Справа № 1-20 2007 рік
20 квітня 2007 року Петрівський районний суд Кіровоградської області
в складі:
головуючого Юрченко Г.Г.
при секретарі Яремко Л.І.
з участю прокурора Павловського Р.В.
потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2
ОСОБА_3
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Петрове справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця с АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, працюючого заступником начальника Криворізької дирекції залізничних перевезень, мешканця АДРЕСА_2, не судимого;
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженки м. Терни Дніпропетровської області, українки, громадянки України, с середньою спеціальною освітою, не одруженої, працюючої черговою залізничної ст. Рядова, мешканки АДРЕСА_1, не судимої.
- за ч.2 ст. 146 КК У країни,-
Що підсудні ОСОБА_4 і ОСОБА_5. незаконно позбавили волі трьох неповнолітніх дітей за слідуючих обставин.
25 квітня 2006 року, близько 21 години, ОСОБА_4 і ОСОБА_5. з застосуванням фізичної сили, порушуючи вимоги ст. 29 Кодексу України, ст. 10 Закону України "Про охорону дитинства" щодо прав громадян, дітей на особисту свободу і недоторканість, завели спочатку неповнолітнього ОСОБА_7а потім неповнолітніх ОСОБА_3 і ОСОБА_6. до приміщення магазину "Продовольчі товари", розташованого по АДРЕСА_1 що належить підсудному ОСОБА_4, де ОСОБА_4 почав наносити неповнолітнім удари, внаслідок чого потерпілому ОСОБА_8. були заподіяні легкі тілесні ушкодження, а потім незаконно закрили неповнолітніх у складському приміщенні, де вони утримувалися протягом однієї - півтори години.
Підсудні свою вину визнали частково і суду пояснили:
· ОСОБА_4 - що ввечері 25 квітня 2006 року, перевіряючи безпеку руху на залізниці, побачив трьох підлітків, які бігли і пролазили під вагонами у зв'язку з чим він зробив хлопцям зауваження, але вони відповіли нецензурною лайкою. В цей час підійшла ОСОБА_5. і разом завели хлопців до його власного магазину, який вже був зачинений. Спочатку завели ОСОБА_1, а потім ОСОБА_3. іОСОБА_2. При цьому він, підсудний, брав хлопців за одяг і заводив до магазину. Після цього ОСОБА_1 повели додому, ОСОБА_2 і ОСОБА_3. залишили у складському приміщенні магазину. Потім покликали матірОСОБА_2, а ОСОБА_3 відвели додому. Вину визнав частково, так як підлітків не бив.
· ОСОБА_5. - що того вечора, повертаючись з роботи, неподалік залізниці вона побачила ОСОБА_4 який розмовляв з ОСОБА_1., ОСОБА_2 і ОСОБА_3
ОСОБА_4 сказав, що хлопці бігали на залізниці, а тому вони з ОСОБА_4, завели хлопців до магазину, який належить ОСОБА_4, а вона орендує приміщення. Заводили
хлопців, взявши їх за одяг. Вона також заводила до магазину якогось хлопця, але не пам'ятає кого.
Потім разом з ОСОБА_4 вони відвели додому ОСОБА_1, аОСОБА_2 і ОСОБА_3. залишили у підсобному приміщенні.
Після цього запросили матірОСОБА_2, а ОСОБА_3. відвели додому. Вину визнає частково, так як хлопців не била.
Крім часткового визнання підсудними своєї вини, факт скоєння даного злочину підтверджено у судовому засіданні показаннями потерпілих, протоколом огляду місця події, висновком судово - медичної експертизи.
Так потерпілий ОСОБА_2 - пояснив, що того вечора, близько 20 години, він разом з ОСОБА_3. пішли до сусіднього села.
Коли проходили біля магазину, то з магазину вийшов ОСОБА_4 і разом з ОСОБА_5. завели обох до магазину, де ОСОБА_4 почав їх бити. При цьому ОСОБА_4 взяв палицю і бив їх в різні частини тіла. Його потерпілого, ОСОБА_4 вдарив палицею в живіт і він впав. ОСОБА_4 також замахувався ножем. Потім ОСОБА_4 і ОСОБА_5 завели їх до підсобки і закрили.
ОСОБА_1, який також знаходився у магазині в іншій кімнаті,, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 повели додому, які повернулися до магазину з його потерпілого матір'ю. В присутності матері його посадили на стілець і ОСОБА_4 допитував про крадіжку з магазину, а ОСОБА_5 знімала на камеру телефону.
Потерпілий ОСОБА_3 - пояснив, що в той вечір, коли з ОСОБА_2 проходили біля магазину, то вийшли звідти ОСОБА_5 і ОСОБА_4 покликали їх і завели до магазину. Його , потерпілого, вела ОСОБА_5.
В магазині, ОСОБА_4 відламав від швабри ручку і почав їх бити в різні частини тіла.
