про залишення позовної заяви без руху
25 листопада 2013 року м. Черкаси справа № 823/3721/13-а
Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 823/3721/13-а
за позовом ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1)
до Соснівського РВ у м. Черкаси УМВС України в Черкаській області (надалі - Соснівський РВ у м. Черкаси)
про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, постановлено ухвалу.
ОСОБА_1, звернувшись до суду з адміністративним позовом до Соснівського РВ у м. Черкаси, просить:
- скасувати наказ №3250/с від 15.11.2013 про звільнення ОСОБА_1 з посади оперуповноваженого сектору карного розшуку Соснівського РВ у м. Черкаси;
- зобов'язати відповідача поновити ОСОБА_1 на роботі оперуповноваженого сектору карного розшуку Соснівського РВ у м. Черкаси;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 15.11.2013 по даний час.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 106 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суддя встановив, що вона не відповідає вимогам ст. 106 КАС України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
За визначенням, наведеним у п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України, під публічною службою розуміється діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Згідно із ч.1 ст.104 КАС України з адміністративним позовом до суду у спорах, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 17 КАС України, може звернутися: особа - публічний службовець, яка вважає, що органом, з яким вона перебуває у відносинах публічної служби, порушено її права, свободи чи інтереси; особа, звільнена з публічної служби, у випадках оскарження припинення служби.
Проходження публічної служби є виконанням особою повноважень відповідно до займаної посади з моменту набуття статусу публічного службовця і до його припинення та охоплює собою просування по службі, дисциплінарну відповідальність, заохочення, питання соціального захисту. Підстави виникнення, проходження, припинення служби визначені законодавством, а не трудовою угодою, і тому спори за участю публічних службовців повинні розглядатись за нормами спеціальних законів. При подачі позовних заяв з приводу спорів, пов'язаних з прийняттям громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби позивачі не звільняються від сплати судового збору, оскільки згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» обставини у спорах щодо подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що слідують із трудових правовідносин до публічної служби стосовно ОСОБА_1 не відносяться.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, а також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
За звернення до Черкаського окружного адміністративного суду у призначенні платежу необхідно вказати: судовий збір (пункт____), за позовом (позивач____), ЧОАС, ідентифікаційний номер платника судового збору ______; одержувач - УДКСУ у м. Черкасах Черкаської області, р/р 31212206784002, ЄДРПОУ 38031150, МФО 854018, банк ГУДКСУ у Черкаській області, код класифікації доходів бюджету 22030001. Законом України «Про судовий збір» (пп.3.1 ч.2 ст.4) встановлена ставка судового збору за подання до адміністративного суду: позову майнового - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати; а позову немайнового характеру - 0,06 розміру мінімальної заробітної плати. Законом України «Про судовий збір» ( ч.1 ст.4) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» (ст. 13) з 1 січня 2013 року установлена мінімальна заробітна плата у розмірі 1 147 грн.
У порушення вимог ч. 3 ст. 106 КАС України позивачем не надано документу про сплату судового збору за позов немайнового і майнового характеру.
Згідно із ч. 2 ст. 106 КАС України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а у разі неможливості - зазначає докази, що не може самостійно надати із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що написав рапорт про звільнення, не вказуючи причини звільнення та не зазначаючи дати його підписання, але не надає доказів на обгрунтування даних обставин. Про наявність поважних чи інших причин, що би перешкоджали виконанню службових обов'язків можна дізнатись з поданого (врученого, зареєстрованого) рапорту, проте ні щодо його змісту позивачем не зазначено, ні копії не надано.
Згідно із п. 68 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР (надалі - Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114 особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.
З огляду на вимоги п. 68 Положення до закінчення трьохмісячного строку попередження згадані особи мають право відкликати поданий рапорт, якщо сторони не домовилися про звільнення у більш короткий строк з огляду на волевиявлення особи. Позивачем не надано доказів ні на підтвердження часу звернення з рапортом, ні щодо домовленостей про звільнення в іншу дату ніж 15.11.13, ні обгрунтування незаконності звільнення(докази на підтвердження «продовжував працювати 15.11.13»). Не надано обгрунтування і докази на підтвердження ознайомлення з наказом по особовому складу 16.11.13 і пояснення щодо вимог керівництва про звільнення (зазначено про непорозуміння з однією особою керівником, наказ підписано іншим керівником).
Вимогами встановленими КАС України до позовної заяви передбачено (п.4 ч.1 ст.106), що у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Адміністративний позов (ч.4 ст.105) може містити вимоги про: 1) скасування або визнання не чинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
Позивач просить «стягнути заробітну плату» з огляду на зміст позову «середнього заробітку», але не уточнює вимогу у майновій частині, не зазначає конкретну суму та не надає відповідні розрахунки і довідки щодо грошового утримання. Посилаючись на норми Кодексу законів про працю України позивач вимагає заробітну плату, натомість питання звільнення працівників органів внутрішніх справ чітко врегульовано нормами Положення і в спірному наказі передбачено «грошове утримання».
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 №1242 затверджено Типову інструкцію з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, в якій передбачено порядок видачі копій документів (далі - Інструкція). Зокрема, згідно п. 76 Інструкції установа може засвідчувати копії лише тих документів, що створюються в ній, а також у випадках, передбачених в абзаці другому цього пункту. Копія документа виготовляється і видається тільки з дозволу керівника установи, його заступників або керівника структурного підрозділу. У разі підготовки документів для надання судовим органам, під час вирішення питань щодо прийняття громадян на роботу, навчання, засвідчення їх трудових, житлових та інших прав у взаємовідносинах з установою, а також під час формування особових справ працівників установа може виготовляти копії документів, виданих іншими установами (копії дипломів, свідоцтв про одержання освіти тощо). Пунктом 77 Інструкції визначено, що напис про засвідчення документа складається із слів "Згідно з оригіналом", найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту документа "Підпис".
Суд зазначає, що позивачем до позовної заяви додано відповідні ксерокопії документів, однак жодну фотокопію та/або ксерокопію не завірено належним чином.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 106 КАС України позовна заява повинна містити інформацію про те, які саме права, свободи або інтереси, на думку позивача, були порушені діями (бездіяльністю) з виданням наказу Соснівським РВ у м. Черкаси. Позивачем до матеріалів позову не додано документів чи іншого письмового доказу на підтвердження заявлених позовних вимог, що мають значення для правильного вирішення спору по суті, а також не зазначено про зміст порушених прав, свобод та інтересів.
Суд наголошує, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати усі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За таких обставин позовна заява не відповідає вимогам адміністративного процесуального законодавства, а тому, згідно ч. 1 ст. 108 КАС України, підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку до 03 грудня 2013 для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 106, 108 КАС України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Соснівського РВ у м. Черкаси УМВС України в Черкаській області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без руху.
Надати позивачеві строк до 03 грудня 2013 для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.В.Трофімова