13 листопада 2013 року (13 год. 30 хв.)Справа № 808/8056/13-а м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі колегії судів:
головуючого - судді О.В. Конишевої,
за участю секретаря судового засідання Я.М.Муха
за участю представників
від позивача - Магас В.Д.
Свідерський К.Е.
від відповідача - Поліщук С.О.
Міщенко О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою: Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради
до: Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Запорізькій області
про: визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000861504 від 28.03.2013
Комунальне підприємство «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Запорізької області (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції в Запорізької області від 28.03.2013 р. № 0000861504 про визначення зменшення суми бюджетного відшкодування - 303 951,0 грн. та штрафних санкцій - 75 988,0 грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що підприємство правомірно та на підставі вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України (далі ПКУ) віднесло до податкового кредиту вартість оплаченої в грудні 2012 р. та січні 2013 р. питної води, раніше придбаної у Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради, у тому числі води, використаної понад встановлені норми. Понаднормативні втрати води не перекриваються доходами (не входять до складу тарифу), але утворюються за результатами здійснення господарської діяльності позивача з надання послуг водопостачання, внаслідок державного регулювання норм споживання води для населення. Оскільки ПКУ пов'язує формування податкового кредиту при здійсненні операцій з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності такого платника податків, висновок податкового органу про не використання понаднормативних втрат води в господарській діяльності позивач вважає безпідставним.
У додаткових поясненнях до адміністративного позову від 08.11.2013 р. позивач посилається на те, що дотація, отримана підприємством, спрямована на покриття фактичних витрат від надання послуг з водопостачання та водовідведення, які включають і збитки від понаднормативного використання води. В зв'язку з чим, висновок податкового органу про те, що понесені витрати не призвели до збільшення активу (доходу), не відповідає фактичним обставинам.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позові та письмових поясненнях.
Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях посилається на те, що понаднормативні втрати води не є об'єктом калькулювання тарифів на послуги з водопостачання, тому не компенсуються доходами від надання таких послуг. Внаслідок чого такі витрати не призначені для використовування в господарській діяльності платника податку, тому у позивача немає підстав для застосування п. 198.3 ст. 198 ПКУ.
Також відповідач пояснив, що державною дотацією покривається різниця в тарифах, тобто збільшення елементів витрат, які входять до складу тарифу. Будь-які інші витрати, у тому числі збитки від понаднормативного споживання води, при формуванні дотації не враховуються.
В судовому засіданні 13.11.2013 відбувся збій програмно - апаратного засобу з фіксування судового процесу, за наслідками якого було виявлено відсутність відповідного аудіо запису та журналу судового засідання, про що складено Акт по справі № 808/8056/13-а від 13.11.2013. В судовому засіданні представники сторін проти продовження слухання справи без фіксації судового процесу не заперечили.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Бердянською об'єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області Державної податкової служби, правонаступником якої є Відповідач, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування КП «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради бюджетного відшкодування у звітних податкових періодах за грудень 2012 року - січень 2013р.
За результатами якої було складено Акт від 19.03.2013 р. №6/15-4/37622628. Податковим органом на підставі встановлених під час проведення податкової перевірки порушень вимог ПКУ встановлено заниження суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2012 р. в сумі 289441,0 грн. та січень 2013 р. в сумі 14510,0 грн.
На підставі Акту перевірки контролюючим органом прийняте податкове повідомлення-рішення від 28.03.2013 р. № 0000861504, яким платнику визначене зменшення суми бюджетного відшкодування - 303951,0 грн. та застосовані фінансові санкції - 75988,0 грн.
В Акті перевірки зазначається, що позивач відносить до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за грудень 2012 року суму ПДВ у розмірі 289441,0 грн. та за січень 2013року суму ПДВ у розмірі 14510,0 грн., по придбаній питній воді від КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради, яка не була використана підприємством, що перевіряється, з метою отримання доходу (не спричинили реальні зміни (збільшення) майнового стану платника податків), у зв'язку з чим неможливо придбану воду в грудні 2012 р. на суму 1 736 643,0 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 289441,0 грн. та в січні 2013 р. на суму 87061,0 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 14510,0 грн. визнати такою, що використана в оподатковуваних операціях з ПДВ у межах господарської діяльності підприємства. Чим було порушено п.198.1, п. 198.3 ст.198 ПК України.
