Ухвала від 20.11.2013 по справі 245/324/13-ц

Категорія 39 Головуючий в 1 інстанції - Дехта Р.В.

Доповідач - Агєєв О.В.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 року м.Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Шевченко В.Ю., суддів Новосьолової Г.Г., Агєєва О.В.,

при секретарі Стрижак О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Старобешівського районного суду Донецької області від 30 вересня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення з урахуванням обставин, викладених в апеляційній скарзі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу, що звинувачення відповідачки у її (апелянта) «контролі», «впливу» щодо доньки ОСОБА_3 та «цілеспрямованій прив'язці» до неї, розповсюджені відповідачем серед своїх подруг, не доведені відповідачем, тому дані звинувачення є недостовірними. Протиправні дії відповідача, які полягали у розповсюдженні щодо неї (апелянта) не достовірної інформації, призвели до негативних наслідків: виникнення між нею та донькою конфліктів, відчуження доньки від батьків, суспільних норм, які прививалися їй з дитинства та виникнення проблем у відносинах з людьми, про що свідчить поставлений доньки в 2004 році діагноз «руйнування адаптаційних здібностей». Вищевикладене, на думку апелянта, призвело до підриву її авторитета в очах доньки та розриву етичного зв'язку з батьками та оточуючими людьми.

Апелянт в засіданні апеляційного суду підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Відповідач не погодилась з доводами апеляційної скарги, просила її відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом першої інстанції під час розгляду справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не довела, що ОСОБА_2 розповсюджувала недостовірні відомості перед її (позивачкою) дітьми.

З урахування вищевикладеного, суд першої інстанції ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду з наступних підстав.

Згідно ч.4 ст.32 Конституції України встановлено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням і поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно ч.1 ст.277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Згідно ч.1 ст.11 Кодексу, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частинами 1, 4 ст.60 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.18 постанови «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року №1, згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

З урахуванням вищевикладених норм законодавства, на позивача покладено обов'язок доказування факту поширення недостовірної інформації відповідачем.

Пункт 27 вищевказаної постанови Пленуму роз'яснює, що способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Як встановлено судом першої інстанції, з чим погоджується колегія суддів, ОСОБА_1 не довела в суді (з наданням належних та допустимих доказів) факту розповсюдження ОСОБА_2 недостовірних відомостей щодо неї перед її дітьми та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Клопотань, відповідно до ст.137 ЦПК України про витребування доказів, ОСОБА_1 в суді першої інстанції заявлено не було.

Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та обґрунтованими висновками суду, викладеними у рішенні.

Згідно з ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, тому апеляційна скарга піддягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Старобешівського районного суду Донецької області від 30 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий:

Судді:

Попередній документ
35418631
Наступний документ
35418633
Інформація про рішення:
№ рішення: 35418632
№ справи: 245/324/13-ц
Дата рішення: 20.11.2013
Дата публікації: 25.11.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Донецької області
Категорія справи: