Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" січня 2007 р. 14:55 Справа № АС-51/390-06
вх. № 16412/6-51
Суддя господарського суду Харківської області Шарко Л.В.
за участю секретаря судового засідання Мартинова В.Г.
представників сторін :
позивача - не з"явився;
відповідача - Варламов Д.В. (довіреність № 19 від 09.01.2007р.);
по справі за позовом Приватного підприємства "АКАНТ ІХ", м.Харків
до Харківського міського управління земельних ресурсів, м.Харків
про зобов'язання вчинити певні дії
Позивач звернувся до господарського суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати недійсним висновок Харківського міського управління земельних ресурсів від 16 листопада 2006 р. № 325/06 (вих. № 4744) та зобов'язати Харківське міське управління земельних ресурсів видати позивачу висновок щодо проекту відведення земельної ділянки за адресою: м.Харків, Білгородське шосе, 2 площею 11,2500 га, з урахуванням того, що на цей час дана земельна ділянка відноситься до земель житлової та громадської забудови.
У судове засідання представник позивача не з"явився, але надав через канцелярію суду письмове клопотання, в якому просить розглянути справу без участі його представника, у зв"язку із службовим відрядженням.
Представник відповідача не заперечує проти клопотання позивача щодо розгляду даної справи у відсутності представника позивача.
Суд, розглянувши зазначене клопотання, вважає за можливе його задовольнити, як таке, що не суперечить нормам діючого законодавства.
Представник відповідача проти позову заперечує, вказує, що при видачі оскаржуваного висновку управління враховувало наявність рішення виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих «Про відвід садово-парковому господарству міськкомгоспу території Лісопарку в м. Харкові" від 14 серпня 1962 року, яким територію Лісопарку орієнтовною площею до 2000 га. відведено садово-парковому господарству міськкомгоспу, та на момент видачі висновку відповідачу не мав підстав для віднесення даної земельної ділянки до іншої категорії земель.
Суд, враховуючи згоду представників сторін, вважає за необхідне закінчити підготовче провадження та розпочати судовий розгляд у цей же день в порядку п.3 ст.121 КАС України, тобто у день проведення попереднього судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.
Харківським міським управлінням земельних ресурсів надано висновок щодо проекту відведення земельної ділянки від 16 листопада 2006 р. № 325/06 (вих. № 4744), в якому надання земельної ділянки пропонується за рахунок земель рекреаційного призначення та земель оборони.
Згідно ст.50 Земельного кодексу України, до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів. До земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.
Згідно ст. 77 Земельного кодексу України, землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.
Виходячи з положень цієї норми, суд вважає, що на землях оборони повинні постійно розміщатись та діяти військові частини, установи, військово-навчальні заклади, підприємства та організації Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України, інакше, ці землі не можуть вважатись землями оборони.
Відповідно до містобудівного обгрунтування, розробленого ТОВ фірмою «ВІСТ» і висновку Харківської обласної санітарно-епідеміологічної станції № 1177 на проект будівництва від 17.11.2006 року, погодженого Головним державним санітарним лікарем, земельна ділянка по Білгородському шосе, 2 в м. Харкові знаходиться поруч з лісопарковою зоною. В минулому на ділянці проектування було розташовано військове містечко Міністерства оборони України, на теперішній час є його відмова від даної території. На зазначеній території розташовані зруйновані будівлі, які належать на праві власності ПП «АКАНТ IX». З півночі зазначена ділянка межує з вул. Комуни, зі сходу з територією Харківського авіазаводу, з півдня з ділянкою нежитлових будівель, з заходу з Білгородським шосе.
До вересня 2004 року на земельній ділянці, щодо якої був винесений оскаржуваний висновок, постійно було розташоване та діяло військове містечко №18, але нежитлові будівлі колишнього військового містечка №18 були продані ТОВ Консалтінгова фірма “DNP» та ТОВ «Фінансова група» та Міністерство оборони України надало згоду на вилучення з його постійного користування земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Харків, Білгородське шосе, 2.
