15 жовтня 2013 р.Справа № 539/1762/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бондара В.О.
Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.
за участю секретаря судового засідання Губарь А.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі на постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01.08.2013р. по справі № 539/1762/13-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі
про визнання дій неправомірними та спонукання до дій,
ОСОБА_1( далі - позивач) звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного Фонду України в м. Лубни та Лубенському району Полтавської області ( далі - відповідач) про визнання дій неправомірними та спонукання до дій. У позові вказав, що він перебуває на обліку в УПФУ в м.Лубнах та Лубенському районі з 14.03.2011 року і до 1.01.2012 року одержував довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 4623 грн., яке було обраховано у відповідності до ст. 138 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» з розміру грошового утримання судді Лубенського міськрайонного суду на час виходу у відставку.
Постановою Лубенського міськрайонного суду полтавської області від 01.08.2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в м. Лубни та Лубенському району Полтавської області про визнання дій неправомірними та спонукання до дій задоволено .
Визнано неправомірними дії УПФ України в м. Лубни та Лубенському районі Полтавської області щодо зменшення ОСОБА_1 з 01.01.2012 року розміру довічного грошового утримання судді у відставці з 90%, який був встановлений при виході у відставку до 80%; обмеження розміру довічного грошового утримання 10 прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність та відмови у проведенні перерахунку довічного грошового утримання.
Зобов»язано УПФ України в м. Лубни та Лубенському районі Полтавської області відновити ОСОБА_1 раніш встановлений розмір довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% суддівської винагороди працюючого судді; провести перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2012 року та з 01.04, 01.07, 01.10. та 01.12.2012 року у відповідності до довідок Управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області № 127 від 19.01.2012, № 994 від 23.05.2012 року, № 1426 від 10.07.2012 року, № 1956 від 02.10.2012 року, № 2429 від 05.12.2012 року без будь яких обмежень розміру довічного грошового утриманя судді у відставці в розмірі 90% суддівської винагороди працюючого судді та продовжувати виплачувати йому довічне грошове утримання судді у відставці без обмежень з проведенням перерахунку розміру довічного грошового утримання судді у відставці при збільшенні-зменшенні розміру суддівської винагороди згідно довідок ТУ ДСА в Полтавській областіі.
Визнано протиправним та скасовано рішення № 88 від 11.03.2013 р., прийняте колегіальним органом з призначення (перерахунку) пенсій Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці, яким було вирішено утримувати переплату пенсії ОСОБА_1 по 20% щомісяця до повного утримання.
В апеляційній скарзі відповідач просив скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно ч.4 ст. 196 КАС України та п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ в м.Лубнах та Лубенському районі з 14.03.2011 року і до 1.01.2012 року одержував довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 4623 грн., яке було обраховано у відповідності до ст. 138 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» з розміру грошового утримання судді Лубенського міськрайонного суду на час виходу у відставку.
01.01.2012 року посадовий оклад судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області було приведено у відповідність до вимог ст. 129 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», в зв»язку з чим розмір суддівської винагороди працюючого судді став становити 13734,4 грн.
24.01.2012 року позивач отримав довідку від управління Державної судової адміністрації в Полтавській області про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та 30.01.2012 року звернувся до відповідача з письмовою заявою про проведення перерахунку довічного грошового утримання у відповідності до наданої довідки про збільшення розміру довічного грошового утримання працюючого судді.
09.02.2012 року відповідач відмовив у проведенні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, мотивуючи свої дії відсутністю законодавства, яке б передбачало перерахунок довічного грошового утримання суддів у відставці.
Не погодившись з викладеним позивач звернувся до суду. Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 17.04.2012 року дії відповідача щодо відмови у перерахунку довічного грошового утримання були визнані неправомірними, розмір довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2012 року було визначено у відповідності до розміру працюючого судді Лубенського міськрайонного суду, яка станом на 1.01.2012 року становила 13734,4 грн. згідно довідки Управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області від 19.01.2012 року.
УПФ України в м. Лубнах та Лубенському районі провело перерахунок довічного грошового утримання ОСОБА_1 на підставі довідки ТУ ДСА в Полтавській області, визначивши ОСОБА_1 з 01.01.2012 року розмір довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 10 прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, повідомивши одночасно про зменшення розміру довічного грошового утримання з 90%, який був встановлений при виході у відставку до 80% у відповідності до ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», яким було внесено зміни до ч.3 ст. 138 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» щодо зменшення розміру довічного грошового утримання до 80% від розміру заробітної плати працюючого судді та обмежено розмір довічного грошового утримання судді у відставці 10 прожитковими мінімумами для осіб, що втратили працездатність.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.
Згідно з Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2, управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій безпосередньо призначає (здійснює) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач вийшов у відставку до 01.01.2012 року з визначеннм довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% грошового утримання судді. За таких обставин на нього не розповсюджувалась вимога ЗУ«Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» щодо наново встановленого розміру утримання судді у відставці, що робить дії УПФ України в м. Лубнах та Лубенському районі в цій частині неправомірними.
Згідно ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач листами від 14.06., 24.12.2012 та 29.01.2013 року позивачу було відмовлено в проведенні перерахунку довічного грошового утримання, мотивуючи свої дії відсутністю законодавства, яке б передбачало перерахунок довічного грошового утримання суддів у відставці.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що дії відповідача протирічать рішенню Хорольського районного суду від 17.04.2012 року, яким встановлено обов»язок проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, що прямо випливає з тексту ст. 138 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів».
Відповідно до ч.1 ст. 255 КАС України, Наслідки набрання законної сили судовим рішенням, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі залишити без задоволення.
Постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01.08.2013р. по справі № 539/1762/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О.
Судді(підпис) (підпис) Донець Л.О. Кононенко З.О.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бондар В.О.