Справа № 159/6808/13-ц
Провадження № 2/159/1615/13
про повернення позовної заяви у зв'язку з невиконанням ухвали
про залишення позову без руху
м. Ковель 26.11.2013
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Бойчук П.Ю., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, -
Пред'явлена позовна заява ухвалою судді від 25 жовтня 2013 року була залишена без руху, оскільки подана з порушенням ст.ст. 119, 120 ЦПК України.
Зокрема:
- звертаючись до суду з позовними вимогами майнового характеру (поділ майна), позивачем не було зазначено ціну позову, яка визначається відповідно до вимог ст. 80 ЦПК України;
- до позовної заяви не додано доказів та відсутні покликання на докази, які б підтверджували ціну позову і розмір судового збору при зверненні до суду з вимогою майнового характеру. Сплачена ж сума судового збору (114,70 грн.), вочевидь не відповідає розміру судового збору, яка мала б бути сплачена за подання даного позову, а встановити розмір судового збору, який підлягає до сплати, не виявляється можливим через відсутність ціни позову. Згідно вимог ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1% ціни позову, але, станом на 25.10.2013 року, не менше як 229,40 грн. та не більше 3441,00 грн. Після визначення ціни позову сума судового збору (за мінусом вже сплаченого судового збору в сумі 114,70 грн.) підлягає сплаті на рахунок № 31212206700004 в Ковельському управлінні державної казначейської служби України Волинської області, МФО 803014, отримувач коштів: Ковельське УДКСУ (м. Ковель) 22030001, код отримувача: 37788874, призначення платежу - судовий збір за розгляд справи в Ковельському міськрайонному суді Волинської області, код 02890423 у справі (ПІБ чи назва установи позивача) п. ___ (вказати відповідний пункт ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір").
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є нечітким та незрозумілим. Зокрема є незрозумілим, з якою метою позивач зазначає обставини щодо складання ним заповіту на майно та щодо взаємовідносин між відповідачем та матір'ю позивача та що саме ці обставини підтверджують чи спростовують.
Крім цього позивач вказував на те, що він придбав до шлюбу з відповідачем житловий будинок по вул. Центральна, 16 в с. Воля Ковельська Ковельського району, а тому цей будинок не є їх з відповідачем спільною власністю. Поряд з цим позивач просив визнати за ним право власності на цей будинок. Зазначені суперечності підлягали уточненню позивачем.
Серед своїх позовних вимог позивач просив здійснити поділ спільного майна подружжя, проте не вказував в який саме спосіб слід провести такий поділ (яке майно залишити у його власності, а яке у власності відповідача).
Крім цього, позивач, прохаючи накласти арешт на майно, в тому числі й на майно
осіб, які не беруть участь у справі, жодним чином не обґрунтував необхідності накладення такого арешту та не вказав на яке саме майно слід накласти арешт. В тому разі, якщо позивач вважає дії відповідача чи інших осіб шахрайськими, він не позбавлений права звертатись до відповідних правоохоронних органів (прокуратура, міліція) з відповідними заявами про вчинення злочину. Таким чином позовні вимоги позивача підлягали уточненню.
- позивачем не було зазначено доказів, які підтверджують кожну обставину, наявність підстав звільнення від доказування. Зокрема позивач, зазначаючи про наявність певного майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, не вказав на докази, які підтверджують, що саме це майно було придбано спільно з відповідачем і саме за час їх шлюбу. Крім цього позивач, зазначаючи вартість спірного майна, не вказав на докази, які підтверджують цю вартість. Не додано таких доказів і до матеріалів позовної заяви.
Для усунення цих недоліків позивачу був встановлений п'ятиденний строк з дня отримання ними копії ухвали про залишення заяви без руху.
Позивач отримав копію ухвали про залишення позовної заяви без руху 06 листопада 2013 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
На виконання зазначеної вище ухвали, 11 листопада 2013 року позивач подав позовну заяву в новій редакції, з якої вбачається, що порушення вимог ст.ст. 119, 120 ЦПК України, про які було зазначено в ухвалі судді від 25 жовтня 2013 року, позивач не усунув. До зазначеної позовної заяви долучено лише квитанцію про сплату судового збору в розмірі 114,70 грн. та інші документи, які свідчать лише про часткове виконання позивачем зазначеної ухвали судді.
Зокрема позивач, зазнаючи значний перелік майна, яке, на його думку, підлягає поділу між ним та відповідачем на розсуд суду, не зазначив ціну позову та не зазначив, якими доказами підтверджується вартість цього майна, а відтак - і ціна позову. Твердження позивача в позовній заяві про те, що ціна позову становить 229,40 грн. є, очевидно, помилковим.
Відповідні експертизи, про призначення яких просить позивач, не дадуть необхідного результату щодо визначення ціни позову, оскільки ці експертизи стосуються лише вартості земельної ділянки та автомобіля, а позивач ставить питання про поділ і іншого майна.
Крім цього, позивач не уточнив виклад обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, не усунув встановлені суперечності в позовній заяві, фактично не уточнив позовні вимоги щодо способу поділу майна, не обґрунтував необхідності накладення арешту на майно, не зазначив доказів, які підтверджують кожну обставину, наявність підстав звільнення від доказування.
Таким чином позивач, будучи попередженим про наслідки невиконання ухвали судді про залишення заяви без руху, в установлений судом строк зазначені недоліки заяви не усунув.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 121 ЦПК України, в разі невиконання позивачем вимог відповідно до ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Зважаючи на викладене, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя слід визнати неподаною та повернути позивачу в зв'язку з невиконанням ухвали про залишення заяви без руху.
Керуючись ч. 2 ст. 121 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, - визнати неподаною та повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя Ковельського
міськрайонного суду ОСОБА_3