Позивач на підставі договору купівлі-продажу від 01.02.2006 року прийняв у власність нежитлові будівлі літ «Е-1» та нежитлові будівлі літ. «Ж-1» загальною площею 630, 5 кв. м., що розташовані на зазначеній вище ділянці землі.
Харківське міське управління земельних ресурсів, надаючи оскаржуваний висновок, керувалось рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих «Про відвід садово-парковому господарству міськкомгоспу території Лісопарку в м. Харкові" від 14 серпня 1962 року, в якому зазначено, що територію Лісопарку орієнтовною площею до 2000 га відведено садово-парковому господарству міськкомгоспу та нормами ст.50 Земельного кодексу України.
Відповідно до ст.79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
В рішенні виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих від 14 серпня 1962 року не визначено ані меж, ані координат території, яку віднесено до земель рекреаційного призначення. Таким чином, дане рішення не стосується конкретної земельної ділянки в контексті визначення наведеного у ст.79 Земельного кодексу України.
Згідно з вимогами ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В рішенні виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих від 14 серпня 1962 року не визначено ані меж, ані координат території, яку віднесено до земель рекреаційного призначення, а отже дане рішення не стосується конкретної земельної ділянки (м. Харків, Білгородське шосе, 2 площею 11,2500 га) в контексті визначення наведеного у ст.79 Земельного кодексу України та не доводить тієї обставини, що дане рішення якимось чином впливає на віднесення земель даної ділянки до тієї чи іншої категорії.
Однак, Харківським міським управлінням земельних ресурсів не доведено, що ця земельна ділянка дійсно відноситься до земель рекреації, тобто не надано затверджених у встановленому порядку документів, що визначають межі рекреаційної зони в натурі на місцевості, хоча це прямо передбачено ст. 47 Закону України «Про землеустрій".
На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що відповідач - Харківське міське управління земельних ресурсів в порушення норм ст.19 Конституції України без належних правових підстав надало оскаржуваний висновок з пропозицією щодо виділення земельної ділянки за адресою м. Харків, Білгородське шосе, 2 площею 11,2500 га за рахунок земель рекреаційного призначення та земель оборони.
Разом з тим, вирішуючи питання щодо цільового призначення земельної ділянки відповідач - Харківське міське управління земельних ресурсів не врахувало того, що згідно зі ст.1 Закону України «Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку. Відповідно до ст.ст. 1, 25 цього Закону до документації із землеустрою також відносяться проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Крім цього, розділом II Земельного кодексу України визначені правові критерії віднесення земельних ділянок до земель відповідної категорії за їх цільвоим призначенням в залежності від їх використання. Так, ст.38 Земельного кодексу України передбачено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
Враховуючі вищенаведені обставини, на підставі наданих доказів, враховуючи положення норм розділу II Земельного кодексу України, ст.ст.1,25 Закону України «Про землеустрій", суд дійшов висновку про те, що земельна ділянка за адресою: м.Харків, Білгородське шосе, 2 площею 11,2500 га з урахуванням її цільового призначення та фактичного використання відноситься відповідно до категорії земель житлової та громадської забудови.
Таким чином, вимоги позивача до Харківського міського управління земельних ресурсів підлягають задоволенню шляхом визнання недійсним оскаржуваного висновку відповідача та зобов'язання його видати висновок стосовно проекту відведення земельної ділянки за адресою м. Харків, Білгородське шосе, 2 площею 11,2500 га, яка за цільовим призначенням відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови.
Керуючись статтями 2, 3 ,6-9, 11, 17, 18, 69-71, 159, 160- 163 , 254, п.6 розділу VII" Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України , ст.ст. 38, 79, 123, 124 Земельного кодексу України, ст.ст.1, 25 Закону України «Про землеустрій" , суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати нечинним висновок Харківського міського управління земельних ресурсів від 16 листопада 2006 р. № 325/06 (вих. № 4744).
Зобов'язати Харківське міське управління земельних ресурсів видати висновок стосовно проекту відведення земельної ділянки за адресою: м.Харків, Білгородське шосе, 2 площею 11,2500 га.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, якщо протягом цього строку не буде подано заяву про апеляційне оскарження. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.
Суддя Шарко Л.В.