Справа № 161/12169/13-ц
Провадження № 2/161/3700/13
23 жовтня 2013 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Кихтюка Р.М.,
при секретарі - Тратнікову Я.В.,
з участю позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення частки спадкового майна та визнання права власності на спадкове майно, -
Позивачі звернулись в суд з позовом до ОСОБА_3 про визначення частки спадкового майна та визнання права власності на спадкове майно.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 02.06.2012 року померла їх мати ОСОБА_4.
Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1.
На випадок своєї смерті ОСОБА_4 склала заповіт, яким все належне їй майно заповіла їм в рівних частках.
Зазначають, що не можуть отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, оскільки не визначені частки у майні.
В зв'язку з чим просять визнати, що ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить кожному по 1/3 частини даної квартири.
Крім того, просять визнати за ними право власності в рівних частках на спадкове майно після смерті ОСОБА_4, а саме: по 1/2 частині квартири АДРЕСА_1.
Позивачі в судовому засіданні позовну заяву підтримали з підстав викладених у заяві. Просили суд її задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав суду заяву, в якій не заперечував щодо задоволення позову.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що квартира за № 4 по вул. Козакова, 1 у м. Луцьку належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, що стверджується свідоцтвом про право власності на житло від 07.03.2000 року (а.с. 6).
Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 року № 2482-ХІІ не визначено умов, за яких один із членів сім'ї може отримати більшу або меншу частку в приватизованому житлі. Частки в жилому приміщенні кожного з повнолітніх членів сім'ї, яким передається у власність займана квартира (будинок), є рівними.
Згідно ч. 2 ст. 372 Цивільного кодексу України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. Спору щодо часток співвласників у вказаних осіб не виникало, що також ствердив представник позивача в судовому засіданні.
Отже, фактично, кожному із співвласників - ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 належить по 1/3 частині вказаної квартири.
Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватись моральних засад суспільства.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 померла 02.06.2012 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ЕГ №125087 від 06.06.2012 року (а.с. 12).
Після її смерті відкрилась спадщина на її частку у квартири АДРЕСА_2 (а.с. 6).
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
У відповідності до ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку у шість місяців, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
З пояснень позивачів, а також досліджених в судовому засіданні письмових доказів, судом встановлено, що позивачі прийняли спадщину шляхом проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому вважаються такими, що прийняли спадщину в порядку ст. 1268 ЦК України. Про відмову від прийняття спадщини не заявляли. Інший спадкоємець від прийняття спадщини відмовився.
Таким чином, оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити з наведених вище підстав.
Керуючись ст. ст. 6, 10, 11, 58, 60, 130, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 319, 372, 1222, 1235, 1268, 1270 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визначити, що ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, кожному зокрема, належить по 1/3 частині квартири АДРЕСА_3.
Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_4, яка померла 02.06.2012 року, а саме: за кожним по 1/2 частині квартири АДРЕСА_3.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Луцького міськрайонного суду Р.М. Кихтюк