Провадження № 2/734/948/13 Справа № 734/3374/13-ц
іменем України
20 листопада 2013 року смт Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого-судді Бузунко О.А.
при секретареві Галюк Л.В.
за участю відповідача ОСОБА_1
представника відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об'єднання «ЛІКО-ХОЛДІНГ» - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об'єднання «ЛІКО-ХОЛДІНГ» про стягнення заборгованості за кредитним договором,
із позовною заявою про стягнення заборгованості в розмірі 72307 грн. 48 коп. за кредитним договором № 10-29/556 від 11 липня 2005 року у суд звернулося Публічне Акціонерне Товариство «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ТОВ Територіальне міжгосподарче об'єднання «ЛІКО-ХОЛДІНГ», мотивуючи позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 не повертає кредит (чергову частину) та не сплачує проценти за договором. Оскільки виконання зобов'язань ОСОБА_1 забезпечено договором поруки, позивач просить суд стягнути з відповідачів ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об'єднання «ЛІКО-ХОЛДІНГ» заборгованість в солідарному порядку.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином; від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та про підтримання заявлених ним позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав з тих підстав, що він виконує умови договору, заборгованості перед банком не має, тому підстави для задоволення позову відсутні.
Представник ТОВ «Територіальне міжгосподарче об'єднання «ЛІКО-ХОЛДІНГ» Ланець А М. заперечував проти задоволення позовних вимог та стягнення з компанії як поручителя суми заборгованості, оскільки договір поруки припинив свою дію з моменту отримання ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на квартиру.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
11 липня 2005 року між Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є Публічне Акціонерне Товариство «Укрсоцбанк»), і ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 10-29/556 на суму 18700,00 доларів США, зі сплатою 13,00 % річних, погашенням кредиту згідно графіку та виплатою процентів за користування кредитом строком дії до 10 липня 2020 року (далі по тексту - Кредитний договір, а.с. 8-11). Зобов'язання ОСОБА_1 за вказаним Кредитним договором забезпечені договором поруки № 02-10/1728 від 11 липня 2005 року, укладеним між Акціонерним-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є Публічне Акціонерне Товариство «Укрсоцбанк») та ТОВ «Територіальне міжгосподарче об'єднання «ЛІКО-ХОЛДІНГ» (а.с. 12-13). Із розрахунків, проведених Публічним Акціонерним Товариством «Укрсоцбанк», за станом на 17.09.2013 р. загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором становить 9046,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складає 72307,48 гривень.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
На підставі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Предметом Кредитного договору стало надання Кредитором (позивач) у тимчасове користування Позичальнику (відповідач ОСОБА_1В.) грошових коштів в сумі 18 700,00 доларів США зі сплатою 13% річних за перший рік, з подальшим переглядом процентної ставки, та з обов'язком погашення основної заборгованості до 15 числа кожного місяця згідно з графіком (п. 1.1, графік - п. 1.1.1).
П. 4 Кредитного договору встановлена відповідальність сторін за невиконання чи неналежне виконання умов договору. Так, п. 4.5 Кредитного договору встановлює, що у разі невиконання (неналежного виконання) Позичальником обов'язків, визначених п.п. 3.3.2.- 3.3.8 (надання необхідних документів, укладення додаткових угод тощо), 3.3.12-3.3.14 (повідомлення Кредитора про певні обставини тощо) та 3.3.17-3.3.20 (надання довідки про розмір заробітної плати тощо) цього договору, порушення Позичальником умов договору, визначених в п. 1.3 (укладення договору поруки), протягом більше ніж 45 днів, строк користування Кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно, Позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити Кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час користування кредитом, а також нараховані штрафні санкції. Той же п. 4.5. Кредитного договору передбачає, що разі невиконання (неналежного виконання) Позичальником обов'язків, визначених п.п. 3.3.9-3.3.10 (сплачувати проценти за користування кредитом; своєчасно та в повному обсязі погашати Кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання) цього договору, порушення Позичальником умов договору, визначених в п. 1.3, протягом більше ніж 90 календарних днів, строк користування Кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно, Позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити Кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час користування кредитом, а також нараховані штрафні санкції. Таким чином, Кредитний договір визначає два випадки, при настанні яких строк користування Кредитом вважається таким, що сплив, а у Позичальника виникає обов'язок погасити кредит в повному обсязі протягом робочого дня.
Оскільки в позовній заяві позивач не посилався на пункт договору, який порушив ОСОБА_1, його явка в судове засідання була визнана обов'язковою для зясуання підстав заявлення позову, проте представник позивача надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Так як в позовній заяві йдеться про невиконання відповідачем ОСОБА_1 своїх обов'язків по сплаті кредиту, суд дійшов висновку, що вимога дострокового повернення кредиту мотивована невиконанням Позичальником умов Кредитного договору протягом 90 календарних днів.
З розрахунку вимог банку у зв'язку із неповерненням ОСОБА_1 кредитної заборгованості за Кредитним договором вбачається, що остання сплата коштів ОСОБА_1 за Кредитним договором мала місце 17 липня 2013 року (а.с. 6-7). Відповідно до виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 сплатив 17 липня 2013 року 960,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 7 673,28 грн. (а.с. 68). Тобто, з 18 липня 2013 року почався відлік 90-та календарних днів, по сплину яких при умові невиконання (неналежного виконання) ОСОБА_1 взятих на себе договірних зобов'язань, строк користування Кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно, Позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити Кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час користування кредитом, а також нараховані штрафні санкції.
З виписок по особовому рахунку ОСОБА_1 вбачається, що ОСОБА_1 25 вересня 2013 року сплатив 403,00 долари США (3 221,18 грн.). Відповідно до довідки, виданої за підписом начальника Київського відділення ПАТ «Укрсоцбанк», за станом на 10 жовтня 2013 року у ОСОБА_1 не існує простроченої заборгованості, а мається лише строкова (а.с. 70). Таким чином, за умовами Кредитного договору строк користування кредитом не вважається таким, що сплив, відповідно, у ОСОБА_1 не виникло обов'язку погасити кредит протягом робочого дня.
Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Проте позивач, звертаючись до суду, не надав достовірності, повноти доказів, які обґрунтовують його вимоги. Оскільки позивачем не надані належні докази по справі, суд розцінює доказування позивача як такі, що ґрунтуються на припущеннях.
Загальними засадами диспозитивності цивільного судочинства, встановленими ст. 11 ЦПК України, передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Обставини справи, відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача не доведені, обставини, викладені в позовній заяві не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, відтак законні підстави для задоволення позову судом не встановлені.
Керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 1054 ЦК України, ст.ст. 11, 59, 60, 209, 212, 214, 215, 218, 294, 295 і 296 ЦПК України, суд
в задоволенні позову Публічного Акціонерного Товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об'єднання «ЛІКО-ХОЛДІНГ» про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції протягом десяти днів із дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів із дня отримання копії цього рішення.
Суддя Бузунко О.А.