10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Зозуля Д.П.
Суддя-доповідач:Котік Т.С.
іменем України
"21" листопада 2013 р. Справа № 817/2967/13-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Котік Т.С.
суддів: Бучик А.Ю.
Малахової Н.М.,
при секретарі Хаюк Т.В. ,
за участю представника позивача Серветник С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "23" вересня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Опорядрембуд" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Опорядрембуд" задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби форми "Р" № 0001552342 від 16.04. 2013 року та форми "Р" № 0001542342 від 16.04. 2013 року.
Присуджено на користь позивача із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.
В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (правонаступник Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби), посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить судове рішення скасувати та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову. Зокрема, апелянт посилається на те, що поза увагою суду першої інстанції залишилися обставини, встановлені податковим органом під час перевірки, а саме щодо неможливості проведення зустрічної звірки контрагента позивача - ТзОВ "Стиль-Декор".
Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи убачається, що ТОВ "Фірма Опорядрембуд" зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість.
З результатами планової виїзної перевірки з питань дотримання ТОВ "Фірма Опорядрембуд" вимог податкового законодавства, за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства, за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року, 02.04.2013 року ДПІ у м. Рівному складено акт №182/22-200/34327874 (а. с. 11-26). Згідно висновків даного акту, ТОВ "Фірма Опорядрембуд" порушено вимоги п. 44.1 ст. 44, п.138.8. ст. 138, п.п.139.1.1, п.139.9 ст. 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 122981 грн. (за 4 кв. 2012 року), та положень п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету всього у розмірі 40385 грн. (за вересень 2012 року - 8252 грн., за жовтень 2012 року - 32133 грн.).
Вказані порушення податковий орган пов'язує із придбанням позивачем у ТОВ "Стиль-Декор" будівельно-монтажних робіт по будівництву об'єкту: Реконструкція КЗ "Обласний перинатальний центр" Рівненської обласної ради по вул. Міцкевича, 30 в м. Рівне, а також, посилається на те, що не підтверджено податковими накладними правомірність віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Альтаір-М" та ТОВ "Белсім-Електро".
Також, на думку посадових осіб податкового органу ТОВ "Фірма Опорядрембуд" безпідставно сформовано податковий кредит з ПДВ за вересень 2012 року в сумі 8252 грн. та жовтень 2012 року в сумі 32133 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Стиль-Декор", а саме: операції з придбання послуг, товарів робіт є такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків, ТОВ "Стиль-Декор" здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третій особі.
16 квітня 2013 року, на підставі висновків акту перевірки, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення № 0001552342, яким ТОВ "Фірма Опорядрембуд" збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 184471,50 грн., в тому числі за основним платежем - 122981 грн. та штрафними санкціями в сумі 61490,50 грн., та № 0001542342, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняним товарам в сумі 60577,50 грн., в тому числі за основним платежем - 40385,00 грн. та штрафними санкціями в сумі 20192,50 грн. (а.с. 27,28).
Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи зазначені податкові повідомлення-рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що такі твердження податкового органу не відповідають фактичним обставинам справи та не узгоджуються з нормами податкового законодавства, що регулюють спірні відносини.
Так, Відповідно до пп. 14.1.27, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі про тексту ПК) витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 138 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Частинами 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 р. зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських, операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з п.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3. ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.6. ст. 198 зазначеного кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Пункт 201.1. ст.201 ПК України встановлює, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну
У відповідності до пп. 201.6., 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Таким чином, законодавцем чітко визначено, що належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту по даті здійснення хоча б однієї із першій подій (перерахування коштів в оплату товарів або отримання податкової накладної).
Отже, визначальним фактором для віднесення витрат до складу валових та сум ПДВ до складу податкового кредиту, є зв'язок таких витрат та ПДВ із господарською діяльністю платника податків та наявність підтверджуючих первинних документів.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, між ТОВ "Фірма Опорядрембуд" (Генпідрядник) та ТОВ "Стиль-Декор" (Субпідрядник) 07.08.2012р. було укладено договір субпідряду № 3с для виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті "Реконструкція комунального закладу "Обласний перинатальний центр" Рівненської обласної ради по вул. Міцкевича, 30 в м. Рівне під заклад третинного рівня" (а.с.53-55).
Згідно умов вказаного договору субпідрядник зобов'язується своїми силами та на свій ризик відповідно до умов даного Договору, а Генпідрядник прийняти та оплатити комплекс будівельно-монтажних робіт згідно затвердженої проектно-кошторисної документації та вимог Генпідрядника по будівництву об'єкту: Реконструкція КЗ "Обласний перинатальний центр" Рівненської обласної ради по вул. Міцкевича, 30 в м. Рівне під заклад третинного рівня.
