Справа: № 2-а-549/11 Головуючий у 1-й інстанції: Закаблук О.В. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.
21 листопада 2013 року м. Київ
колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Ганечко О.М.,
суддів Хрімлі О.Г., Коротких А.Ю
розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області на постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 08.02.2011 року, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії.
Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 08.02.2011 року позов задоволено: визнано протиправними дії відповідача та зобов'язано здійснити перерахунок позивачу пенсії відповідно до вимог ст. 39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про повне задоволення позову.
Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою пенсійного віку, віднесеною до 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
У відповідності до ст.49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесених до категорії 4, додаткова пенсія, заподіяна за шкоду здоров'ю, визначається у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату.
Нарахування позивачу пенсії відповідно до положень ст. 39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року по ст. 39 вказаного Закону та по ст. 51, відповідно до Постанови КМУ № 1 від 03.01.2002 року, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року та Постановою КМУ № 1 від 03.01.2002 року, відповідач неправомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39, 51 зазначеного Закону.
Таким чином, перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 8, 183-2 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 08.02.2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: О.М. Ганечко
Судді: О.Г. Хрімлі
А.Ю. Коротких
.
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді: Коротких А. Ю.
Хрімлі О.Г.