Справа № 2 - 3742/08
Іменем України
04 серпня 2008 року місто Одеса
Суворовський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого судді Шепітко І.Г.
при секретарі Чорній А.О.,
Позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу з відповідачем, зареєстрованого 26 серпня 1995 року Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Суворовського районного управління юстиції м.Одеси, актовий запис НОМЕР_1.
При цьому позивачка посилалася на те, що за час спільного життя між ними виявилась невідповідність характерів, істотна відмінність у поглядах на сімейне життя, було відсутнє взаєморозуміння. Шлюбні стосунки та ведення спільного господарства припинено і позивачка не має наміру їх поновлювати. Вона переконана, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе і суперечить їх інтересам. Також позивачка повідомила, що шлюб у них перший, від шлюбу мають неповнолітню дочку -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.
У попереднє судове засідання позивачка не явилася, подала заяву про підтримання заявлених позовних вимог і просила суд задовольнити позов, розглянувши справу за її відсутності, відповідач подав до суду заяву про визнання позову в повному обсязі і також просив суд розглянути справу за його відсутності.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України, у разі визнання позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно ч.2 ст.158 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, може заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Вислухавши позивачку, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що на підставі фактів, встановлених у попередньому судовому засіданні та наявних у справі матеріалів, позов підлягає задоволенню.
Від спільного шлюбу у сторін є неповнолітня дочка - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, котра проживає з позивачкою.
Сторони припинили шлюбні стосунки та ведення спільного господарства і не мають наміру їх поновлювати, мешкають за різними адресами, тому їх сім'я носить виключно формальний характер. Шлюб у сторін перший, майновий спір чи спір про місце проживання дитини у них відсутній.
Відповідно до ст.110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Згідно ст.112 СК України, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що подальше спільне проживання і збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін та їх дитини, що має істотне значення, заява про розірвання шлюбу відповідає дійсному волевиявленню сторін і після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті та майнові права сторін, а також права їх неповнолітньої дочки і шлюб може бути розірваний.
На підставі встановленого, згідно ст.ст.56, 104, 105, 110 - 112 СК України, керуючись ст.ст.10, 11, 61, 64, 130, 158, 174, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 26 серпня 1995 року Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Суворовського районного управління юстиції м.Одеси, актовий запис НОМЕР_1.
При видачі органом реєстрації актів цивільного стану свідоцтва про розірвання шлюбу, державне мито у розмірі 17 гривень стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_1 від сплати державного мита звільнити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: /підпис/