"05" грудня 2006 р.
Справа № 7/311-3897
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Стадник М.С.
розглянув справу:
за позовом: Державної податкової інспекції у Підволочиському районі, смт. Підволочиськ, вул. Зелена, 1, Тернопільської області, 47800
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Галтекс», м. Миколаїв, вул. Стрийська шосе, 3, Львівської області, 81600
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеграл», м. Скалат, вул. Грушевського, 8, Підволочиського району, Тернопільської області, 47851.
За участю представників сторін:
Позивача: Буклешова Тетяна Миколаївна -довіреність № 6640/10 від 20.10.06р.;
Відповідача 1: Істеревич Лариса Мирославівна -довіреність № 213 від 22.08.06р.;
Вишневський Костянтин Васильович -довіреність № 212 від 22.08.06р..
Суть справи:
Державна податкова інспекція у Підволочиському районі звернулася з позовом про визнання недійсним усного правочину поставки укладеного між Тернопільською філією Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Галтекс» «Галтекс-Т» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтеграл» на загальну суму 410910,90 грн..
Заявою від 13.11.2006р. позивач уточнив вимоги і просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу № 10/01-Т від 10.01.2005р. укладений на суму 500000грн. між Тернопільською філією Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Галтекс» «Галтекс-Т» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтеграл». Заява прийнята судом до розгляду.
Сторони, відповідно до ст. 64. ГПК України, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Учасникам судового процесу роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. 22 ГПК України.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що сторони договору уклали його без наміру настання правових наслідків, а з метою формування податкового кредиту та зменшення сум податкового зобов'язання, а тому такий договір є фіктивним. На підтвердження своїх доводів посилається на те, що ТзОВ «Інтеграл» не являлося власником проданого товару, так як при проведенні зустрічної перевірки цього товариства згідно даних руху коштів на банківському рахунку та інформації пошуково довідкової системи ДПА України не знайшов документального підтвердження факт належності йому відпущених позивачу цінностей, придбаних у постачальників; відсутність товарно -транспортних накладних, які є первинними документами та підтверджують факт поставки; відсутність у товариства основних засобів, якими перевозився товар; за даними декларації з податку на прибуток за 2004р.- 2005р.у товариства відсутні залишки запасів та основних фондів. Також, просить суд звернути увагу на те, що неможливо документально довести здійснення фінансово -господарських операцій ТзОВ «Інтеграл» ,оскільки всі первинні документи втрачені останнім під час пожежі.
Товариство з обмеженою відповідальністю «СП Галтекс» проти позову заперечує, посилаючись на те, що жодних підстав для визнання недійсним договору не має, так як виконання зобов'язань сторонами підтверджуються договором, видатковими накладними, платіжними дорученнями та податковими накладними, які є документами бухгалтерського обліку. Просить суд врахувати, що на момент укладення та виконання угоди сторони діяли відповідно до чинного законодавства, а наявність товарно -транспортних документів не є обов'язковим документом при здійсненні поставки товару.
ТзОВ «Інтеграл» відзив на позов не подало, участь повноважного представника в засіданні не забезпечило.
Спір розглядається за наявними у справі матеріалами в порядку ст. 75. ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 1, встановлено:
- між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтеграл» (Постачальник) та Тернопільською філією ТзОВ «СП Галтекс» «Галтекс-Т» (Покупець) 10.01.2005р. укладено договір № 10/01-Т, відповідно до якого сторони взяли на себе зобов'язання: Постачальник зобов'язується заготовляти та систематично постачати і передавати у власність Покупця сільськогосподарське та промислове обладнання, металовироби та металоконструкції, запчастини до автомобілів, а Покупець зобов'язується приймати цей товар та в безготівковому порядку здійснювати його оплату відповідно до ціни зазначеної в товаросупроводжувальних документах;
- виконання господарських зобов'язань передбаченого договором з боку Постачальника та Покупця підтверджується: видатковими накладними № 12 від 20.01.2005р., № 40 від 22.02.2005р., № 49 від 04.03.2005р., № 65 від 24.03.2005р., № 74 від 04.04.2005р., № 77 від 07.04.2005р., № 86 від 18.04.2005р., № 92 від 25.04.2005р., № 98 від 04.05.2005р., № 111 від 20.05.2005р., № 125 від 06.06.2005р., № 135 від 17.06.2005р. та № 137 від 20.06.2005р. підписаними представниками сторін без заперечень, згідно яких Покупцю поставлено товарно-матеріальних цінностей, вартість яких складає 410910,90 грн. в тому числі 68485,15грн. ПДВ ; податковим накладними № 12 від 20.01.2005р., № 40 від 22.02..2005р., № 49 від 04.03.2005р. № 65 від 24.03.2005р., № 74 від 04.04.2005р., № 77 від 07.04.2005р., № 86 від 18.04.2005р., № 92 від 25.04.2005р., № 98 від 04.05.2005р., № 111 від 20.05.2005р., № 133 від 15.06.2005р., № 135 від 17.06.2005р., № 137 від 20.06.2005р.;платіжними дорученнями: №24 від24.01.2005р., №80 від09.03.2005р., №106 від 17.03.2005р., №115 від 23.03.2005р., № 130 від01.04.2005р., №145 від 12.04.2005р.,№157 від 20.04.2005р.,№175 від 27.04.2005р.,№193 від 10.05.2005р., №227 від 14.06.2005р., № 229 від 17.06.2005р. та № 234 від 24.06.2005р..
- факт виконання постачальником та покупцем зобов'язань за договором, засвідчено актом про результати перевірки № 10845/23-222/1/25350497 від 22.05.2005р. проведеної на предмет дотримання вимог податкового та валютного законодавства Філією ТзОВ «СП Галтекс» «Галтекс-Т» в період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р.» та актом від 05.07.2006р. №12814/23-06/25350497 про результати виїзної позапланової перевірки філії по тому ж питанню та за той же період.
.
Суд, на підставі ст. 43 ГПК України, давши оцінку поданим сторонами доказам та наведеним доводам, прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
При цьому суд виходив із наступного:
- відповідно до ст. 173-175 Господарського кодексу України від 16.01.2003р. (далі Кодекс), ст. 509 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. (далі ЦК України), господарське зобов'язання (зобов'язання), виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Такі зобовязання регулюються нормами ЦК України з урахуванням особливостей Кодексу;
- згідно ст. 11. ЦК України, ст. 174. Кодексу, підставою для виникнення таких зобов'язань є договори та інші правочини.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності договору (правочину), передбачені ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України та ст.ст.179,181 Кодексу, відповідно до яких, такими умовами укладення договорів, що породжують господарські зобовязання є вільне волевиявлення осіб, які мають необхідний обсяг цивільної правоздатності та дієздатності, дії яких вчинені у формі встановленій законом на виконання договору та спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків, до яких застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори та умови яких не суперечать законодавсту.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 207 Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу, а органи державної влади за захистом інтересу держави і суспільства, у спосіб визначеним даними нормами закону, одним з яких є визнання договору (господарського зобов'язання) недійсним .
Правом захисту інтересів держави і суспільства наділені органи державної податкової служби згідно п. 10. ст. 11. Закону України «Про державну податкову службу в Україні», відповідно до якої ними подаються позови про визнання недійсними угод.
