Справа № 684/860/13-ц
іменем України
20 листопада 2013 року
Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді Галиш І.Б.
при секретарі Ситніцькому А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Старій Синяві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Старосинявського району про визнання права власності на спадкове майно,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Старосинявського району про визнання права власності на спадкове майно.
В обґрунтування вимог вказує, що 09 квітня 2013 року померла ОСОБА_3 До складу спадщини, яка відкрилась після її входить земельна ділянка площею 2,4227 га, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Старосинявського району. Для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 він звернувся до нотаріальної контори та його заявою було відкрито спадкову справу. Проте реалізувати свої спадкові права щодо даної земельної ділянки він не може, оскільки нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з тим, що вказана земельна ділянка була успадкована ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4, про що було видано свідоцтво про право на спадщину за законом та на державному акті про право власності на землю нотаріусом зроблено відмітку про перехід права власності до ОСОБА_3, однак даний державний акт не був зареєстрований померлою ОСОБА_3 у Держкомземі. У зв'язку з цим позивач просить визнати за ним право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,4227 га, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Старосинявського району, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3
У судове засідання позивач не з'явився, однак подав суду заяву, відповідно до якої справу просить розглядати без його участі, позов підтримує повністю.
Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Старосинявського району в судове засідання не з'явився, однак подав суду заяву, відповідно до змісту якої позовні вимоги визнає повністю, просить справу слухати у його відсутності.
Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України суд розглянув справу у відсутності сторін без фіксації судового процесу технічними засобами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до переконання, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
09 квітня 2013 року у с.Залісся померла ОСОБА_3, про що свідчить свідоцтво про смерть І-БВ №206527, видане 11 квітня 2013 року ОСОБА_2 сільською радою Старосинявського району, актовий запис № 8.
Відповідно до заповіту від 22 січня 2013 року, посвідченого секретарем виконкому ОСОБА_2 сільської ради Старосинявського району Хмельницької області та зареєстрованого у реєстрі за № 1, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті все своє майно, що буде належати їй на момент її смерті, де б воно не було і з чого б не складалось, і взагалі все, на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом ВРД №126139 від 18 листопада 2010 року спадкоємцем майна померлої 15 квітня 2010 року ОСОБА_4 є її сестра ОСОБА_3. Спадщина, на яку видане це свідоцтво складається із земельної ділянки площею 2,4227 га, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Старосинявського району, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлій ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на землю ЯБ №584990, виданого Старосинявською РДА 19 вересня 2006 року та зареєстрованого у книзі записів державних актів на право власності на землю за №010676100092. Кадастровий номер земельної ділянки 6824481500:03:017:0083.
Як вбачається із державного акта на право приватної власності на землю серії ЯБ №584990, виданого ОСОБА_4 Старосинявською РДА 19 вересня 2006 року та зареєстрованого у книзі записів державних актів на право власності на землю за №010676100092, державним нотаріусом на даному акті зроблено відмітку про видачу 18 листопада 2010 року за реєстрованим №1640 свідоцтва про право на спадщину за законом, на підставі якого право власності на цю земельну ділянку переходить до ОСОБА_3
Судом встановлено, що спадкоємцем майна ОСОБА_3 за заповітом є позивач ОСОБА_1, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину за заповітом, звернувшись 16.05.2013 року в Старосинявську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, про що свідчить надана суду копія спадкової справи № 89-2013 від 16.05.2013 року.
Згідно повідомлення державного нотаріуса Старосинявської державної нотаріальної контори №997/02-14 від 11 жовтня 2013 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 2,4227 га, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Старосинявського району у зв'язку з тим, що державний акт на вказану земельну ділянку після переходу права власності від ОСОБА_4 доЛеочко М.А. останньою не подано у Держкомзем для здійснення реєстрації права власності та проставлення відповідної відмітки.
Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Ч. 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до вимог ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Згідно із вимогами ст. 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Ч.2 вказаної статті визначено, що право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується, в тому числі і свідоцтвом про право на спадщину. При набутті права власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених частиною другою ст. 126 ЗК України, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки. На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про відчуження земельної ділянки із зазначенням документа, на підставі якого відбулося відчуження.
Судом встановлено, що на державному акті на право приватної власності на землю серії ЯБ №584990, виданого ОСОБА_4, державним нотаріусом зроблено відмітку про видачу 18 листопада 2010 року за реєстрованим №1640 свідоцтва про право на спадщину за законом, на підставі якого право власності на цю земельну ділянку переходить до ОСОБА_3, однак відсутня відмітка органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, що стало підставою для відмови нотаріусом у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.
У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Аналізуючи зібрані у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що оскільки позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 та належним чином прийняв спадщину, ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 отримала право на спірну земельну ділянку, однак за життя відповідним чином не зареєструвала його, а позивач за наведених обставин не може оформити свої права на вказане спадкове майно, тому права ОСОБА_1 підлягають до захисту, слід визнати за ним право власності на вказане спадкове майно в порядку спадкування за заповітом.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 197, 212, 215, 223, 294 ЦПК України, ст.ст. 16, 328, 392, 1218, 1225, 1235, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Старосинявського району про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає у ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 2,4227 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Старосинявського району, та належала померлій на підставі свідоцтва про право на спадщину ВРД №126139 від 18 листопада 2010 та державного акта на право приватної власності на землю серії ЯБ №584990, виданого ОСОБА_4 Старосинявською РДА 19 вересня 2006 року та зареєстрованого у книзі записів державних актів на право власності на землю за №010676100092. Кадастровий номер земельної ділянки 6824481500:03:017:0083.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області через Старосинявський районний суд Хмельницької області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуюча Галиш І.Б.