Виявлене порушення є наслідком наступного:
Позивач відповідно до п. 187.10 ст.187 ПКУ застосовує касовий метод визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту по операціях з надання послуг з водопостачання та водовідведення фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості.
Позивач для ведення фінансово-господарської діяльності здійснює придбання питної води від КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради та визначає податковий кредит за придбану воду по касовому методу.
В грудні 2012 р. позивачем, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 р. № 517, отримана дотація з державного бюджету на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами на водопостачання та водовідведення) у розмірі 24 925 000,0 грн. Частина вищезазначеної дотації, у розмірі 14 600 000,0 грн., була перерахована на користь КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради за отриману в інших податкових періодах питну воду. Окрім цього, позивачем в грудні 2012 р. перераховані КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради за отриману питну воду грошові кошти в сумі 556 658,13 грн. та проведений взаємозалік на суму 14 648,42 грн.
Вищезазначена дотація з державного бюджету у розмірі 14 600 000,0 грн. перерахована за отриману питну воду в наступних податкових періодах:
грудень 2011 р. у розмірі 1 656 375,35 грн.;
червень 2012 р. у розмірі 2 092 676,22 грн.;
липень 2012 р. у розмірі 1 878 488,51 грн.;
серпень 2012 р. у розмірі 2 895 530,65 грн.;
вересень 2012 р. у розмірі 2 238 203,39 грн.;
жовтень 2012 р. у розмірі 2 093 869,84 грн.;
листопад 2012 р. у розмірі 1 744 856,04 грн.
В січні 2012 р. позивачем перераховані на користь КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради грошові кошти в сумі 606 705,13 грн. за питну воду, отриману в грудні 2012 р.
Отримані від КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради податкові накладні в повному обсязі були відображені в податковому кредиті та включені до податкової декларації з податку на додану вартість, у тому числі за грудень 2012 р. в сумі 2 530 217,75 грн. та за січень 2013 р. в сумі 101 117,53 грн.
Відповідно до наданих первинних документів (довідок відділу охорони навколишнього середовища та відділу збуту) кількість реалізованої споживачам питної води становить 52,6 %, нормативних втрат - 27,35%, спожито на власні потреби - 8,01%, понаднормативних втрат - 12,05% від загальної кількості отриманої води.
Тобто позивач при придбанні питної води від КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради відносить до складу податкового кредиту декларації з ПДВ по касовому методу вартість придбаної води в повному обсязі та визначає податкові зобов'язання по ПДВ при наданні послуг водопостачання лише на частину реалізованої води, що становить 52,6% від загального обсягу придбаної води.
У відповідності до п.198.3. ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Таким чином, платник податку не має право на податковий кредит у разі здійснення придбання (виготовлення) матеріальних та нематеріальних активів (послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності.
Пунктом 14.1.36 ПКУ визначено, що «господарська діяльність» - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
На думку відповідача понаднормативні втрати води не були використані для отримання доходу, тому не пов'язані з господарською діяльністю з надання послуг з водопостачання та водовідведення. В зв'язку з чим немає підстав відносити до складу податкового кредиту ПДВ з частки придбаної питної у КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради води, що припадає на понаднормативні втрати.
Сума ПДВ від понаднормативних втрат, віднесених до податкового кредиту, складає 303 951,0 грн., у тому числу у грудні 2012 р. - 289 441,0 грн., в січні 2013 р. - 14510,0 грн.
Підприємство позивача забезпечує безперебійне постачання населенню, підприємствам та організаціям міста та області питної води відповідно до діючих державних стандартів, тобто ця діяльність є регулярною та постійною і передбачена його Статутом.
Для здійснення послуг з водопостачання підприємство позивача використовує воду, отриману від КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради, у відповідності до Договору № 4/13 від 26.12.2012 р., відповідно до якого виробник зобов'язується забезпечити позивачу (споживачу), який є оптовим споживачем, надання послуг з водопостачання води на господарські, побутові та виробничі потреби в обсязі, передбаченому в п.2.1. цього договору, а споживач зобов'язується прийняти надану питну воду та оплатити її у порядку та на умовах цього договору.
