Справа № 210/3350/13-ц
Провадження №2/210/1388/13
"25" листопада 2013 р.
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Чайкіної О.В.,
за участю секретаря судового засідання Недолуги Л.В. ,
за участі сторін, їх представників:
позивача: ОСОБА_1
відповідачів: не з"явилися;
третьої особи: не з"явилася.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу № 210/3350/13-ц, провадження № 2/210/1338/13, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - Дзержинський РВ ДМС в м. Кривий Ріг ГУ ДМС України в Дніпропетровській області про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом визнання відповідачів таким, що втратили право на житло, та зняття з реєстрації з місця проживання,-
встановив:
Позивач, ОСОБА_2, в особі представника ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування свої вимог Позивач зазначає, що вона є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Зазначена квартира належить їй на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продаж від 02.04.2013 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_7, який посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального окруку ОСОБА_8 У зазначеній квартирі зареєстровані та мешкають відповідачі. На вимогу Позивача виселитись та знятись з реєстрації в добровільному порядку відповідачі відмовляються та не впускають Позивача в квартиру, чим завдають останній перешкоду у користуванні своєю власністю. Крім того, вказані вище обставини порушують права Позивача та тягнуть за собою нарахування комунальних рахунків на її особу.
В судове засідання позивач не з'явилася. Її представник у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в частини усунення перешкод та зняття з реєстраційного обліку, в частині виселення - просив залишити без розгляду. У зв'язку з неявкою у судове засідання відповідачів, просив розглядати справу за їх відсутності, проти постановлення заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідачі, представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_9, про дату, час та місце судового засідання неодноразово повідомлялися належним чином, про що свідчить довідки поштового відділення. Крім того, останні постійно клопотали перед судом про перенесення судового засідання однак в підтвердження поважності причин не явки жодних документів для суду не надали /а.с. 31, 32, 37, 60, 87/.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи за їх відсутності /а.с. 68, 69/.
Оскільки про час і місце проведення судового засідання відповідачі повідомлені належним чином, суд вважає, що судове засідання можливо провести без їх участі, на підставі наявних у справі доказів, з постановленням заочного рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступних висновків
Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 02 квітня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_8 і зареєстровано в реєстрі за № 629 та зареєстрованого в Державному реєстрі прав на нерухоме майно 02.04.2013 року, квартира АДРЕСА_2 була придбана ОСОБА_2 /а.с. 9-11/.
Будь-яких доказів щодо недійсності вказаного договору сторонами не представлено, у зв"язку з чим у суду відсутні підстави вважати його недійсним чи нікчемним.
Згідно з витягом з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності серії АБ № 876086, єдиним власником квартири АДРЕСА_2 є Позивач /а.с. 11/.
З довідки № 1 від 22.05.2013 року, виданої Криворізькою об'єднаною міською довідково-інформаційною службою слідує, що в квартирі АДРЕСА_3 зареєстровано 4 (чотири) громадянина: ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6 (відповідачі) /а.с. 7/.
Слід відзначити, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, визначені у главі 24 Цивільного кодексу України, зокрема із правочинів.
В силу ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, а з п. 1 ч. 1 ст. 346 ЦК України випливає, що право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна.
Відповідно до п. 8 договору купівлі-продажу квартири від 02 квітня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_8 і зареєстровано в реєстрі за № 629 та зареєстрованого в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, Продавець квартири ОСОБА_10 засвідчив, що квартира АДРЕСА_2 не надана в користування наймачам, орендарям; обтяжень, а також будь-яких прав у третіх осіб щодо квартири немає; внаслідок продажу квартири не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб; продавець зобов'язується звільнити квартиру від будь-яких матеріальних цінностей, які б належали йому чи третім особам, для безперешкодного користування покупцем до 09 квітня 2013 року; продавець зобов'язується знятись з реєстраційного обліку та виписати всіх зареєстрованих осіб з вищевказаної квартири строком до 09 квітня 2013року; малолітні та неповнолітні діти, а також недієздатні та обмежено дієздатні особи право користування квартирою не мають /а.с. 9 оборот/.
В порушення вимог вищезазначеного пункту, відповідачі залишаються прописаними та проживають в квартирі, право користування якої вони втратили, тобто для здійснення позивачем правомочностей власника щодо користування й розпорядження належною їй квартирою існують перешкоди.
Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Приписами ст. 383 ЦК України, ст. 150 Житлового Кодексу України передбачено право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Обмеження або втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Отже, право члена сім'ї власника будинку (квартири) користуватися цим житлом існує лише за наявності у власника права приватної власності на це майно.
Чинним законодавством України не передбачено перехід прав та обов'язків попереднього власника до нового власника в частині збереження права користування житлом членів сім'ї колишнього власника у випадку зміни власника.
Із вищевикладеного слідує, що припинення права власності особи на будинок (квартиру) припиняє право членів його сім'ї на користування цим будинком (квартирою).
Статтею 15 ЦК України у частині 1 визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право (ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України).
Судом встановлено, що Позивач набула право власності на квартиру АДРЕСА_4, а право власності Відповідачів на цю ж квартиру припинилося у зв'язку з її відчуженням, про що свідчить укладений між сторонами у справі правочин - договір купівлі-продажу квартири від 02.04.2013року, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстр. в реєстрі за № 629. Право власності зареєстровано у встановленому законодавством порядку (а.с. 9-11).
Також судом встановлено, що Відповідачі, не будучи власником спірної квартири та членом сім'ї власника (Позивача) залишається зареєстрованим за попереднім місцем свого проживання.
З моменту відчуження квартири Відповідачі не виписалися з відчуженої квартири, проживають у квартирі без згоди нового власника, що свідчить про вчинення ними перешкод у користуванні власністю новим власником - Позивачем. Крім того, оскільки Відповідачі зареєстровані в спірній квартирі, на них нараховуються комунальні послуги, які доводиться сплачувати Позивачу, що також порушує її права.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що позивач позбавлена можливості користуватися належним їй на праві власності житлом, що згідно Конституції України порушує її права та свободи.
З урахуванням викладеного, аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, враховуючи встановлені і наведені вище обставини, підтверджені доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині усунення перешкод ОСОБА_2 в користуванні житловим приміщенням шляхом позбавлення відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 права користування квартирою № 7 у будинку № 8 по вул. Постишева у м. Кривому Розі є обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.
В частини вимог щодо зняття з реєстраційного обліку, суд зазначає наступне.
Відповідно до Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів затвердженого Наказом МВС України 22.11.2012 року за №1077 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18.12.2012 року за № 2109/22421, згідно підпункту 2 п. 3.1 даного Порядку зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Таким чином, наявність судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням, у відповідності до ст.7 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” є підставою для подальшого зняття відповідачів з реєстрації в цьому приміщенні.
Отже, щодо зняття з реєстрації у спірній квартирі, слід вказати, що суд такими повноваженнями не наділений, Дзержинський РВ ДМС в м. Кривому Розі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області не є відповідачем у справі, враховуючи, що рішення суду про позбавлення певних фізичних осіб права користування нею є підставою для зняття їх з реєстрації органами міграційної служби, у цій частині в задоволенні позову слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд керується ст. 88 ЦПК України відповідно до якої, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Таким чином, з відповідачів підлягає стягненню сплачена сума судового збору в розмірі 28,68 грн. з кожного.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 319, 328, 346, 386, 391 ЦК України, ст.ст. 10, 57-61, 88, 212-215, 218, 223, 224-228, 233, 294 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третьої особи - Дзержинський РВ ДМС в м. Кривий Ріг, ГУ ДМС України в Дніпропетровській області про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та зняття з реєстрації з місця проживання - задовольнити частково.
Усунути ОСОБА_2 перешкоди в користуванні власністю - квартирою № 7 у будинку № 8 по вул. Постишева в м. Кривому Розі.
Позбавити ОСОБА_3, 14.05.1964 р. н., права користування жилим приміщенням - квартирою № 7 у будинку № 8 по вул. Постишева в м. Кривому Розі.
Позбавити ОСОБА_4, 01.01.1992 р. н., право користування жилим приміщенням - квартирою № 7 у будинку № 8 по вул. Постишева в м. Кривому Розі.
Позбавити ОСОБА_5, 09.04.1985 р. н., права користування жилим приміщенням - квартирою № 7 у будинку № 8 по вул. Постишева в м. Кривому Розі.
Позбавити ОСОБА_6, 28.10.1942 р. н., права користування жилим приміщенням - кімнатою № 7 у будинку № 8 по вул. Постишева в м. Кривому Розі.
В решті позову - відмовити.
Рішення суду є підставою для зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_5.
Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 з кожного окремо судовий збір в розмірі 28,68грн..
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та вразі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку - після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя:
ОСОБА_11