На виконання Договору субпідряду ТОВ "Стиль-Декор" провело будівельно-монтажні роботи, що підтверджено актами приймання виконаних будівельних робіт: Акт № 1 за жовтень 2012р. на суму 269058,00 грн.; Акт № 2 за жовтень 2012р. на суму 120192,00 грн.; Акт № 3 за жовтень 2012р. на суму 335748,00 грн., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 31.10.2012 року (а.с. 56-62).
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 20.05.2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2013 року, встановлено, що розрахунок за виконані роботи ТОВ "Фірма Опорядрембуд" з ТОВ "Стиль-Декор" проведено у повному обсязі на підставі платіжних доручень № 133 від 02.10.2012р. на суму - 50 000,00 грн.; № 139 від 05.10.2012р. на суму - 100 000,00 грн.; № 188 від 12.10.2012р. на суму - 100 000,00 грн.; № 198 від 17.10.2012р. на суму - 20 000,00 грн.; № 203 від 18.10.2012р. на суму - 200 000,00 грн.; № 284 від 01.11.2012р. на суму - 100 000,00 грн.; №306 від 07.11.2012р. на суму - 100 000,00 грн.; № 383 від 28.11.2012р. на суму - 50 000,00 грн. (а.с.56-62).
За виконаними господарськими операціями ТОВ "Стиль-Декор" надало для ТОВ "Фірма Опорядрембуд" податкові накладні № 3 від 02.10.2012р., № 4 від 05.10.2012р., № 6 від 12.10.2012р., № 11 від 31.10.2012р., № 12 від 17.10.2012р. на загальну суму, з врахуванням проведеного коригування, 108 872,67 грн. (а.с.30-35).
Отже, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України такі обставини не доказуються при розгляді даної справи.
Також, в силу ст.255 КАС України, позивач не може оспорювати в даній адміністративній справі, обставини встановлені постановою, що набрала законної сили в іншій справі за участю тих самих сторін
Окрім зазначених первинних документів, за виконаними господарськими операціями ТОВ "Стиль-Декор" для ТОВ "Фірма Опорядрембуд" була надана податкова накладна № 2 від 30.09.2012 року на суму 49514,00 грн., в тому числі ПДВ - 8252,33 грн., а тому дані суми включено до податкового кредиту за вересень (8252,00 грн.) та жовтень (32133,00 грн.) місяці 2012 року, відображені в реєстрі виданих - податкових накладних та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість за вересень, жовтень 2012р. (а. с. 81-83, 101-104).
Зі змісту акту перевірки убачається, що у відповідача відсутні зауваження щодо заповнення первинних документів.
Як встановлено судом першої інстанції, виконані ТОВ "Стиль-Декор" будівельно-монтажні роботи прямо пов'язані із господарською діяльністю позивача, оскільки основними видами діяльності ТОВ "Фірма Опорядрембуд" за видами КВЕД-2010 є: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, 43.39 Інші роботи із завершення будівництва, 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи, 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у., 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у., 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій (а. с. 39-42).
Дані роботи були включені у вартість робіт на виконання договору підряду №22 від 02.08.2012 року відповідно до умов якого ТОВ "Фірма Опорядрембуд" як Генпідрядник, зобов'язувалось виконати для Управління з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА комплекс робіт по об'єкту: Реконструкція КЗ "Обласний перинатальний центр" Рівненської обласної ради по вул. Міцкевича, 30 в м. Рівне під заклад третинного рівня.
Не заперечним є і та обставника, що вказані роботи були в подальшому здані Замовнику - Головному управлінню з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації та їх вартість включена в вартість будівельно-монтажних робіт, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт № 3 за жовтень 2012р. на суму 1427616,00 грн., №29 за жовтень 2012р. на суму 485220 грн., №33 за жовтень 2012р. на суму 2040370,10 грн. та довідкою форми КБ-3 від 31.10.2012 року (а. с. 65-72).
Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що суми податкового кредиту з податку на додану вартість, сформованого позивачем за господарськими операціями з ТОВ "Стиль-Декор", підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача, а тому, вказані документи є первинними документами в розумінні закону, які належить складати для даного виду господарських операцій, а відтак є належними та допустимими доказами відповідно до приписів статті 70 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
Посилання податкового органу на безтоварність правочину позивача з ТОВ "Стиль-Декор" у зв'язку з відсутністю у ТОВ "Стиль-Декор" основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, обґрунтовано відхилено судом першої інстанції оскільки такі обставини не можуть бути доказом неспроможності виконання тих чи інших господарських операцій з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних та транспортних засобів, як і найманої праці шляхом укладення трудових договорів. Крім того, відсутність інформації про наявність ресурсів у контрагента позивача не доводить факту відсутності самих ресурсів.