Отже, подаючи позов, позивач повинен довести належними та допустимими доказами, в порядку ст.ст. 33., 34. ГПК України, що договір укладений сторонами з умислом та з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Матеріалами справи: актами перевірки № 10845/23-222/1/25350497 від 22.05.2005р., № 12814/23-06/25350497 від 05.07.2006р. та № 333/23-31273643 від 19.12.2005р. оформленого за результатами позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Інтеграл» за період з 29.01.2004р. по 30.09.2005р., довідками головного управління статистики в Тернопільській області та Львівській, первинними документами, що засвідчують виконання зобов'язання, підтверджено, що:
- станом на момент укладення договору та виконання кожною з сторін господарського зобов'язання по договору, а саме січень -червень 2005 року, ТОВ «Інтеграл» мало обсяг цивільної правоздатності (дата державної реєстрації -29.01.2004р.) та дієздатності (документи, що підтверджують виконання господарського зобов'язання, підписані повноважною особою, директором товариства Баран О.А.), філія «Галтекс-Т» (дата реєстрації 28.08.1998р. діє на підставі Положення про філію з правом укладення договорів), договір підписаний директором Істеревич Л.М. на підставі довіреності від 13.01.2004р.виданої товариством, а отже сторони договору набули цивільних прав та обов'язків в порядку передбаченому нормами ЦК України;
- укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі -продажу, порядок укладення та виконання якого регулюється главою 54 ЦК України. За договором купівлі -продажу, згідно ст. 655 ЦК України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) та сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу у відповідності до вимог ст.ст. 655, 656 ЦК України може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений, придбаний, набутий продавцем у майбутньому. Дані норми, спростовують твердження позивача, про протиправність укладення договору про продаж товару який не був у наявності у продавця на момент його укладення. Крім того, дані висновки не знайшли підтвердження матеріалами перевірки ТОВ «Інтеграл», оскільки така проведена тільки на підставі даних руху коштів по поточному рахунку відкритому в ТОД АППБ «Аваль» та інформації пошуково довідкової системи ДПА України ,без матеріалів , що підтверджують фінансово -господарську діяльність товариства. Стверджуючи про те, ТОВ «Інтеграл» не є власником товару, податкова інспекція не підтвердила документально хто насправді є його власником, а тому такий висновок є суб'єктивним та не обґрунтованим. Не є безперечним доказом щодо реалізованого продавцем не власного товару дані декларації з податку на прибуток за 11 місяців 2004р. та 11 місяців 2005р. про відсутність залишків запасів, оскільки договір укладено в січні 2005р. і поставка здійснена до липня 2005р., тому даний товар не міг значитися в залишках за його відсутності на період подачі декларацій. Крім того, позивач не врахував, що одним із видів діяльності товариства за кодом КВЕД є посередництво в торгівлі різними товарами, про що зазначено в акті перевірки і згідно п. 1.1. договору товариство зобов'язалося заготовляти та поставляти товар, підтвердженням чого є те, що перша поставка після укладення 10.01.2005р. договору відбулася 20.01.2005р..
Передбачені сторонами умови договору не суперечать чинному законодавству, а виконані зобов'язання не є такими, що порушують інтереси держави, так як позивач не довів належними доказами, що сторони договору не мали права здійснювати такий вид діяльності, як реалізація та придбання продукції передбаченої договором, тобто були обмежені в таких правах згідно норм Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». Разом з тим, норми даного закону, передбачають види відповідальності такого суб'єкта підприємницького діяльності за його порушення, а саме стягнення санкцій та відшкодування шкоди, при цьому укладений договір на підставі якого виконане господарське зобов'язання не визнається недійсним.
Товариство та філія зареєстровані платниками ПДВ, на що їм видані свідоцтва: товариству № 26578787 від 09.02.2004р.та присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ 31273643; філії № 26632825 від 24.11.1998р.та присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ 253504919153, а отже товариство мало право на нарахування ПДВ та складання податкових накладних, які є розрахунковими документами, а філія на включення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту, а вартості товару до валових витрат .