Загальна сума податку на додану вартість за грудень 2012 р. в сумі 2 530 217,75 грн. та січні 2013 р. в сумі 101 117,53 грн. віднесена позивачем до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів на підставі отриманих від КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради належним чином оформлених податкових накладних з дотриманням правил передбачених ст.198 Податкового Кодексу України.
В якості обґрунтування своєї правової позиції відповідач посилається на надані до перевірки первинні документи, які додаються до акту перевірки. Фактично до акту надані додатки № 2,3,4,5,8 на 7 аркушах. Згідно з поясненнями представника відповідача інші додатки складаються зі щомісячних довідок: відділу охорони навколишнього середовища про витрати води на технологічні та господарські потреби; довідок відділу збуту про виконання плану реалізації води та пропуску стоків; лімітами використання води.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Вимоги, які ставляться до первинних та зведених облікових документів, обов'язкові реквізити, які повинні мати ці документи, містяться в ч.2 цієї статті.
Згідно з Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за № 34/18772, акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.
При цьому, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п.6 розділу І Порядку № 984).
Відповідно до ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
В даному випадку висновок про завищення податкового кредиту в податкових періодах грудні 2012 р. та січні 2013 р. зроблений податковим органом, виходячи з даних місячних довідок відділу збуту та охорони навколишнього середовища підприємства про розрахунки понаднормативних втрат води, які в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не є первинними документами.
Первинні документи, які б свідчили про фактичне не використання визначеного податковим органом обсягу отриманої позивачем за договором № 4/13 від 26.12.2012 р. води у власній господарській діяльності позивача в грудні 2011 р., червні - листопаді 2012 р. та січні 2013 р., відповідачем в акті перевірки № 19.03.2013 р. №6/15-4/37622628 не визначені.
Отриманні за договором № 4/13 від 26.12.2012 р. обсяги води використовувалися платником податку для забезпечення водопостачання споживачів. Споживачами послуг Позивача є населення житлового фонду, житлово-будівельні кооперативи, об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, підприємства, установи і організації різних форм власності.
Як пояснили представники позивача, отриманні за договором обсяги питної води, за винятком технологічних втрат та води, використаної на власні потреби, відпущені споживачам, а саме населенню житлового фонду, підприємствам, установам і організаціям різних форм власності.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002 р. № 2918 (далі Закон № 2918) об'єктами правового регулювання у сфері питної води та питного водопостачання є суспільні відносини з питань:
господарської діяльності з централізованого та нецентралізованого водопостачання і водовідведення;
формування тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення;
нормування, стандартизації, ліцензування та сертифікації та інші.
За надання послуг з питного водопостачання споживач вносить плату за нормами і тарифами, що регулюються у встановленому законодавством порядку. Порядок справляння плати за надання послуг з питного водопостачання встановлюється законодавством. Тарифи на надання послуг з питного водопостачання розраховуються на підставі галузевих нормативів витрат і повинні повністю відшкодовувати експлуатаційні витрати та забезпечувати надійну роботу об'єктів централізованого питного водопостачання і водовідведення. (ст. 32 Закону № 2918).
Відповідно до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. N 869 (далі Порядок № 869), при розрахунку тарифу на послуги з питного водопостачання враховуються втрати води в технологічному процесі, у тому числі мережах водопостачання, в межах затверджених нормативів.
Окрім тарифу на вартість послуг, впливає такий чинник як обсяг наданих послуг.
Так, згідно з ч. 2 ст. 32 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 р. № 1875-IV розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Пунктом 17 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630 (далі - Правила) встановлено, що послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку води.
Норми споживання в ст. 1 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" визначаються як кількісні показники споживання житлово-комунальних послуг, затверджені згідно із законодавством відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Кількісний показник послуг у відповідності до ст. 1 вказаного Закону та п. 2 Правил це одиниця виміру для обчислення кількісних показників отриманої споживачем послуги, визначена відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно з законодавством.
