Справа № 267/7124/13-ц
2-а/267/161/13
14 листопада 2013 року
Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області
у складі: головуючого - судді Коцюбинської Ю.Д.
при секретарі - Мирошниченко О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Макіївці справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату недоотриманого розміру пенсії відповідно до вимог закону,
03 жовтня 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищезазначеним адміністративним позовом з якого вбачається, що вона працювала в управлінні праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації на посаді, віднесеної до 7 категорії посадової особи місцевого самоврядування (спеціаліст 1 категорії) та мала 12 ранг. З 01 грудня 2006 року їй було призначено пенсію за віком як посадової особі місцевого самоврядування відповідно до ст.. 21 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування». В розрахунок її пенсії управлінням ПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки взяті виплати за період з 01 грудня 2004 року по 30 листопада 2006 року у розмірі 85% від суми середньої заробітної плати, однак при цьому відповідачем в розрахунок при призначенні пенсії безпідставно не були включені інші фактично отримані доходи за цей період, які зазначені у довідці Гірницької районної адміністрації від 04.09.2013 № 01/4-1492, як складові заробітної плати державного службовця, а саме: матеріальна допомога на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати, що призвело до безпідставного заниження розміру призначеної їй пенсії. 06 вересня 2013 року вона звернулась до районного управління із заявою про перерахунок пенсії з дати її призначення, додавши розшифровку видів інших виплат, які увійшли до довідки про її заробітну плату від 04.09.2013 року, однак у перерахунку пенсії їй було безпідставно відмовлено рішенням № 234 від 10.09.2013 року. Вважає, що таке рішення відповідача суперечить ст. 37 Закону України “Про державну службу”, ст. 2 Закону України “Про оплату праці”, п. 2.3.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, яка затверджена Наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року №5. Просила визнати протиправним рішення відповідача щодо неврахування при розрахунку суми пенсії посадової особи місцевого самоврядування повної суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, суми індексації заробітної плати та скасувати його, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки внести зміни в розрахунок призначеної пенсії державного службовця з дати виникнення права на пенсійне забезпечення - з 01.12.2006 року, та врахувати усі види оплати праці, на які нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування: повної суми матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, суми щомісячної індексації заробітної плати.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, згідно заяви просила справу розглянути у її відсутність.
Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, надіслав заперечення, згідно з яких проти задоволення позовних вимог заперечував. Посилався на пропуск позивачем шестимісячного строку, встановленого ст. 99 КАС України, оскільки про розмір пенсії ОСОБА_1 дізналась у 2006 році. Крім того, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, матеріальна допомога на оздоровлення, щомісячна індексація не є складовими заробітної плати згідно ст. 21 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування”. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог посилався також і на ст. 33 Закону України “Про державну службу” щодо складових заробітної плати. Отже розрахунок розміру пенсії позивачці здійснено у відповідності до вимог чинного пенсійного законодавства, яке регулює призначення пенсії державним службовцям, рішення прийнято в установленому законом порядку. Таким чином, діями посадових осіб районного управління пенсійного фонду не порушені законні права та інтереси ОСОБА_1 тому в задоволені позову просив відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи
прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Пенсійний фонд України діє у відповідності до “Положення про Пенсійний фонд України”, яке затверджено Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011 і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.
Відповідно до Законну України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Згідно ч. 6 ст. 21 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.
За приписами статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон № 2723-ХІІ) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної лати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з частиною другою статті 33 цього Закону заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Види надбавок, які враховуються при призначенні пенсій відповідно до Закону України «Про державну службу», встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівникам апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів». До них відносяться надбавки: за високі досягнення у праці, за знання та використання в роботі іноземної мови, за почесне звання «заслужений», доплата за науковий ступень.
Заробітна плата, як зазначено в частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.
Наявними в матеріалах справи документальними доказами підтверджено, що ОСОБА_1 працювала в управлінні праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації на посаді, віднесеної до 7 категорії посадової особи місцевого самоврядування (спеціаліст 1 категорії) та мала 12 ранг.
З 01 грудня 2006 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком як посадової особі місцевого самоврядування відповідно до ст. 21 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування». В розрахунок її пенсії управлінням ПФУ в Гірницькому районі м. Макіївки взятий розмір її заробітної плати за останні 24 календарних місяці роботи, тобто за період з 01 грудня 2004 року по 30 листопада 2006 року у розмірі 85% від суми середньої заробітної плати.
