10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.
Суддя-доповідач:Котік Т.С.
іменем України
"21" листопада 2013 р. Справа № 806/4289/13-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Котік Т.С.
суддів: Бучик А.Ю.
Малахової Н.М.,
при секретарі Хаюк Т.В. ,
за участю представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача Мазура С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_5 та Управління Укртрансінспекції у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "14" жовтня 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Укртрансінспекції у Житомирській області про скасування постанов ,
У червні 2013 року ОСОБА_5 звернувся до суду з вказаним позовом та просив скасувати постанови Управління Укртрансінспекції у Житомирській області про застосування штрафних санкцій №000120 від 19.03.2013 року та №000194 від 16.04.2013 року.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року позовні вимоги задоволено частково.
Скасовано постанову Управління Укртрансінспекції у Житомирській області №000194 від 16.04.2013 року про застосування до ОСОБА_5 1700,00 грн. фінансових санкцій. В іншій частині позовних вимоги відмовлено за безпідставністю.
Управлінням Укртрансінспекції у Житомирській області направлено апеляційну скаргу на судове рішення в частині задоволення позовних вимог. В зазначеній апеляційній скарзі, управління посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог, та прийняти нове рішення-про задоволення позову в названій частині. Зокрема, апелянт посилається на те, що суд не врахував усіх обставин по справі та не надав належної оцінки показам свідків.
Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою КМУ від 08.11.06 р. № 1567 (далі - Порядок) передбачає здійснення перевірок, застосування фінансових санкцій за наслідками таких перевірок щодо суб'єктів господарювання. В п.15 Порядку зазначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виконання вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту.
З матеріалів справи убачається, що 10.02.2013 року, державними інспекторами Управління Укртрансінспекції у Житомирській області, на підставі завдання на перевірку від 07.02.2013 року № 007043, проведено перевірку автомобіля марки Мерседес Бенц р/н НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5 (ОСОБА_5, згідно свідоцтва про зміну імені (а.с.12)).
Під час перевірки виявлено порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, вимог ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" про що складено акт № 099214 від 10.02.2013 року (а.с.22).
Зі змісту акту перевірки вбачається, що ОСОБА_5 надавались послуги з нерегулярних пасажирських перевезень за маршрутом Новоград-Волинський - Київ, без оформлення документів передбачених ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: ліцензійної картки, договору із замовником транспортних послуг, документа, що засвідчує оплату транспортних послуг, полісів обов'язкового особистого страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті.
За наслідками розгляду акту перевірки, начальником Управління Укртрансінспекції у Житомирській області винесено постанову № 000120 від 19.03.2013 року про застосування фінансових санкцій відносно ОСОБА_5 у сумі 1700,00 грн. (а.с.47).
Спірну постанову винесено у зв"язку з порушенням позивачем законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Надаючи правову оцінку винесеній постанові, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що її винесено відповідачем у спосіб, в порядку та в межах компетенції.
Так, відповідно до ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 39 Закону визначено перелік документів, на підставі яких здійснюються нерегулярні пасажирські перевезення в тому числі для водія: реєстраційні документи на транспортний засіб; ліцензійна картка; договір із замовником транспортних послуг; документ, що засвідчує оплату транспортних послуг; інші документи передбачені законодавством України.
Варто зазначити, що ст.39 Закону не містить вичерпного переліку документів необхідних для перевезення пасажирів.
Відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України № 331 від 20.06.2012 року "Про затвердження Типової форми договору про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом на внутрішньообласних маршрутах протяжністю понад 50 км та міжобласних маршрутах" автомобільні перевізники в обов'язковому порядку повинні керуватися Типовою формою договору.
Як встановлено судом та підтверджується відповідними доказами, позивача було повідомлено про дату, час та місце розгляду питання про виявлені порушення законодавства на автомобільному транспорті. Проте, рекомендований лист з повідомленням від 26.02.2013 року №920/06-02 повернувся до управління з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.48), а тому згідно п. 27 зазначеного Порядку, справу про порушення розглянуто без участі позивача.
Копію зазначеної постанови направлено ОСОБА_5 листом від 20.03.2013 року №1358/06-02 (а.с.46).
Посилання позивача на незаконність постанови у зв"язку з тим, що в ній зазначено його старе прізвище є безпідставним, оскільки про зміну прізвища він не повідомляв відповідача, так само не вносилися ним зміни до реєстраційних документів в Новоград-Волинському МРЕВ ВДАІ.
Так само, є безпідставним посилання ОСОБА_5 на те, що він не є перевізником у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт", оскільки автомобіль марки Мерседес Бенц р/н НОМЕР_1, передав ОСОБА_9 згідно довіреності.
Судом першої інстанції встановлено та не заперечується позивачем, що автомобіль зазначеної марки належить ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2, виданого Новоград-Волинським МРЕВ УДАІ УМВС України Житомирської області 04.08.2006 року.
