Справа: № 2314/8222/12 (2а/2314/561/12) Головуючий у 1-й інстанції: Степаненка О.М.
Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.
Іменем України
12 листопада 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Грищенко Т.М., суддів - Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е., при секретарі - Киш С.А., у відкритому судовому засіданні в м. Києві розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Придніпровського районного суду міста Черкаси по справі за її позовом до Управління Пенсійного фронду України в м. Черкаси про зобов»язання провести перерахунок пенсії державному службовцю,
Позивачка звернулась до суду з даним позовом у зв»язку з тим, що вона, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером за віком згідно з Законом України «Про державну службу». Посилаючись на ст. 37 Закону України «Про державну службу», вказує, що пенсія державним службовцям призначається у розмірі 80-90 відсотків від суми їхньої заробітної плати, на які нараховуються страхові внести. Вона також у позові зазначає, що згідно з ст. 37-1 цього ж Закону, перерахунок пенсії здійснюється із суми заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 14.02.2011 року №5-1 «Про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №2а-4753/09/2670, була затверджена нова форма довідки про складові заробітної плати з врахуванням вищенаведеного рішення суду, що набрало чинності 4.03.2011 року.
У вересні 2011 року з Інтернету позивачка дізналась про своє порушене право в частині не включення до складових заробітної плати матеріальної допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористану відпустку та індексації.
Головним управління юстиції у Черкаській області їй була видана довідка від 7.11.2011 року №2243/05-27 за новою формою про складові заробітної плати за період з серпня 2009 по липень 2011 року, який нею був обраний для визначення розміру пенсії, з зазначенням інших виплат.
Вказану довідку вона подала до Пенсійного фонду України у місті Черкаси для обчислення їй пенсії з врахуванням інших виплат, зазначених у новій довідці, але 15.11.2011 року за №6872/Х-10 отримала відмову включити в розмір заробітної плати інші виплати для нарахування пенсії.
Це стало підставою звернення її до суду за захистом свого порушеного права з позовом до відповідача.
Постановою Придніпровського районного суду міста Черкаси від 1 листопада 2012 року у задоволенні позову їй було відмовлено.
На дану постанову 9 листопада 2012 року позивачкою була подана апеляційна скарга. Вона вважає вказану постанову суду першої інстанції винесеною без достатнього з»ясування обставин справи.
Колегія суддів, ознайомившись з матеріалами справи та доводами, викладеними у рішенні суду першої інстанції та апеляційній скарзі, приходить до наступних висновків.
У відповідності з представленими документами до справи, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на пенсійному обліку у відповідача з 5.07.2011 року, маючи загальний страховий стаж державного службовця 36 років 10 місяців 7 днів.
11 листопада 2011 року нею була подана до відповідача заява, якою вона просила при нарахуванні їй пенсії врахувати інші виплати, згідно з Законом України від 16 грудня 1993 року №3723-ХП «Про державну службу», з яких утримувались страхові внески до Пенсійного фонду України.
15 листопада 2011 року позивачка отримала відповідь на свою заяву, згідно з якою відповідач відмовив їй у задоволенні її заяви з тих підстав, що зміни до Закону України «Про державну службу» та Постанови Кабінету Міністрів України не вносились, а відповідно немає підстав включення до складових заробітної плати інших виплат.
Подаючи позовну заяву до суду позивачка просила дії відповідача по відмові нарахувати їй пенсію з урахуванням до розміру її заробітної плати інші виплат та зобов»язати провести таке нарахування у відповідності з поданою нею довідкою з дня призначення пенсії.
Відповідач подав на дану позовну заяву заперечення, у якому з вимогами позивачки не погоджувався, посилаючись на те, що ні в ст.33 Закону України «Про державну службу», ні в Постановах Кабінету Міністрів не передбачені такі види виплат як матеріальна допомога на оздоровлення для вирішення соціально-побутових питань та матеріальна допомога на оздоровлення, як складові заробітної плати державного службовця, тому вони не можуть враховуватись при для обчислення пенсії державного службовця.
Колегія суддів вважає, що правовідносини, що склались між сторонами регулюються Законом України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723 із змінами та доповненнями та Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розміру заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року №865.
Поштовхом для звернення до суду позивачки стало винесення Окружним адміністративним судом міста Києва Постанови від 13 серпня 2010 року по справі №2а-4753/09/2670, залишеної в силі ухвалою Київського адміністративного апеляційного суду від 9 листопада 2010 року, по справі за адміністративним позовом ряду осіб до Міністерства юстиції України, Пенсійного фонду України, Міністерства праці та соціальної політики України, Кабінету Міністрів України про визнання дій та бездіяльності протиправними, постанови Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження форм довідок про заробітну плату, що подаються для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про державну Службу» від 30 жовтня 2010 року №19-11 незаконною та такою, що не відповідає Постанові Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865, якою суд першої інстанції визнав Постанову №19-11 такою, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили щодо не включення до складових заробітної плати складових, які передбачені чинним законодавством та зобов»язав Пенсійний фонд України привести у відповідність Постанову Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження форм довідок про заробітну плату, що подаються для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 30 жовтня 2008 року №19-11 до вимог чинного законодавства шляхом передбачення чи встановлення інших складових заробітної плати, передбачених іншими нормативно-правовими актами.