Також, поза увагою податкового органу залишилася та обставина, що як позивач, так і його контрагент, виконали умови укладених між ними договорів, чим і підтвердили факт їх укладення. Відповідачем не було доведено, що сторони, укладаючи обумовлені договори, мали умисел на укладення їх з іншою метою ніж та, яка вказана у договорі. ДПІ у м. Рівному не надано суду будь-яких доказів, які давали б підстави для сумніву у реальності проведених господарських операцій між позивачем та ТОВ "Стиль-Декор" та вказували б на те, що дані в актах виконаних робіт та податкових накладних, виписаних продавцем (субпідрядником) не відповідають дійсності.
Разом з тим, є слушним посилання суду першої інстанції на те, що на час вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, ТОВ "Стиль-Декор" був зареєстрований як юридична особа та зареєстрований платником податку на додану вартість, відомості про нього містилися в Єдиному державному реєстрі, та як наслідок, можуть бути використанні позивачем в даному спорі як достовірні і такі, що не підлягають сумніву. Невиконання або неналежне виконання контрагентом позивача своїх податкових зобов"язань та відсутність за місцем реєстрації не є підставою для позбавлення платника податку права на формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість, у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого формування та має всі документальні підтвердження суми своїх витрат та податкового кредиту, оскільки згідно ст. 61 Конституції України юридичної відповідальності особи носить індивідуальний характер.
Таким чином, є правильними висновки суду першої інстанції, які узгоджуються з практикою Європейського Суду, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, не подав звітність або оформив її із порушенням, не знаходиться за місцем своєї реєстрації то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.
Перевіряючи висновки податкового органу щодо неправомірного віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Альтаір-М" та ТОВ "Белсім-Електро" за відсутності податкових накладних по взаємовідносинам з ТОВ "Альтаір-М" (за жовтень 2012 року на суму ПДВ 31680,35 грн.), та ТОВ "Белсім-Електро" (за жовтень 2012 року на суму ПДВ 453,12 грн.), суд першої інстанції правильно зазначив, що такі висновки не відповідають матеріалам справи.
Так, віднесення зазначених сум податку на додану вартість до податкового кредиту підтверджується податковими накладними №20 від 11.10.2012 року на суму 40082,11 грн., в т. ч. ПДВ - 6680,35 грн., №29 від 19.10.2012 року на суму 150000,00 грн., в т. ч. ПДВ - 25000 грн., №1210071 від 12.10.2012 року на суму 2718,72 грн., в т. ч. ПДВ - 453,12 грн. та платіжними дорученнями №162 від 11.10.2012 року на суму 40082,11 грн., №221 від 19.10.2012 року на суму 150000,00 грн., №67 від 12.10.2012 року на суму 2718,72 грн., в т. ч. ПДВ - 453,12 грн., №350 від 21.11.2012 року на суму 10127,36 грн. , які включено до реєстру.
Як встановлено судом першої інстанції, зазначені податкові накладні складені відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України, містять усі обов'язкові реквізити та видані особою, зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент видачі таких податкових накладних. Вказані обставини підтверджені поясненнями сторін та не спростовані відповідачем, а тому такі документи є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій, розкривають їх зміст та обсяг. Отже, вказані первинні документи за господарськими операціями позивача з ТОВ "Альтаір-М" та ТОВ "Белсім-Електро" є підставою для їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку товариства з обмеженою відповідальністю " Фірма Опорядрембуд".
Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем правомірно віднесено до складу витрат, що враховуються при обчислені об'єкта оподаткування за 4 кв. 2012 року (ряд. 05 Декларації "Витрати операційної діяльності"), витрати по господарським операціям з ТОВ "Стиль-Декор" в сумі 585625 грн., а також правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану у розмірі 40385 грн. (за вересень 2012 року - 8252 грн., за жовтень 2012 року - 32133 грн.).
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять фактів невірного застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "23" вересня 2013 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Т.С. Котік
судді: А.Ю.Бучик
Н.М. Малахова
Повний текст cудового рішення виготовлено "22" листопада 2013 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Опорядрембуд" вул. Будівельників, 7,м. Рівне,33001
3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул. Відінська,8,м.Рівне,33023