25.10.2013р. Справа № 9104/181334/12
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Левицької Н.Г.,
судді Обрізка І.М.,
судді Клюби В.В.,
за участю секретаря судового засідання Дембіцької Х.М.,
за участю представників:
апелянта (відповідача у справі): Козак Т.М.,
апелянта (третьої особи у справі): ОСОБА_2, ОСОБА_3,
позивача у справі: Ольшанська Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові
апеляційні скарги Ужгородської міської ради, м.Ужгород, та ОСОБА_2, м.Ужгород
на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.11.2012р. у справі №2-а/712/636/12, 712/7777/12
за позовом Прокуратури м.Ужгорода, м.Ужгород
до Ужгородської міської ради, м.Ужгород
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2, м.Ужгород
про скасування п.1.15 рішення Ужгородської міської ради №456 від 24.02.2012р., -
20.04.2012р. Прокурор м.Ужгорода старший радник юстиції Штефанюк І.М. звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з адміністративним позовом до Ужгородської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, про скасування п.1.15 рішення Ужгородської міської ради №456 від 24.02.2012р., просив скасувати п.1.15 рішення Ужгородської міської ради №456 від 24.02.2012р., яким затверджено проект відведення гр.ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0231га, яка прилягає до її власної земельної ділянки по АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та надано земельну ділянку в оренду строком на 3 роки до лютого 2015р.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.11.2012р. у справі №2-а/712/636/12, 712/7777/12 адміністративний позов прокуратури м.Ужгорода до Ужгородської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2, про скасування п.1.15 рішення Ужгородської міської ради №456 від 24.02.2012р. задоволено, скасовано п.1.15 рішення Ужгородської міської ради №456 від 24.02.2012р. "Про затвердження проектів відведення земельних ділянок", яким затверджено проект відведення гр.ОСОБА_2, ідент. номер НОМЕР_1, земельної ділянки площею 0,0231га, яка прилягає до її власної земельної ділянки по АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та надано земельну ділянку в оренду строком на 3 роки до лютого 2015р.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.11.2012р. мотивовано тим, що під час прийняття відповідачем п.1.15 рішення Ужгородської міської ради №456 від 24.02.2012р. "Про затвердження проектів відведення земельних ділянок" було порушено встановлений Земельним кодексом України порядок погодження передачі земельних ділянок в оренду в частині регламентації ст.125 ЗК України виникнення права власності та порядку користування земельними ділянками, що виявилося у погоджені меж земельної ділянки неналежним користувачем (балансоутримувачем) TOB "Підзамок", наявності негативного висновку депутатської комісії з питань раціонального використання земельних ресурсів міста Ужгорода щодо можливості передачі в оренду земельної ділянки громадянці ОСОБА_2 та у невідповідності вимогам чинного земельного законодавства висновку комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою Ужгородської міської ради про погодження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0231га для обслуговування власного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 27.11.2012р. відповідачем: Ужгородською міською радою та третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 подано апеляційні скарги на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.11.2012р. у справі №2-а/712/636/12, 712/7777/12, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не досліджено всіх фактичних обставин справи, просили скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.
У судове засідання Львівського апеляційного адміністративного суду 25.10.2013р. з'явився представник позивача: Ольшанська Н.М., який проти доводів апеляційної скарги заперечив, підтримав правову позицію, викладену у запереченні на апеляційну скаргу, просив апеляційні скарги залишити без задоволення, а постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.11.2012р. без змін.
Представник апелянта (відповідача у справі): Козак Т.М., а також третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 та її представник - ОСОБА_3 доводи, викладені у апеляційних скаргах, підтримали у повному обсязі, просили постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.11.2012р. скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог Прокуратури м.Ужгорода у повному обсязі.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, з наступних підстав:
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 14.10.2011р. VIII сесією VI скликання Ужгородської міської ради було прийнято рішення №288 "Про надання дозволів на розробку проектів відведення земельних ділянок", відповідно до п.1.7 якого було вирішено надати дозвіл ОСОБА_2 на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,0231га для обслуговування власного житлового будинку по АДРЕСА_1, з подальшою передачею її в оренду.
30.12.2011р. XI сесією VI скликання Ужгородської міської ради було прийнято рішення №408 "Про надання дозволів на складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку", відповідно до якого міська рада вирішила надати дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, наступним фізичним особам: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 - земельної ділянки площею 0,10га по АДРЕСА_2.
24.02.2012р. XII сесією VI скликання Ужгородської міської ради було прийнято рішення №456 "Про затвердження проектів відведення земельних ділянок", відповідно до п.1.15 якого було прийнято рішення затвердити ОСОБА_2 проект відведення земельної ділянки площею 0,0231га, яка прилягає до її власної земельної ділянки по АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та надати її в оренду строком на три роки до лютого 2015р.
Статтею 12 Земельного кодексу України встановлено повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, зокрема, до їх повноважень належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності; додержання земельного та екологічного законодавства.