Отже, виходячи із особливого характеру правовідносин з водопостачання та мети захисту споживачів, державному регулюванню підлягають не тільки ціни/тарифи на водопостачання, а і кількісні показники (норми споживання) води. Тобто, при постачанні води споживачам, за умови відсутності засобів обліку, постачальник та відповідний споживач позбавлені права самостійно визначити обсяг спожитої води.
Як пояснив представник позивача, фактичне споживання води у приміщеннях не обладнаних засобами обліку, особливо в літній період (м. Бердянськ є курортом державного значення) значно перевищує нормативне. Внаслідок розбіжностей між нормативним та фактичним споживанням води виникає використана споживачами і несплачена вода, що в свою чергу призводить до збитків платника податку, оскільки при затверджені тарифу до розрахунків собівартості віднесено витрати не на фактичне, а на нормативне споживання води.
Крім того, здійснення водопостачання пов'язане з наявністю обов'язкових втрат, граничні розміри, яких затверджено Рішенням Виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області від 14.08.2012 р. № 356. Втрати в технологічному процесі виробництва і транспортування води є явищем природним і не залежить від суб'єкта підприємницької діяльності. Підставою для нарахування податкового зобов'язання стали не технологічні втрати води в мережах водопостачання (які включаються до тарифу), а понаднормативне споживання води споживачами, тобто води яка була поставлена споживачам.
Як пояснював позивач, причиною понаднормативного споживання є те, що норми споживання води населенням за відсутності приладів обліку, які затверджені Рішенням Бердянської міської ради від 11.06.98 р. № 306 «Про затвердження питомих норм використання питної води у м. Бердянську». Ці норми є єдиними для населення та мають середньорічне значення. У той же час обсяги фактичного споживання населенням води не відповідають обсягам споживання, розрахованим за встановленими відповідними рішеннями нормами.
Отже, Позивач не може вплинути на розмір понаднормативного споживання води, оскільки їх виникнення не залежить від підприємства та не може збільшити вартість води, що споживається населенням у разі відсутності лічильників, оскільки ціни на питну воду для населення за відсутності лічильників, відповідно до Закону України „Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 р. № 1875-IV, встановлюються органом місцевого самоврядування.
Враховуючи вищезазначене, спростовує висновок податкового органу про не використання води, яка понаднормативна відпущена споживачам, в господарської діяльності Позивача.
В акті перевірки (стор. 10) відповідач зазначає, що характерною ознакою підприємства є отримання доходу за результатами ведення господарської діяльності, тому у податковому обліку до витрат, пов'язаних із здійсненням власної господарської діяльності, відносяться лише ті витрати, які платником податку використані на отримання такого доходу.
При цьому податковим органом залишено поза увагою те, що надана позивачу в грудні 2012 р. державна дотація, в сумі 24 925 000,0 грн., сформована на покриття фактичних збитків від надання послуг з водопостачання та водовідведення населенню, яка в тому числі включає вартість понаднормативної води, що не компенсована ні тарифом, ні нормами споживання.
Відповідно до пп. 135.5.10 п. 135.5 ст.135 ПКУ дотації або субсидії, отримані з державного або місцевого бюджету, державних цільових фондів включаються до складу інших доходів. Аналогічні вимоги містяться і в п. 19 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 29.11.1999 р. № 290, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України від 14.12.1999 р. № 860, яким передбачено віднесення цільового фінансування на покриття збитків до складу доходу.
Таким чином, всупереч твердженням відповідача, понаднормативні втрати призвели до зміни (збільшення) майнового стану платника податку у вигляді їх компенсації за рахунок державної дотації з бюджету.
Відповідач зазначив у судовому засіданні про те, що дотація надається для компенсації різниці в тарифах, тобто на збільшення вартості елементів витрат, які увійшли до розрахунку тарифу, суд не погоджується з позицією відповідача з огляду на наступне.
Виробнича дотація отримана позивачем на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 517 від 11.06.2012 р. (далі Постанова № 517), яка визначає порядок та умови механізму перерахування і надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.
