15 жовтня 2013 р. Справа № 804/12173/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіБоженко Наталії Василівни
при секретаріПетранцові О.Ю.
за участю:
представника позивача представника відповідача третьої особи Герасеменко О.В. Остренко Ю.М. ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом комунального підприємства «Криворізька муніципальна гвардія» до Територіальної державної інспекції з питань праці у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування Припису №04-05-47/278-193 від 30.08.2013 р., -
Комунальне підприємство «Криворізька муніципальна гвардія» звернулось до суду з адміністративним позовом до Територіальної державної інспекції з питань праці у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати Припис Територіальної державної інспекції з питань праці у Дніпропетровській області №04-05-47/278-193 від 30.08.2013р. в повному обсязі.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідачем неправомірно прийнято спірний припис, яким позивача зобов'язано забезпечити складання графіків звітності з урахуванням п. 3 «Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу», затверджених Наказом Міністерства праці та соціальної політики №138 від 19.04.2006 р. та забезпечити працівникам оплату праці в надурочний час у відповідності до вимог ст. 106 КЗпПУ з урахування п. 12 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу», затверджених Наказом Міністерства праці та соціальної політики №138 від 19.04.2006 р.. При цьому позивач зазначив, що Методичні рекомендації за своєю правовою природою не є нормативно-правовим актом, тобто носять рекомендаційний характер та не є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання. Таким чином позивач вважає, що спірний припис відповідача підлягає скасуванню.
Відповідно до ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено ОСОБА_5.
Представник позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав викладених в позовні заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, надав до суду письмові заперечення на позовну заяву, які містяться в матеріалах справи.
Третя особа ОСОБА_5 проти позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що оскаржуваний припис винесено правомірно, оскільки в інших періодах позивач виконував вимоги Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого робочого часу.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, встановив наступне.
За зверненням гр. ОСОБА_5 на сайт «Криворізький ресурсний центр» від 02.08.13 р. та за письмовим зверненням гр. ОСОБА_5 до ТДІзПП у Дніпропетровській області від 05.08.13 р. проведено позапланову перевірку на КП « Криворізька муніципальна гвардія». По результатам перевірки складений акт № 04-05-47/278 від 30.08.2013 р.
На підставі факту виявлених порушень, директору підприємства внесено припис № 4-05-47/278-193 від 30.08.13р., яким приписано забезпечити складання графіків змінності з урахуванням п. 3 «Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу», затверджених Наказом Міністерства праці та соціальної політики № 138 від 19.04.2006 р. та забезпечити працівникам оплату праці в надурочний час у відповідності до вимог ст. 106 КЗпПУ з урахуванням п. 12 «Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу», затверджених Наказом Міністерства праці та соціальної політики № 138 від 19.04.2006 р..
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Згідно з Положенням про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 386/2011, ТДІзПП є територіальним органом Державної інспекції України з питань праці, який є центральним органом, виконавча діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України (далі - Міністр).
Статтею 35 Закону України «Про оплату праці» передбачено - контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють органи Міністерства праці, (нині - Міністерство соціальної політики України).
Державна інспекція з питань праці України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття в частині призначення нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Державна інспекція з питань праці України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.
Одним із основних завдань Держпраці України є реалізація державної політики з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю.
Державна інспекція з питань праці України для виконання покладених на неї завдань має право: здійснювати безперешкодно перевірки у виробничих, службових та адміністративних приміщеннях роботодавців, а також перевірки робочих місць працівників, розташованих поза цими приміщеннями, з метою нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, ознайомлюватися під час проведення перевірок з інформацією, документами і матеріалами та одержувати від роботодавців необхідні для виконання повноважень Держпраці України копії або витяги з документів, ведення яких передбачено законодавством про працю; видавати в установленому порядку роботодавцям, у тому числі фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування, обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень законодавства про працю, законодавства про зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування шодо призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб; складати у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення.
Видання документів перевірки регламентується Наказом Державної інспекції України з питань праці від 28 березня 2012 р. №18, яким затверджена «Інструкція із порядком складання акту, припису, протоколу та постанови».
Так, пунктом 2 та 6 розділу 4 «Оплата праці» Колективного договору КП «Криворізька муніципальна гвардія» на 2012-2014 рр., зареєстрованого виконкомом Саксаганської районної у місті ради 10.02.12 р. за № 4 зазначено: встановлювати форми та системи оплати праці, умови запровадження і розміри доплат, надбавок, премій, заохочень і інших виплат відповідно до «Положення про оплату праці, преміювання та інші виплати за рахунок фонду оплати праці працівників КП «Криворізька муніципальна гвардія» (надалі - Положення). Доплату за надурочну роботу при підсумованому обліку робочого часу регламентує п. 6.7. Положення: Обліковим періодом встановлено квартал. Всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді оплачуються як надурочні у порядку, передбаченому ст. 106 КЗпПУ.
Відповідно до ст. 61 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) підсумований облік робочого часу запроваджується на безперервно діючих підприємствах, в установах і організаціях (далі - підприємствах), а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або тижнева тривалість робочого часу. При підсумованому обліку робочого часу робота працівників регулюється графіками роботи (змінності), які розробляються роботодавцем і погоджуються з виборним органом первинної профспілкової організації, а в разі його відсутності можуть бути передбачені в колективному договорі.
Окремого нормативно-правового акта, що регулює умови та порядок застосування підсумованого обліку робочого часу для відділу (служби) охорони або окремих його працівників, немає. Тому всі питання, що стосуються його застосування, а також оплати праці таких працівників, має бути врегульовано сторонами в колективному договорі з урахуванням загальних норм ст. 61 КЗпП та рекомендацій, викладених Мінпраці в Методичних рекомендаціях.
«Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу» в яких викладено умови та порядок застосування підсумованого обліку робочого часу з урахуванням чинного законодавства, затверджені Наказом Міністерства праці та соціальної політики № 138 від 19.04.2006 р..
Графіки роботи (змінності) розробляються таким чином, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин, передбаченого ст. 50 та 51 КЗпП (п. 3 Методичних рекомендацій). При складанні графіків виходу на роботу необхідно враховувати: існуючий графік щорічних планових відпусток, список працівників, які хворіють на момент складання графіка, список працівників, які перебувають у відпустці у зв'язку з навчанням у вищих навчальних закладах та ін.
При складанні змінних графіків роботи та визначенні тривалості робочої зміни роботодавець та виборний орган первинної профспілкової організації підприємства повинні враховувати характер і умови праці, коли перевтома працівника може становити загрозу життю та здоров'ю як самого працівника, так і його оточення.
Обліковий період установлюється в колективному договорі підприємства. Загальна кількість надурочних годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за цей період.
П. 12 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Мінпраці від 19.04.2006 р. №138, встановлено, що робочий час - це час, протягом якого працівник зобов'язаний виконувати трудову функцію відповідно до трудового договору і законодавства про працю. Тому, при підрахунку норми робочих годин облікового періоду виключаються дні, які за графіком або розпорядком роботи припадають на час, упродовж якого працівник відповідно до законодавства був звільнений від виконання своїх трудових обов'язків (відпустка, виконання державних або громадських обов'язків, тимчасова непрацездатність тощо).
Враховуючи те, що відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плата (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. №1266, допомога по тимчасовій непрацездатності оплачується за графіком роботи підприємства, установи, організації (структурного підрозділу підприємства, установи, організації або за індивідуальним графіком роботи), то при підрахунку нормального числа робочих годин облікового періоду виключаються дні, які за графіком роботи (змінності) припадають на час тимчасової непрацездатності працівника.
У випадку коли працівник перебував у відпустці, при підрахунку нормального числа робочих годин облікового періоду виключаються дні за графіком 8-годинного робочого дня (п'ятиденного робочого тижня), оскільки відпусти надаються в календарних днях.
При підсумованому обліку робочого часу час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважається надурочним і сплачується згідно зі ст. 106 КЗпП. Оплата за всі години надурочної роби провадиться в кінці облікового періоду.
Так, перевіркою встановлено, що на підприємстві розроблена Методика визначення доплат працівникам за надурочну роботу на 2012 рік, яка затверджена на підприємстві наказом № 39 від 07.03.12 р.., однак Методика розроблена без урахувань Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених Наказом № 138, а саме: при підрахунку нормального числа робочих годин облікового періоду не виключаються дні, які за графіком або розпорядком роботи припадають на час, упродовж якого працівник відповідно до законодавства був звільнений від виконання трудових обов'язків.
Викладене вище свідчить, що позивачем допущено порушення вимог ст. 106 КЗпПУ під час проведення розрахунків згідно цієї методики.
Так, перевіркою встановлено, що ОСОБА_5 згідно графіку роботи на II квартал 2012 р. встановлено 540 робочих годин (180+192+168) при законодавчо встановленій нормі при 5-денному робочому тижні на II квартал - 469 годин (159+159+151), що є порушенням п.3 Методичних рекомендацій.
При цьому ОСОБА_5 у II кварталі 2012 року згідно табелів обліку робочого часу було відпрацьовано 456 годин. В період з 28.05.13 р. по 13.06.13 р. ОСОБА_5 перебував у додатковій відпустці як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС тривалістю 16 календарних днів.
Згідно графіку роботи на III квартал 2012 року ОСОБА_5 встановлено 576 робочих годин (216+216+144) при законодавчо встановленій нормі при 5-денному робочому тижні на III квартал - 511 годин (176+175+160), що є порушенням п.3 Методичних рекомендацій.
При цьому ОСОБА_5 у III кварталі 2012 року згідно табелів обліку робочого часу було відпрацьовано 528 годин. В період з 24.08.13 р. по 07.09.13 р. ОСОБА_5 перебував у додатковій відпустці як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС тривалістю 15 календарних днів.
Статтею 9 Закону України «Про відпустки» визначено, що поряд з часом фактичної роботи до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховується також час, коли працівник фактично не працював, але за ним збереглося місце (роботи) посада і йому виплачувалася допомога по державному соціальному страхуванню .
Таким чином, внаслідок визначення доплат за Методикою, яка діє на підприємстві, без урахування коригування норми робочого часу, ОСОБА_5 у II та III кварталах 2012 року не було нараховано доплати за надурочні роботи, що є порушенням ст. 106 КЗпПУ.
В тому числі, слід зазначити, що Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затвердженні наказом Мінпраці від 19.04.2006 р. №138 права працівників підприємств не порушують, тому якщо такі права не порушуються, то доцільність застосування Методичних рекомендацій №138 є цілком правомірна.
З огляду на викладене суд вважає, що спірний припис №04-05-47/278-193 від 30.08.2013 р. є законним, оскільки винесений на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Розподіл судових витрат слід здійснити згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 71, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволені адміністративного позову комунального підприємства «Криворізька муніципальна гвардія» до Територіальної державної інспекції і питань праці у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування Припису №04-05-47/278-193 від 30.08.2013 р. - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено згідно з ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко