13 листопада 2013 року Справа № 152310/11
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.
за участі секретаря судового засідання Малетич М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фотоніка» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.11.2011 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фотоніка» про стягнення боргу, -
18.08.2011 року позивач звернувся з вищезазначеним позовом до суду та просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фотоніка» на користь УПФ України у Залізничному районі м. Львова 8662,93 грн..
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підприємства та організації з коштів призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Проте, відповідач не в повному обсязі сплатив суму витрат на виплату та доставку пенсій, що призвело до виникнення боргу.
Оскаржуваною постановою позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фотоніка» на користь управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова суму боргу в розмірі 8662 грн. 93 коп..
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу. Вважає, що суд першої інстанції неповно та не всебічно з'ясував обставини, що мають значення для справи та виніс рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Зокрема звертає увагу на те, що ТзОВ «Фотоніка» відноситься до платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначених пунктом 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування». Як наслідок об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
В апеляційній скарзі зазначає, що суд вирішив стягнути з відповідача фактичні витрати на виплату та доставку ОСОБА_1 пільгової пенсії, призначеної відповідно до пункту «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», проте, відшкодування витрат відповідачем на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до пункту «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не передбачено чинним законодавством України.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в управлінні Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова знаходиться на обліку ТзОВ «Фотоніка», яка згідно п. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03 року № 1058-IV зі змінами та доповненнями визначено страхувальником.
Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено заборгованість відповідача перед управлінням Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій в сумі 8662 грн. 93 коп..
З 01.01.04 набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03 №1058- IV (далі Закон), який передбачив, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах з особливо шкідливими умовами і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо, зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затверджених Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100 відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
У відповідності до пунктів 6.4 та 6.10 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.03 №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663 (далі Інструкція 21-1) управлінням, було направлено ТзОВ «Фотоніка» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених згідно пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Даними розрахунками управління повідомило підприємству розмір сум, які воно повинно щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах пенсіонеру ОСОБА_1, який працював на шкідливих умовах праці на Львівському обласному підприємстві по продажу, монтажу і ремонту медичної техніки «Медтехніка», яке придбане ТзОВ «Фотоніка» на аукціоні згідно з договором купівлі-продажу від 07.07.2000 №43/00, як цілісний майновий комплекс.
За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що із набранням чинності Законом № 1058-IV (з 1 січня 2004 року) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями. Обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 1 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.
Винятком із цього правила є лише відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, призначених з урахуванням вимог статті 14 Закону № 1788-XII.
Так, зі змісту статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.
Аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у контексті статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» дає підстави для висновку про те, що порядок за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №1 у розмірі 8662,93 грн. виходячи з наданих розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників).
Також суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що ТзОВ «Фотоніка» є правонаступником ЛОП «Медтехніка» в частині сплати заборгованості перед відповідачем, так, як відповідно до ст.28 Закону України «Про приватизацію державного майна» від 04.03.92 №2163-ХІІ) особи, які придбали державні підприємства, як цілісні майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав і обов'язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України.
Стаття 22 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» від 06.03.92 №2171-ХІІ також визначає, що після придбання об'єкта його новий власник стає правонаступником прав і обов'язків приватизованого підприємства.
У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники (п.6.3 розділу 6 Інструкція 21-1).
Згідно зі ст.191 Цивільного кодексу України до цілісного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.
Фонд державного майна України розглядає продаж цілісних майнових комплексів державних підприємств, як складову реорганізації державних підприємств шляхом приєднання їх майна та майнових зобов'язань до нових власників.
Отже, у власність ТзОВ «Фотоніка» перейшов весь цілісний майновий комплекс «Медтехніки» разом із зобов'язаннями по ньому та правами. Дані статті визначають, що після придбання об'єкта його новий власник стає правонаступником прав і обов'язків приватизованого підприємства.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись, ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фотоніка» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.11.2011 року по справі № 2а-9280/11/1370 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк
Судді В.В. Гуляк
Р.Й.Коваль