На час складання акту перевірки, вказаний транспортний засіб перебував у власності ОСОБА_5 Надання позивачем довіреності 14.05.2010 року на ім"я ОСОБА_9 та інших осіб на представлення його інтересів в органах Державтоінспекції або будь-яких установах, підприємствах та організаціях з усіх без винятку питань, пов"язаних з експлуатацією автомобіля, ремонтом, сплатою платежів, а також правом керування (а.с.21) не є переходом права власності від нього до інших осіб. Окрім того, допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 пояснив, що він не є власником автомобіля Мерседес Бенц р/н НОМЕР_1.
Також, в підтвердження обставин щодо проведення перевірки, судом першої інстанції в якості свідків допитано інспекторів, які здійснювали зазначену перевірку. Зокрема, свідки пояснили, що 10.02.2013 року на шосе Київ - Чоп, було зупинено транспортний засіб, що належить позивачу. В автомобілі знаходились пасажири, а водій транспортного засобу ОСОБА_10 здійснював перевезення пасажирів без належних документів, про що зазначено в акті перевірки, який підписано водієм.
Зазначені обставини підтвердив і водій ОСОБА_10, допитаний судом першої в якості свідка. Проте, пояснив, що здійснював перевезення, які не пов"язанні із зайняттям підприємницької діяльності. Такі пояснення обґрунтовано відхилено судом першої інстанції, оскільки вони не узгоджуються з іншими доказами, дослідженими судом.
З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що постанова Управління Укртрансінспекції у Житомирській області № 000120 від 19.03.2013 року є правомірною та не підлягає скасуванню, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять фактів невірного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення у названій частині.
Також, є обґрунтованими висновки суду першої інстанції при ухваленні судового рішення в частині скасування постанови Управління Укртрансінспекції у Житомирській області №000194 від 16.04.2013 року, якою до позивача застосовано фінансові санкції в сумі 1700,00 грн.
Так, судом першої інстанції встановлено, що державними інспекторами Управління Укртрансінспекції у Житомирській області на підставі завдання на перевірку від 11.03.2013 року № 007079, 12.03.2013 року проведено перевірку автомобіля марки Мерседес Бенц р/н НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5 (ОСОБА_5, згідно свідоцтва про зміну імені (а.с.12)). В ході перевірки виявлено порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема порушено вимоги ст. 39 Закону України „Про автомобільний транспорт", про що складено акт № 099369 від 12.03.2013 року (а.с.23).
В акті перевірки зазначено, що позивачем надавалися послуги з нерегулярних пасажирських перевезень за маршрутом Корець - Новоград-Волинський (водій ОСОБА_9), без оформлення документів передбачених ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: ліцензійної картки, договору із замовником транспортних послуг, документа, що засвідчує оплату транспортних послуг, полісів обов'язкового особистого страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті, чим порушено вимоги постанови КМУ № 959 від 14.08.1996 року та наказ Мінінфраструктури № 331 від 20.06.2012 року.
Саме вказані обставини стали підставою для розгляду питання про порушення на автомобільному транспорті та винесення оспорюваної постанови (а.с.54).
Проте, при розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що під час проведення перевірки ОСОБА_9 не здійснював жодних перевезень, зокрема в напрямку, зазначеному в акті № 099369 від 12.03.2013 року, а знаходився на стоянці в м. Новоград-Волинському.
Окрім того, згідно листа Управління Державтоінспекції УМВС України в Житомирській області від 12.09.2013 року за №22261/13 наданого на запит суду, вбачається, що 12.03.2013 року, проходження автомобіля Мерседес Бенц р/н НОМЕР_1, через стаціонарний пост ДПС №3 "Зв"ягель"(236 км. а/д Київ-Чоп) підпорядкований УДАІ УМВС України в Житомирській області, системою відео фіксації номерних знаків транспортних засобів "Відеоконтроль-Рубіж" зафіксовано не було (а.с.83).
Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідачем всупереч ч. 1 ст. 71 КАС України не доведені обставини щодо вчинення позивачем порушення 12.03.2013 року, а тому постанова відповідача № 000194 від 16.04.2013 року є протиправною та підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги Управління Укртрансінспекції у Житомирській області зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять фактів невірного застосування судом норм матеріального та процесуального права при ухваленні судового рішення у названій частині.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення, задовольняючи позовні вимоги у вказаній частині, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційні скарги ОСОБА_5 та Управління Укртрансінспекції у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "14" жовтня 2013 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Т.С. Котік
судді: А.Ю.Бучик
Н.М. Малахова
Повний текст cудового рішення виготовлено "22" листопада 2013 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу ОСОБА_5 АДРЕСА_1,11700
3- відповідачу Управління Укртрансінспекції у Житомирській області вул. Театральна,17/20,м.Житомир,10014