0220 від 30.10.2009 р. про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, за вказані порушення на позивача накладено штраф в сумі 1700 грн.
Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про рекламу», реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача; рекламодавець - особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження; розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами.
Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу», на вимогу органів державної влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Відповідно до пунктів 2.5, 2.6 Положення про управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 23 червня 2009 року № 229, основними завданнями управління у справах захисту прав споживачів є захист прав споживачів реклами від порушень рекламодавцями, виробниками та розповсюджувачами реклами законодавства про рекламу, накладення штрафів на суб'єктів господарювання, а також рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами за порушення прав споживачів у випадках, передбачених законодавством.
Законом України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ (із змінами та доповненнями) врегульовано відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про рекламу» реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару. Згідно із ч. 1 ст. 27 вказаного закону особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону. Згідно із ч. 2 вказаної статті відповідальність несуть рекламодавці, винні, зокрема, у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами.
Пунктами 6, 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу» передбачено, що за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Оскільки фізична особа-підприємець ОСОБА_1 на вимогу управління у справах захисту прав споживачів у Львівській області не надала інформацію про вартість виготовлення й розповсюдження реклами, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду України приходить до висновку, що управління у справах захисту прав споживачів у Львівській області, виносячи рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 30 жовтня 2009 року № 0220, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому рішення суду першої інстанції скасуванню не підлягає.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в тому, що належних доказів порушення відповідачем вимог складення протоколу та рішення про накладення штрафу суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, постанова суду першої інстанції ґрунтується на правильно встановлених обставинах справи та з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2010 року у справі № 2а-7437/09/1370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча суддя Р.Б. Хобор
Судді В.П. Сапіга
І.О. Яворський