ОСОБА_4 також погрожував ножем. Потім його з ОСОБА_2закрили у підсобці магазину де тримали близько півтори години. В іншій кімнаті магазину тримали ОСОБА_1.
Коли прийшла матиОСОБА_2, то їх з ОСОБА_3 посадили на стілець і допитували за крадіжку з магазину і ОСОБА_4 вимагав заплатити гроші. ОСОБА_5 наказала йому сказати батькам, що він впав але його не били. Внаслідок побоїв нанесених йому ОСОБА_4, він звертався до лікарні.
Потерпілий ОСОБА_1 - пояснив, що того вечора, він повертався додому з с Червоне, то біля магазину його зустрів ОСОБА_4 і завів до магазину і почав бити кулаками. Це продовжувалося близько пів години, а потім ОСОБА_5 штовхнула їх до іншої кімнати. Коли ОСОБА_4 і ОСОБА_5 привели його додому, то ОСОБА_5 сказала матері, що він скоїв крадіжку з їх магазину.
Законний представник неповнолітнього потерпілогоОСОБА_2. - ОСОБА_1. пояснила, що того вечора, близько 22 години, до неї додому прийшли ОСОБА_4 і ОСОБА_5 і запросили до магазину, де згаходився її син і ОСОБА_3 ОСОБА_4 і ОСОБА_5 посадили хлопців на стільці і ОСОБА_4 допитував їх про ніби - то крадіжку з магазину, а ОСОБА_5 знімала це на камеру телефону.
ОСОБА_4 говорив, що її син скоїв крадіжку з магазину і вимагав в неї сплатити 1200 гривень ніби-то за викрадене, але вона відмовилася.
Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3.. - ОСОБА_3 пояснила, що в той вечір, близько 23 год. ЗО хвилин прийшли до неї додому з сином ОСОБА_3 і сказали, що затримали сина біля магазину, що він скоїв звідти крадіжку так як з їх магазину зникає товар і вимагали в неї 1400 гривень але вона не згодилася.
В сина було багато тілесних ушкоджень, а тому вони зверталися до лікарні.
Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1. - ОСОБА_6 пояснила, що в той вечір, близько 22 години, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 привели додому її сина ОСОБА_1 і сказали, що син заліз до їх магазина викрав гроші та товари і вимагали, щоб вона повернула їм 1200 грн. Син розповів, що його бив ОСОБА_4.
З протоколу огляду місця події та фототаблиць до нього вбачається приміщення магазину, де утримували потерпілих (а.с.28-31).
У відповідності з висновком судово - медичної експертизи потерпілому ОСОБА_8. заподіяно тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин голови та перенісся, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (а.с.35-36).
Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази по справі, суд вважає, що вина підсудних повністю доведена і їх дії треба кваліфікувати за ч.2 ст.146 КК України так як вони незаконно позбавили волі трьох неповнолітніх дітей.
При цьому суд критично відноситься до показань підсудного ОСОБА_4 про те, що він не наносив побоїв потерпілим, так як в ході досудового слідства і в судовому засіданні потерпілі послідовно стверджували це, що також об'єктивно підтверджується висновком судово - медичної експертизи стосовно потерпілого ОСОБА_3
Факт нанесення побоїв потерпілим з боку ОСОБА_4 також підтвердили їх законні представники в судовому засіданні.
При визначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину. Як особи підсудні позитивно характеризуються за місцем роботи і проживання, вперше притягуються до кримінальної відповідальності.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що виправлення підсудних можливе при засудженні їх до позбавлення волі з звільненням від відбування покарання з випробуванням.
При цьому суд вважає, що не підлягає задоволенню клопотання профспілкових зборів колективу станції Рядова так як в протоколах № 4 зборів, поданих до суду вказано, що це не збори колективу, а профспілкові збори і ухвалено передати на поруки когось ОСОБА_5, а не ОСОБА_6. яка є підсудною по справі. Крім того, згідно ст.47 КК України однією з умов передачі особи на поруки є щире каяття цієї особи.
В той же час, підсудний ОСОБА_4, визнаючи факт незаконного позбавлення ним волі потерпілих, не визнає факт нанесення ним побоїв потерпілим, хоча це доведено в судовому засіданні, а тому суд не вбачає в діях ОСОБА_4 щирого розкаяння в скоєному.
Керуючись ст.ст.323,324 КПК України,-
ОСОБА_4 і ОСОБА_6 визнати винними в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.146 КК України і призначити їм покарання:
ОСОБА_4 - 3 роки позбавлення волі;
ОСОБА_5 . - 2 роки позбавлення волі;
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 і ОСОБА_6 від призначеного покарання, якщо вони протягом однорічного іспитового строку не вчинять нового злочину і згідно ст. 76 КК України виконають покладені на них обов'язки:
· не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи:
· повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну роботи і проживання.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню -підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб, через Петрівський районний суд.