Підстави набуття права власності на землю передбачено ст.116 Земельного кодексу України. Цією статтею врегульовано відносини щодо набуття громадянами та юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Підставою набуття права на землю у таких випадках є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно із вимогами ч.1 ст.123 ЗК України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі зміни цільового призначення земельних ділянок; надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).
Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлено в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
Відповідно до вимог ст.125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Лише така реєстрація надає документам легітимності.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
На підставі рішень сільських, селищних, міських рад, а в окремих випадках районних і обласних рад, земельні ділянки передаються у власність громадян і юридичних осіб із земель комунальної власності шляхом відведення їх в натурі (на місцевості) та оформлення відповідних правовстановлюючих документів.
Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, в тому числі у разі надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлено в натурі (на місцевості).
На думку суду першої інстанції, яку викладено у мотивувальній частині оскаржуваної постанови, винесений у 2011р. висновок комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою Ужгородської міської ради про погодження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0231га для обслуговування власного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки не підписаний всіма членами комісії, а саме: представниками відділу Держкомзему у м.Ужгороді, оскільки такий не скріплений печаткою зазначеного відділу та не зареєстрований.
Однак, на думку колегії суддів апеляційного суду, судом першої інстанції не враховано тих обставин, що у відповідності до п.7 "Типового положення про комісію з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою", яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2009р. за №1420, - документація із землеустрою, погоджена комісією, вважається такою, що погоджена органами, представники яких входять до її складу. Представником Держкомзему (начальником відділу Держкомзему у місті Ужгород Закарпатської області - ОСОБА_11) підписано Висновок "Про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" (а.с.56-59).
Відповідно до Типового положення про комісію з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, затвердженого постановою КМУ від 23.12.2009р. за №1420, член комісії, який не згоден з погодженням документації із землеустрою, підписує висновок комісії про відмову у погоджені такої документації із зауваженнями та у той же день додає до висновку комісії свій висновок із викладом зауважень.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до регламенту Ужгородської міської ради було підготовлено проект рішення №283 "Про надання дозволів на розробку проекту відведення земельних ділянок" на розгляд сесії міської ради. Пунктом 1.10 Проекту рішення було передбачено надання дозволів на розробку Проекту відведення земельної ділянки гр.ОСОБА_2 площею 0,0231га для обслуговування власного житлового будинку по АДРЕСА_1 з подальшою передачею в оренду.
Зауваження та пропозиції до даного питання у зацікавлених служб міськвиконкому та відділу Держкомзему у м.Ужгороді Закарпатської області відсутні, про що свідчить аркуш погодження до даного проекту рішення (а.с.59).
Під час розгляду даного Проекту рішення на третьому пленарному засіданні чергової VIII сесії міської ради VI скликання 14.10.2011р. стосовно питання надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки гр.ОСОБА_2, пропозицій та зауважень не було, в результаті більшістю голосів депутатського корпусу було прийнято рішення про відведення земельної ділянки (а.с.98-100).
У відповідності до п.12 "Типового положення про комісію з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою", яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2009р. за №1420, висновок комісії може бути оскаржений у судовому порядку.
Висновок, наданий членом комісії, може бути оскаржений розробником (замовником) документації із землеустрою або органом, який подав таку документацію для погодження комісією, до органу, представником якого є член комісії, або органу виконавчої влади вищого рівня.
Відповідний висновок органами, представники яких входять до її складу, не оскаржений, тобто він є чинним та таким, що породжує права та обов'язки для суб'єктів земельних правовідносин, в даному випадку і для Ужгородської міської ради, як для органу місцевого самоврядування, до повноважень якого у відповідності до Конституції України, Земельного кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" віднесено питання щодо передачі у власність та в користування земельних ділянок, які знаходяться на території міста Ужгорода.
Начальник відділу Держкомзему у місті Ужгород ОСОБА_11 у суді першої інстанції зазначив, що проставлення печатки на підписі представника органу, який входить до складу комісії, є технічно неможливим, оскільки висновок підписується і печатка проставляється одразу на комісії, але оскільки в комісію входять структурні підрозділи, де представники - начальники управлінь, печатка є єдиною в управлінні і винести таку неможливо, то після розгляду питання на комісії складається протокол і після протоколу замовник або виконавець забирає документи і приносить до відповідних управлінь для проставлення печатки. Тобто, показами даного свідка спростовуються позовні вимоги Прокуратури міста Ужгорода, а тому вони не можуть бути підставою для задоволення даного позову.
В частині висновку суду першої інстанції про порушення відповідачем вимог ст.125 ЗК України, зокрема, відсутність погодження меж земельних ділянок Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради та погодження таких меж Товариством з обмеженою відповідальністю "Підзамок", який, на думку позивача та суду першої інстанції, на момент такого погодження не мав права відповідного погодження меж земельної ділянки, слід зазначити наступне:
Свою правову позицію, яка викладена у мотивувальній частині оскаржуваної постанови, суд першої інстанції аргументує тим, що на момент погодження меж земельної ділянки у TOB "Підзамок" були відсутні будь-які правовстановлюючі документи щодо перебування в користуванні земельної ділянки, яка закріплена за будинком АДРЕСА_2, в м.Ужгороді, і такі в судовому засіданні першої інстанції представником відповідача не надано.
