Справа: № 2а/2506/16180/11 Головуючий у 1-й інстанції: Литвиненко І.В. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
Іменем України
18 листопада 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Петрика І.Й.,
Суддів: Борисюк Л.П.,
Ключковича В.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради про визнання неправомірними дій та стягнення щорічної разової грошової допомоги, -
Позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради про визнання неправомірними дій щодо не здійснення виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як інваліду війни 2 групи в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та зобов'язання здійснення таких виплат за 2011 рік.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 серпня 2011 року позовні вимоги задоволено.
На вказану постанову відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Згідно ст. 183-2 КАС України, справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач є інвалідом війни 2 групи, що підтверджується копією відповідного посвідчення в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам II групи - вісім мінімальних пенсій за віком.
Зазначена редакція ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» чинна після визнання Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року неконституційними змін, внесених підпунктом «б» підпункту 2 пункту 20 розділу II Закону України Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 N 107-VI.
Положення ч. 5 ст. 13 цього Закону містять пряму вказівку, що під час визначення розміру такої допомоги за основу її обчислення як розрахункова величина береться мінімальна пенсія за віком.
При цьому, розмір мінімальної пенсії за віком визначений у абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Проте, відповідач всупереч ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» виплачував позивачу щорічну разову допомогу до 5 травня в меншому розмірі, який встановлений постановою Кабінету Міністрів України «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» від 04.04.2011 № 341, що є неправомірним.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, колегія суддів зазначає, що Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України, та є пріоритетним у застосуванні.
Крім того, будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, а тому при розрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, підлягає застосуванню розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, а тому апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, оскільки постанова ухвалена з дотриманням норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 183-2, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 серпня 2011 року залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 23 серпня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Петрик І.Й.
Судді: Борисюк Л.П.
Ключкович В.Ю.
.
Головуючий суддя Петрик І.Й.
Судді: Борисюк Л.П.
Ключкович В.Ю.