06 вересня 2013 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про здійснення перерахунку її пенсії відповідно до положень чинного законодавства з урахуванням вказаних у довідці Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області від 04 вересня 2013 року № 01/4-1492 сум матеріальної допомога на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати.
У задоволенні вимог позивачки про перерахунок пенсії, як убачається з рішення управління ПФУ України в Гірницькому районі м. Макіївки від 10 вересня 2013 року № 234, відмовлено.
Отже, предметом оскарження є рішення відповідача № 234 від 10.09.2013 р., про відмову в перерахунку пенсії.
Спірним у цій справі є обов'язок відповідача включити до розрахунку середньої заробітної плати позивача суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, щомісячної індексації заробітної плати.
Такі виплати позивачу здійснені на підставі ст. 21 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” та з них було утримано внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України “Про оплату праці”, визначено, що для обчислення пенсій середня заробітна плата визначається відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
У свою чергу ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначає, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Таким чином, Закон не розмежовує доходи для визначення середнього заробітку на ті що є постійними елементами заробітної плати та разові виплати. Єдиним критерієм є нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Крім того, суд визнає обґрунтованими посилання позивача на ст. 2 Закону України “Про оплату праці”, яка визначає структуру заробітної плати, що включає в себе додаткову заробітну плату (винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій) та інші заохочувальні та компенсаційні виплати (виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми).
Виплата матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань посадовим особам місцевого самоврядування передбачена нормами чинного законодавства та є обов'язковими щорічними виплатами.
Отже, ці виплати є складовими заробітної плати, відповідно до ст. 2 Закону України “Про оплату праці”.
Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Постановою Верховного Суду України від 20.02.2012 року по справі №21-430а11 задоволено заяву про перегляд рішення Вищого адміністративного суду України з питання визначення розміру пенсії державного службовця. Верховний Суд України, посилаючись на норми ст. 66 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та ст. 41 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” прийшов до висновку, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Отже, оскаржуване рішення відповідача про відмову у перерахунку пенсії є протиправним та підлягає скасуванню, а пенсія позивача підлягає перерахунку виходячи з фактичного розміру виплат за відповідний період.
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача щодо порушення позивачем строків звернення з зазначеним позовом до суду.
Позов подано 03 жовтня 2013р. Таким чином, позивачем дотримано шестимісячний строк для звернення до суду, встановлений ст. 99 КАС України.
Згідно ч. 4 ст. 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії 06.09.2013 р., отже перерахунок має бути здійснено починаючи з 01.09.2013 р.
Вимоги позивачки про здійснення відповідачем перерахунку пенсії з часу її призначення - 01 грудня 2006 року не ґрунтуються на положеннях закону та не підлягають задоволенню.
Норми частини 2 статті 46 закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та частини 2 статті 87 закону «Про пенсійне забезпечення», якими встановлено, що суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки вони регулюють правовідносини в частині невиплати вже нарахованої в установленому законом порядку суми пенсії, однак не отриманої з вини органу Пенсійного фонду України, а предметом спору по цій справі є перерахунок пенсії у зв'язку з незастосуванням окремих складових заробітної плати з якої обчислено пенсію.
Приймаючи до уваги, що пенсія є щомісячною виплатою, а про її перегляд позивачка подала заяву до управління ПФУ України в Гірницькому районі м. Макіївки 06 вересня 2013 року, тому, враховуючи наведені положення частини четвертої статті 45 закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд вважає, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 повинен бути здійснений саме з дати подачі позивачкою заяви про перерахунок пенсії.
ОСОБА_1 не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов'язані із зверненням до суду, а тому суд не вирішує це питання.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 6, 9, 17, 71, 88, 158-160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату недоотриманого розміру пенсії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки від 10 вересня 2013 року № 234 “Про відмову в перерахунку пенсії”.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки з 01 вересня 2013 року здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 та призначити пенсію з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди за сумлінну працю в органах місцевого самоврядування, на підставі довідки Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради Донецької області від 04 вересня 2013 року № 01/4-1492 про складові заробітної плати.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі оскарження - за результатами апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Гірницький районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови складено 14.11.2013 року.