Однак, судом першої інстанції не враховано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Підзамок" є підприємством, створеним для здійснення управління житловими будинками та надає їм відповідні комунальні послуги. Дана позиція кореспондується з нормами ч.1 ст.42 Земельного кодексу України, у відповідності до якої земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
Для ствердження такого факту сторона повинна була надати не правовстановлюючі документи TOB "Підзамок" на земельну ділянку, а установчі документи товариства та відповідні рішення Ужгородської міської ради, у відповідності до яких основними статутними цілями та завданнями підприємства є надання відповідних комунальних послуг та управління прибудинковими територіями багатоквартирних житлових будинків на території, яка визначена відповідним органом місцевого самоврядування.
Саме для здійснення TOB "Підзамок" своїх статутних завдань йому було передано в користування та управління земельні ділянки, на яких розміщенні багатоквартирні житлові будинки та які відносяться до прибудинкових територій таких будинків, і які у зв'язку з цим неможливо передати у приватну власність.
Крім інших статутних завдань, TOB "Підзамок" є підприємством, яке відповідно до вимог ст.42 Земельного кодексу України, надавало послуги з обслуговування багатоквартирного будинку АДРЕСА_2, то у даного товариства відповідно до вимог ч.1 ст.42 Земельного кодексу України (земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками) дана ділянка перебувала у користуванні.
На думку суду першої інстанції, TOB "Підзамок" втратило право користування земельною ділянкою по вул.Берчені на підставі Рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради №86 від 21.03.2012р. "Про зняття з балансу та обслуговування будинків". Разом з тим, скасоване оскаржуваною постановою п.1.15 Рішення Ужгородської міської ради датовано 24.02.2012р., тобто воно прийнято раніше, ніж рішення про зняття з балансу земельної ділянки TOB "Підзамок" і зворотної сили для проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_2 не має, а тому не може бути використано в якості доказу для задоволення позовних вимог по даній справі (а.с.29).
Поняття прибуткової території визначено ч.1 ст.1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29.11.2001р., у відповідності до якої прибудинкова територія є територією навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку. Прибудинкова територія, зокрема, включає проїзди та тротуари, озеленені території, ігрові майданчики для дітей, майданчики для відпочинку дорослого населення, майданчики для занять фізичною культурою, майданчики для тимчасового зберігання автомобілів, майданчики для господарських цілей, майданчики для вигулювання собак тощо.
Суб'єктами права постійного користування можуть бути підприємства, установи та організації, що перераховані у ч.2 ст.92 ЗК України. До таких суб'єктів належать насамперед житлово-експлуатаційні організації (ст.24 Житлового кодексу України) або підприємства, установи та організації, що здійснюють безпосереднє управління відомчим державним житловим фондом. Суб'єкти, засновані на приватній або колективній власності, що здійснюють управління державними житловими будинками (наприклад, приватизовані або корпоратизовані підприємства, що є балансоутримувачами державного майна, яке не ввійшло до їх статутних капіталів), права на отримання земельної ділянки у постійне користування не мають.
Також колегія суддів апеляційного адміністративного суду звернутає увагу на те, що рішення від 30.12.2011р. XI сесії VI скликання Ужгородської міської ради №408 "Про надання дозволів на складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку", відповідно до якого міська рада вирішила надати дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку громадянам ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_10, - земельної ділянки площею 0,10га по АДРЕСА_2 скасоване п.2.5 Рішення Ужгородської міської ради від 27.09.2012р. за №641, тобто на даний момент воно не є чинним і не може бути використано в якості доказу в суді (а.с.191-193).
Відповідно до вимог ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно із вимогами ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З врахування наведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а оскаржувана постанова скасуванню із прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
суд, -
1. Апеляційні скарги Ужгородської міської ради, м.Ужгород, та ОСОБА_2, м.Ужгород на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.11.2012р. у справі №2-а/712/636/12, 712/7777/12 за позовом Прокуратури м.Ужгорода, м.Ужгород до Ужгородської міської ради, м.Ужгород, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2, м.Ужгород про скасування п.1.15 рішення Ужгородської міської ради №456 від 24.02.2012р., - задоволити.
2. Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.11.2012р. у справі №2-а/712/636/12, 712/7777/12 за позовом Прокуратури м.Ужгорода, м.Ужгород до Ужгородської міської ради, м.Ужгород, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2, м.Ужгород про скасування п.1.15 рішення Ужгородської міської ради №456 від 24.02.2012р., - скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя Н.Г. Левицька
Суддя І.М. Обрізко
Суддя В.В. Клюба