06.11.2013
06 листопада 2013 року справа №227/5880/2013-а
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого Притуляка С.А.
при секретарі Коверченковій М.О.
в присутності позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2, дов. №51 від 06.11.2013р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради про перерахунок та виплату недоотриманих сум на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,-
Позивач 22.10.2013 року звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої допомоги на оздоровлення за 2013 рік у розмірі 5615,00 грн.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на те, що нарахування відповідачем в якості допомоги на оздоровлення за 2013 рік у розмірі 120,00 грн. грубо порушує право позивача на соціальний захист, як інваліда, що пострждав внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Представник відповідача проти позову заперечував, зазначаючи, що Управлінням праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради було виплачено позивачеві допомогу на оздоровлення за 2013 рік відповідно до постанови КМ України №562 від 12.07.2005 року, що не суперечить Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи».
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, судом встановлено наступне.
Позивач відноситься до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення 107363 та, відповідно до довідок серії ДОН-04 № 070865 та ДОН-05 №090817 має 2 групу інвалідності (а.с. 3-4).
З зазначених підстав позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради і користується правами та пільгами, передбаченими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи».
Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2013 рік як інваліда 2-ї групи відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Правовий статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі по тексту - Закон № 796). Розділом 8 цього Закону встановлені пенсії і компенсації, які виплачуються особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категоріям.
Так, стаття 48 Закону № 796 визначає, що інвалідам 2-ї групи внаслідок аварії на ЧАЕС щорічна допомога на оздоровлення виплачується в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Відповідно до підпункту 11 пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено в наступній редакції: «Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи» установлено конкретні розміри щорічної допомоги на оздоровлення в твердій грошовій сумі і, зокрема для інвалідів 2 групи, починаючи з 2005 року в розмірі 120,00 грн.
За рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, зазначені вище зміни, внесені Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до Закону № 796, визнані неконституційними.
Згідно із ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, втрачають силу з дня ухвалення Конституційним судом рішення про їх неконституційність. Частиною 3 цієї статті передбачено, що матеріальна або моральна шкода, спричинена фізичним або юридичним особам актами або діями, визнаними неконституційними, відшкодовується в установленому законом порядку.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Рішенням Конституційного суду України від 26.12.2011 року № 1-42/2011, за конституційним поданням 49 народних депутатів України. 53 народних депутатів України і 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» визначено, що Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України.
Суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Статтею 3 Прикінцевих Положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» визначено: «Установити, що у 2013 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 «Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік».
На виконання делегованих повноважень Кабінет Міністрів України 23.11.2011 року прийняв постанову № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до п. 2 якої зобов'язано Пенсійний фонд України забезпечити здійснення перерахунку пен сій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ. Зазначеною постановою Кабінетом Міністрів України не встановлено порядок і розмірі виплати допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону № 796.
Щодо повноважень Кабінетом Міністрів України права визначитися з розміром допомоги на оздоровлення на 2013 рік - то вони не були реалізовані.
Суд не погоджується з запереченням відповідача проти позову щодо можливості застосування до спірних правовідносин Постанови КМУ № 562, оскільки вона не відповідає Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому до спірних правовідносин має застосовуватися саме зазначений Закон, який є актом вищої юридичної сили ніж зазначена постанова Кабінету Міністрів України.
Стаття 71 Закону № 796, яка має назву «Особливості внесення змін до цього Закону» визначає, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Виходячи з системного аналізу наведених положень нормативно-правових актів, що регламентують спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що на теперішній час при вирішенні спорів вказаної категорії за 2013 рік, слід застосовувати розміри заробітних плат, які були встановлені Законами України про Державний бюджет на цей рік, оскільки обмежень щодо розмірів виплат, передбачених ст. 48 Закону № 796 не було.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно листа Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради від 27.09.2013 року № 11/009/01-16 позивачу перераховано щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 120,00 грн. за 2013 рік (а.с. 6).
Оскільки позивачу зазначена виплата відповідачем в порушення вищезазначених норм закону своєчасно не була сплачена, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Розмір мінімальної заробітної плати на час виплати складав 1147 гривень, в такому разі позивачу як інваліду 2-ї групи відповідач повинен був сплатити 1147 х 5 = 5173 грн. З урахуванням фактично сплаченої суми позивачу належить до стягнення 5615 грн.
Згідно ст. 94 КАС України суд вважає, що судові витрати слід віднести на рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 6, 86, 94,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради про перерахунок та виплату недоотриманих сум на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради щодо не нарахування і виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік в розмірі, передбаченому ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік як інваліду другої групи відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку 5 мінімальних заробітних плат з урахуванням фактичної виплаченої суми, тобто в розмірі 5615 (п'ять тисяч шістсот п'ятнадцять ) гривень 00 копійок.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Добропільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова ухвалена та надрукована в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
Суддя Притуляк С.А.