Справа №2-178/07
2 жовтня 2007 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого-судді Черненко 1.В.
при секретарі Гаркуша І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом, в якому зазначила, що 16.05.2003 року та 1.07.2003 року між нею та відповідачкою укладено два договори позики на суму 21332 грн. та 29260 грн. Відповідно до п.1 договору позики від 16.05.2003року вона передала відповідачці кошти в сумі 21332 грн., що підтверджується розпискою відповідачки від 16.05.2003 року. Згідно п.3 договору позики від 16.05.2003 року відповідачка взяла на себе зобов"язання повернути їй суму позики в строк до 16.06.2003 року. Відповідно до п.1 договору позики від 01.07.2003 року вона передала відповідачці кошти в сумі 29260 грн., що підтверджується розпискою відповідача від 01.07.2003 року. Згідно п.3 договору позики від 01.07.2003 року відповідачка взяла на себе зобов"язання повернути їй суму позики в строк до 30.07.2003 року. Проте, у визначений договорами строк відповідачкою кошти не повернуто. Заборгованість становить 50592 грн. Крім 50592 грн. боргу за договорами позики просила суд стягнути з відповідачки 12501 грн.45 коп. процентів за користування коштами, 17555 грн. 42 коп. втрат від інфляції, 3%річних, що становить 4197 грн. 97 коп., передбачену договорами пеню в розмірі 5%, що становить 406865 грн. Під час знаходження справи в провадженні суду збільшила позовні вимоги в частині стягнення процентів за позикою -14178 грн. 62 коп., втрат від інфляції-19983 грн. 84 коп., 3%річних - 4788 грн. 44 коп.
Відповідачка позов не визнала і пояснила суду, що договори від позики від 16.05.2003 року та 1.07.2003 року нею не підписувались. Крім того, на стягнення пені встановлено скорочені строки позовної давності, які сплинули, у зв"язку з чим просила суд застосувати позовну давність за вимогою про стягнення пені.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 16.05.2003 року та 1.07.2003 року між сторонами укладено два договори позики на суму 21332 грн. та 29260 грн. Факт отримання коштів за даними договорами підтверджується розписками.
Доводи відповідачки щодо відсутності її підписів на вказаних договорах та розписках про отримання коштів спростовуються висновком експерта №НОМЕР_1від 18 травня 2007 року, згідно з яким підписи від імені відповідачки у графах "підписи сторін" договорів від 16.05.2003 року та 01.07.2003 року виконаний відповідачкою, рукописний текст від імені відповідачки в розписці від 16.05.2003 року та у розписці без дати виконаний відповідачкою, підпис від Ті імені у розписці від 16.05.2003 року та у розписці без дати виконаний нею.
Відповідно до п.3 договору позики від 16.05.2003 року відповідачка взяла на себе зобов"язання повернути позивачці суму позики в строк до 16.06.2003 року, а відповідно до п.3 договору позики від 1.07.2003 року відповідачка взяла на себе зобов "язання повернути суму позики в строк до 30.07.2003року. Проте, взятих на себе зобов"язань не виконала.
Спірні правовідносини регулюються ЦК України в редакції 2003 року, оскільки згідно п.4 прикінцевих та перехідних положень щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України положення цього Кодексу застосовуються до тих прав та обов"язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Відповідно до cm.cm.525, 526 ЦК України зобов"язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, одностороння відмова від зобов "язання не допускається.
Згідно зі cm. 1046 ЦК України позичальник зобов"язаний повернути позикодавцеві суму позики у строки визначені договором.
Отже, з відповідачки на користь позивачки слід стягнути 50592 грн. боргу за договорами позики.
При вирішенні питання про стягнення на користь позивачки 14178 грн.62 коп. процентів за договорами позики за правилами ч.1 cm. 1048 ЦК України в редакції 2003 року судом враховано, що зазначена правова норма, якою визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, набрала чинності з 1 січня 2004 року. У зв "язку з викладеним суд вважає, що проценти за договорами позики слід стягнути не з 17.05.2003 року, як того просить позивач, а з 1.01.2004 року, оскільки до набрання чинності цієї норми Цивільний Кодекс України в редакції 1963 року не передбачав можливості стягнення процентів за договором позики, укладеним між: фізичними особами.
Згідно з ч.1 cm. 1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений
розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
З 1.01.2004 року по 08.06.2004 року розмір облікової ставки НБУ становив 7%, кількість днів - 160; 50592 грн. х 7 х 160 : 100 : 365 = 1552 грн. 41 коп.
З 09.06.2004 року по 06.10.2004 року розмір облікової ставки НБУ становив 7, 5%, кількість днів - 120; 50592 грн. х 7, 5 х 120 .100 : 365 =1247, 47 грн.
