06 травня 2009р. Справа № 2а-1064/09/2370 14год.00хв. м.Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Новікової Т.В. при секретарі - Комишній О.М., за участю представників: позивача ОСОБА_1. (за дов. від НОМЕР_1 за відсутності представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м.Черкаси до приватної виробничо-комерційної фірми «ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом від ІНФОРМАЦІЯ_2 до приватної виробничо-комерційної фірми «ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 19091грн.19коп. В обґрунтування позовних вимог позивач, з посиланням на пп.6 п. 2 ст. 17, ст.18-20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003р., Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004р. № 64/8663, вважає, що відповідач має заборгованість зі сплати страхових внесків за жовтень, листопад та грудень 2008р. у сумі 18662грн.76коп., що не сплачено у встановлений термін та в повному обсязі.
Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задоволити адміністративний позов.
Ухвалою суду від 09.04.2009р. закрито провадження в адміністративній справі, щодо позовних вимог в сумі 1500грн.00коп. на підставі клопотання управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м.Черкаси, щодо часткової сплати суми заборгованості.
Відповідач заперечення на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (від 23.02.2009р. та від 26.03.2009р.). У зв'язку з неявкою представника відповідача та ненадання витребуваних доказів, розгляд справи відкладався, ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за наявною у матеріалах справи адресою.
Відповідно до ст. 128 КАС України справа вирішується на підставі доданих до матеріалів справи доказів.
Розглянувши матеріали адміністративного позову, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.
Приватна виробничо-комерційна фірма «ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код ІНФОРМАЦІЯ_1 є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до ст. 15 Закону України №1058-ІV від 09.07.2003р. та зареєстроване в управлінні ПФУ в Соснівському районі м.Черкаси.
Відповідно до розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за жовтень 2008р. від 18.11.2008р. (а.с. 9,10) за листопад 2008р. від 15.12.2008р.(а.с.12,13) та грудень 2008р. від 19.01.2009р.(а.с.15,16) відповідачем самостійно визначено 33,2% страхових внесків за жовтень 2008р. у сумі 8150грн.93коп., за листопад 2008р., у сумі 7157грн. 26коп., за грудень 2008р., у сумі 2294грн.19коп., а також 1-5% загального оподаткованого доходу з якого утримуються внески із застрахованих осіб за жовтень 2008р. на суму 491грн.02коп., за листопад 2008р. на суму 431грн.16коп. та за грудень 2008р. на суму 138грн.20коп.
На підставі розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень, листопад та грудень 2008р., які відповідачем надано до територіального органу ПФУ, загальна сума страхових внесків, що підлягає сплаті становить 18662грн.76коп., які 05.02.2009р. були частково сплачені на суму 1022грн.77коп.
Крім того згідно п.4 ч.9 ст109 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до відповідача застосовано штрафні санкції на суму 88грн.93коп. про що винесено рішення №2420 від 31.10.2008р., яке отримано відповідачем в установленому законом порядку та частково сплачено на суму 71грн.64грн.
За несвоєчасну сплату страхових внесків на підставі п.7 ч.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» управлінням Пенсійного фонду винесено рішення №2721 від 01.12.2008р., яким застосовано фінансову санкцію на суму 1215грн. 49коп. та нараховано пеню на суму 218грн. 42коп.
Тому загальна сума заборгованості перед управлінням Пенсійного фонду України в Соснівському районі м.Черкаси становить 17591грн.19коп.
Оскільки відповідач не сплатив борг у встановлений законом термін тому позивач правомірно звернувся до суду про стягнення заборгованості.
Відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Абзацом 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-ІV) встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Статтею 1 Закону № 1058-ІV передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до вказаної статті страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Згідно з ч. 1 статті 15 Закону № 1058-ІV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.
Як вбачається з наведених норм та підтверджується матеріалами справи, відповідач є платником страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України.
У відповідності до ч. 1 статті 19 Закону № 1058-ІV для роботодавця страхові внески до солідарної системи нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Згідно зі ст. 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, розробленої відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Інструкція), обчислення страхових внесків зазначеною категорією платників здійснюється щомісячно за ставками, визначеними пунктами 4.1, 4.2, 4.5 цієї Інструкції.
Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Інструкції розміри страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР за ставкою 32 відсотки суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці".
Частиною 6 статті 19 Закону № 1058-ІV передбачено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до пп. 5.1.4 Інструкції нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.
Базовим звітним періодом є календарний місяць.
Згідно з пп. 5.1.5 та 5.1.6 Інструкції у разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід) у розмірах, установлених для страхувальників (32 відсотки цих сум).
Перерахування страхових внесків здійснюється платниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).
Остаточний розрахунок за базовий звітний період здійснюється платником страхових внесків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.
Відповідно до ч. 9 ст. 20 Закону № 1058-ІV днем сплати страхових внесків вважається:
- у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду або у випадках, передбачених цим Законом, на рахунок Накопичувального фонду - день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду;
- у разі сплати сум страхових внесків готівкою - день внесення страхувальником коштів у банківську установу чи відділення зв'язку для перерахування на банківські рахунки органу Пенсійного фонду та/або Накопичувального фонду.
Частиною 3 статті 106 Закону № 1058-ІV встановлено, що орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 06.05.2009р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 12.05.2009, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, ч.2 ст.128, 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд, -
1.Адміністративний позов задовольнити повністю.
2.Стягнути приватної виробничо-комерційної фірми «ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м.Черкаси (18002, м.Черкаси, вул. Хрещатик,195, код 21367650, МФО354507, р/р 256053121732 в ОПЕРВ Обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України») заборгованість на суму 17591грн.19коп. (сімнадцять тисяч п'ятьсот дев'яносто одна гривна, 19 коп.).
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя
Т.В. Новікова
Повний текст постанови виготовлений 12.05.2009р.