Відповідно до п.5 Постанови № 517 обсяг заборгованості визначається надавачами послуг на підставі таких підтвердних документів:
1) розрахунок фактичної собівартості виробництва, транспортування та постачання теплової енергії населенню, послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, що засвідчений підписом керівника або іншої уповноваженої особи надавача послуг, скріпленим печаткою;
2) копія рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування про затвердження тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії населенню, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення;
3) звіт про витрати на виробництво та фінансові показники діяльності підприємств, засвідчений підписом керівника або іншої уповноваженої особи надавача послуг, скріпленим печаткою, зокрема:
з надання послуг з теплопостачання (за формою N 1С-теплопостачання);
з надання послуг з водопостачання та водовідведення (за формою N 1С-водопостачання, водовідведення);
4) звіт про постачання теплової енергії (за формою N 1-теп), звітний кошторис витрат на виробництво теплової енергії (за формою N 23-енерго), довідка про корисний відпуск теплової енергії і розрахунки за неї (за формою N 32-енерго) або звіт про роботу водопроводу (за формою N 1-водопровід) та/або звіт про роботу каналізації (за формою N 1-каналізація).
Обсяг заборгованості визначається надавачами послуг як різниця між фактичними витратами на … послуги з централізованого водопостачання та водовідведення і фактичними нарахуваннями згідно з тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, з урахуванням перерахунків за низькоякісні та надані не в повному обсязі послуги та відрахуванням дотації місцевих бюджетів, отриманої надавачами послуг (п. 6 Постанови № 517).
Згідно з даними Звіту про витрати на виробництво та фінансові показники діяльності підприємств з надання послуг з водопостачання та водовідведення (форма N 1С-водопостачання, водовідведення) за 2011 р. та 9 місяців 2012 р. покупна вода в повному обсязі відображена в складі витрат виробництва (рядок 20). Дані, наведені в звіті, підтверджуються актами прийому-передачі питної води (кількісні показники) та рахунками (вартісні показники), наданими КП «Облводоканал».
Розрахунок обсягу заборгованості за минулі роки з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що надаються населенню КП «Бердянськводоканал», затверджено головою виконкому Бердянської міськради та узгоджено Протоколом № 66 засідання обласної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу Запорізької області від 03.12.2012 р.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно з Положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затвердженим Наказом Міністерства Фінансів України від 31.03.1999 р. № 87, зареєстрованим в Міністерстві Юстиції України від 21.06.1999 р. № 397/3690, у статті "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" показується виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) та/або собівартість реалізованих товарів. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) визначається згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", 16 "Витрати", 30 "Біологічні активи".
Положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженим Наказом Міністерства Фінансів України від 20.10.1999 р. № 246, зареєстрованим у Міністерстві Юстиції України від 02.1.1999 р. № 751/4044, передбачена оцінка запасів, у тому числі товарів, за наступними фактичними витратами:
суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;
суми ввізного мита;
суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству/установі;
транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплату тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів);
інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.
Діючими стандартами бухгалтерського обліку не передбачене виключення з виробничої собівартості понаднормативних втрат активів, тому слід відрізняти терміни «фактичні витрати на послуги з водопостачання», наведені в Постанові № 517, з «витратами, які є предметом калькулювання тарифів на послуги водопостачання», передбачені Порядком № 869.
Таким чином, обсяги понаднормативних втрат, що утворилися в процесі реалізації води споживачам (населенню, по яких відсутні прилади обліку), увійшли до фактичних витрат, відображених у звіті про витрати на виробництво та фінансові показники діяльності підприємств (Форма № 1с водопостачання, водовідведення) та компенсовані субвенцією (субсидією) з державного бюджету.
З урахуванням встановлених судом обставин висновок податкового органу про невикористання в господарської діяльності частки (в межах понаднормативних втрат) придбаної позивачем питної води не відповідає нормам законодавства і фактичним матеріалам справи.
Відповідно до п.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що відповідач не довів суду обґрунтованість та законність висновків викладених в акті перевірки, на підставі якого були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, внаслідок чого суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідності до п. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
З урахуванням викладеного, на користь позивача з державного бюджету підлягають до стягнення судові витрати сплачені ним при подачі позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 69-71, 158, 160- 164 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000861504 від 28.03.2013 Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Запорізькій області.
Стягнути з Державного Бюджету України на користь Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради судовий збір у розмірі 2 294, 00 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова виготовлена в повному обсязі 20 листопада 2013 року.
Суддя О.В. Конишева