На виконання вказаного рішення суду, 14 лютого 2011 року Правлінням Пенсійного фонду України була винесена Постанова №5-1 «Про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №2а-4753/09/2670», що набрала чинності 4 березня 2011 року, якою була затверджена нова форма довідки про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», у якій була передбачена колонка «Інші виплати».
Згідно з наведеним, ОСОБА_2 отримала по своєму останньому місцю роботи довідку Головного управління юстиції у Черкаській області від 7.11.2011 року №2243/05-27 про складові заробітної плати для призначення пенсії, де у колонці «Інші виплати» вказані певні суми, які відповідно розшифровані як матеріальна допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки відповідно Постанови Кабінету Міністрів України №2288 від 13.12.1999 року та Постанови Кабінету Міністрів України №268 від 9.03.2006 року, як компенсація за невикористану відпустку та індексація заробітної плати.
У довідці вказано, що на всі виплати, включені в довідку, нараховані страхові внески на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, а з 1.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування.
Позивач у своїй апеляційній скарзі зазначає, що ст. 33 Закону України «Про державну службу» вказує, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Норми цієї статті передбачають встановлення державним службовцям надбавок за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов»язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально побутових питань.
Позивачка посилається на ст. 2 Закону України «Про оплату праці», згідно з якою структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які проводяться понад встановлені норми.
Крім того, вона також вказує, що Закон України «Про загальообов»язкове державне пенсійне страхування», який не містить визначення заробітної плати, на підставі яких здійснюється розрахунок пенсії, а ст. 40 цього Закону вимагає сплати страхових внесків середньої заробітної плати (доходу).
Наведене позивачкою узгоджується з висновками рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2010 року по справі №2а-4753/09/2670, яким було визначено право включення інших виплат до довідки на розрахунок пенсії державного службовця і визнано, що чинним законодавством як загальним, так і спеціальним віднесено до складу заробітної плати також інші виплати.
Тому, колегія суддів не вбачає підстав для невключення вказаних у довідці про складові заробітної плати від 7.11.2011 року №2243/05-27 позивачки матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки відповідно Постанов КМУ №2288 від 13.12.1999 року та Постанови КМУ №268 від 9.03.2006 року, компенсації за невикористану відпустку та індексації заробітної плати до суми заробітку, з якого нараховується пенсія державному службовцю.
При цьому, колегія суддів вказує, що суд першої інстанції при винесенні рішення, що оскаржується, неповно з»ясував обставини справи, що мали значення для її вирішення та допустив у своєму рішення висновки, що невідповідні обставинам справи та такі, що не ґрунтуються на нормах матеріального права, що у відповідності з ст. 202 КАС України є підставою для скасування судового рішення та винесення нового.
При винесенні нового рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги 71 КАС України, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а у відповідності з ч.2 цієї статті, у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не доведено правомірність тих доводів, на які він посилався при відмові позивачці у розрахунку пенсії згідно поданої нею довідки з врахуванням інших виплат, а також тих, які викладені у його запереченні на позов та апеляційну скаргу.
Навпаки, доводами апеляційної скарги були спростовані як заперечення відповідача, так і висновки, покладені в основу рішення суду першої інстанції, які фактично сформульовані на доводах відповідача, що дає підстави колегії суддів при винесенні нового рішення задовольнити вимоги позивачки у визнанні дій відповідача неправомірними та зобов»язанні його нарахувати їй пенсії згідно представленої нею довідки з врахуванням інших виплат.
Щодо часу, з якого повинна бути нарахована позивачці пенсія, то колегія суддів виходить з строків, передбачених ст. 99 КАС України, згідно з якою адміністративний позов може бути поданий в межах строків звернення до адміністративного суду, а для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка дізналась про порушення свого права з відповіді відповідача, датованої 15.11.2011 року за вихідним номером 6872/Х-10, а до суду звернулась з адміністративним позовом 15.10.2012 року. При цьому, не вказала у заяві поважних причин пропуску шестимісячного строку, передбаченого ст. 99 КАС України. При тому, що судом першої інстанції це питання не вирішувалось, колегія суддів, задовольняючи вимоги позивачки, вважає, що їх слід задовольнити з дати, яка передує даті звернення до суду на шість місяців, тобто з 15 квітня 2013 року.
Керуючись статтями 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, - задовольнити частково.
Постанову Придніпровського районного суду Черкаської області від 1 листопада 2012 року, - скасувати та винести нову.
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову Пенсійного фонду України у місті Черкаси в перерахунку пенсії ОСОБА_2 з урахуванням у її довідці про складові заробітної плати інших виплат.
Зобов»язати Пенсійний фонд України в місті Черкаси здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 згідно з довідкою про складові заробітної плати від 7 листопада 2011 року №2243/05-27 з урахуванням інших виплат з квітня 2012 року.
В решті вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Головуючий суддя Т.М.Грищенко
суддя І.О.Лічевецький
суддя В.Е.Мацедонська
Головуючий суддя Грищенко Т.М.
Судді: Лічевецький І.О.
Мацедонська В.Е.