Як випливає з актів перевірки, суми сплаченої вартості матеріальних цінностей та ПДВ зазначені в податкових накладних виписаних ТОВ «Інтеграл» знайшли відображення при формуванні податкових зобов'язань Філії «Галтекс-Т», дані цінності проведені по бухгалтерському обліку і наявність їх не оспорюється інспекцією. Щодо правильності формування податкових зобов'язань продавця товару та сплати ним сум ПДВ одержаних у його вартості до бюджету, то неможливість довести даний факт належними доказами інспекція підтверджує в акті перевірки, зазначаючи про відсутність бухгалтерських документів в ТОВ «Інтеграл».
Приймаючи до уваги, що процесуальну дієздатність підприємство набуває через свої органи та посадові особи, що його представляють (ст. 92. ЦК України, ст. 89. Кодексу), а тому доказом того, що договір укладений керівниками товариства та філії з умислом є вирок суду щодо доведення їх вини за фактом ухилення від сплати податків, оскільки відповідно до ст. 62. Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Позивач таких доказів суду не надав, а отже не довів факт ухилення від сплати податків та умисел в діях керівників відповідачів при укладені договору.
Також, слід зазначити, що чинне законодавство, що регулює порядок укладання та виконання договорів (право чинів), не ставить в залежність їх дійсність від порушення сторонами податкового законодавства, якщо податковий орган не доведе зловмисної домовленості сторін (сторони) на укладення угоди спрямованої на його порушення. Подані позивачем докази не підтверджують такої домовленості з боку відповідачів, а можуть бути предметом перевірки правильності формування ними податкових зобов'язань та податкового кредиту, що не є предметом даного спору.
Не приймаються судом до уваги доводи інспекції про те, що необхідним первинним документом для підтвердження факту поставки матеріальних цінностей, а отже і дійсності договору, є товарно -транспортна накладна, ведення якої передбачено п. 2. наказу Міністерства статистики України та Міністерства транспорту України № 488/346 від 29.12.1995р. «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» та Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в України (далі Правила), оскільки:
- відсутність документа який підтверджує виконання договору, а не укладення, не є підставою згідно чинного законодавства для визнання його недійсним;
- актом перевірки не встановлено факту віднесення до валових витрат філії витрат пов'язаних з перевезенням придбаних матеріальних цінностей, а також, не підтверджується обов'язок філії щодо проведення оплати вартості перевезення первинними документами, які були об'єктом перевірки, а тому необхідності в оформлені товаротранспортних документів при виконанні продавцем товару зобов'язання по договору, який не є спеціалізованим підприємством по наданню послуг по перевезенню вантажів, не було.
Крім того, відповідно до п. 11.1. Правил, форма і порядок заповнення товарно -транспортної накладної визначаються відповідними нормативними актами. Таким актом є наказ № 488/346, яким затверджено форму товарно -транспортної накладної та визнано обов'язковим її застосування всіма суб'єктами господарської діяльності, незалежно від форм власності, який не набрав чинності згідно п. 3 Указу Президента «Про державну реєстрацію нормативно -правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03.10.1992р. № 493/92, так як не пройшов державну реєстрацію в Міністерстві юстиції. Другим актом є наказ Міністерства статистики України та Міністерства транспорту України № 228/253 від 07.08.1996р. «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи», дію якого зупинено від 07.03.2000р. Повідомленням Державного Комітету з питань розвитку підприємництва на підставі ст. 28 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» опублікованого в газеті «Урядовий кур'єр» № 43 від 07.03.2000р., а Міністерством юстиції, на підставі висновку від 15.05.2006р. № 464/2006 та повторного Повідомлення Держкомітету від 28.04.2006р. опублікованого в газеті «Урядовий кур'єр» № 81 від 28.04.2006р. скасована його державна реєстрація та 31.05.2006р. даний наказ виключено з Державного реєстру нормативно -правових актів.
При таких обставинах, позивач не довів належними та допустимими доказами правомірність заявлених вимог, а тому в позові відмовляється.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 43.,82., 84. ГПК України господарський суд
1. В позові відмовити.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, через місцевий господарський суд.
Суддя М.С. Стадник