З 07.10.2004 року по 08.11.2004 року розмір облікової ставки НБУ становив 8%, кількість днів - 33; 50592 грн. х 8 х 33 .100 : 365 = 365 грн. 93 коп.
З 09.11.2004 року по 09.08.2005 року розмір облікової ставки НБУ становив 9%, кількість днів - 274 ; 50592 грн. х 9 х 274 .100 : 365 =3418 грн. 08 коп.
З 10.08.2005 року по 09.06.2006 року розмір облікової ставки НБУ становив 9, 5%, кількість днів -304 ; 50592 грн. х 9, 5% х 304 .100 : 365 = 4003 грн. 01 коп.
З 10.06.2006 року по 26.10.2006 року розмір облікової ставки НБУ становив 8, 5%, кількість днів - 139; 50592 грн. х 8, 5% х 139 :100 :365 = 1637 грн. 66 коп.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення 14178 грн. 62 коп. процентів за договорами позики підлягають частковому задоволенню на суму 12224 грн. 56 коп. (1552 грн. 41 коп. + 1247 грн. 47 коп. + 365 грн. 93 коп. + 3418 грн. 08 коп. + 4003 грн. 01 коп. + 1637 грн. 66 коп.)
Відповідно до cm. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також: три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідачки 3% річних та втрат від інфляції ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню. Втрати від інфляції за період з вересня 2003 року по вересень 2006 року-100, 6/100 х 101, 3/100 х 101, 9/100 х 101, 5/100 х 101, 4/100 х 100, 4/100 х 100, 4 / 100x100, 7/100x100, 7/100x100, 7/100x101, 3/100x101, 2/100x101, 6/100 х102, 4/100х101, 7/100x101, 0/100x101, 6/100x100, 7/100x100, 6/100x100, 5/100 х100, 1/100 х100, 9/100х102, 0/100)04 =139, 5%. 50592 х 139, 5:100 = 70575 грн.84 коп. - 50592 грн. =19983 грн. 84 коп.
3%річних з 16.06.2003 року по 26.10.2006року :
сума боргу з 16.06.2003 року по 29.07.2003 року-21332 грн., кількість днів прострочки -44; 21332x3%: 100:365x44=77 грн. 15 коп.; сума боргу з 30.07.2003 року по 26.10.2006 року-50592 грн.; кількість днів прострочки-1133; 50592 грн. х 3% : 100:365x1133=4711 грн.29 коп. + 77 грн. 15 коп. =4788 грн. 44 коп.
При вирішенні питання про стягнення на користь позивачки передбаченої п.6 договору від 16.05.2003 року пені в розмірі 5% від суми
позики за кожен день прострочення та передбаченої п.б договору від 1.07.2003 року пені в розмірі 5% від суми позики за кожен місяць прострочення судом враховано, що згідно п.6 прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України в редакції 2003 року правила Цивільного Кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред "явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
Відповідно до п.1 ч.2 cm. 72 ЦК України в редакції 1963 року за позовами про стягнення неустойки (штрафу, пені) діють скорочені строки давності в шість місяців.
Порушення умов договору за договором від 16.05.2003 року настало 16.06.2003року, а за договором від 01.07.2003року - 30.07.2003року.
Отже, шестимісячний строк давності за вимогою про стягнення пені за обома договорами до набрання чинності Цивільного Кодексу України в редакції 2003 року не сплинув, у зв "язку з чим суд застосовує п.1 ч.2 cm. 258 ЦК України в редакції 2003 року, відповідно до якої до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
За договором від 16.05.2003 року строк пред "явлення вимоги закінчився 16.06.2004 року, а за договором від 01.07.2003 року - 30.07.2004.
Відповідно до ч.3 cm.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Оскільки відповідачкою заявлено про застосування позовної давності, позивачкою не зазначено на поважні причини пропуску строку, суд вважає за необхідне відмовити у стягненні пені у зв "язку із спливом строку позовної давності за цією вимогою.
Таким чином, на користь позивачки слід стягнути 50592 грн. боргу, 12224 грн. 56 коп. процентів, 19983 грн. 84 коп. втрат від інфляції, 4788 грн. 44 коп. - 3%річних, а всього стягнути 87715 грн. 56 коп.
Відповідно до ч.3 cm.88 ЦПК України суд стягує з відповідачки на користь позивачки 877 грн. 15 коп. судового збору та 30 витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі ст. ст. 525, 526, 1046-1048, 625, ч.2 ст. 258 ЦК України, керуючись cm.cm.ll, 88, 213-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 87715 грн. 56 коп. боргу, 877 грн. 15 коп. судового збору та ЗО грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його
проголошення та шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.