13 листопада 2013 р. м. Львів № 876/2635/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Савицької Н.В.
суддів: Костіва М.В., Шавеля Р.М.
за участю секретаря судового засідання : Коцур В.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Гаражного кооперативу «Автолюбитель-6» на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 21.12.2012 року у справі за адміністративним позовом Гаражного кооперативу «Автолюбитель-6» до Львівської міської ради, Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міської ради про визнання дій протиправними, встановлення відсутності компетенції та зобов'язання до вчинення дій,-
10.02.2012 року позивач ГК «Автолюбитель-6» звернувся в суд із позовом до Львівської міської ради, Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міської ради про визнання дій протиправними, встановлення відсутності компетенції та зобов'язання до вчинення дій.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 21.12.2012 року провадженні у справі закрито у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
В апеляційній скарзі апелянт ГК «Автолюбитель-6» у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить апеляційний суд скасувати вказану ухвалу та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Представник апелянта Коваль П.І. просив суд апеляційну скаргу задовольнити з підстав в ній зазначених.
Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання на виклик суду не з'явились хоча, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.4 ст.196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Проте, колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішення ( нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.
п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України передбачено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суб'єкт владних повноважень згідно з п. 7 вказаної статті - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особі, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконанні делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутись з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Отже, позивач має право звертатись в суд з даним адміністративним позовом та між сторонами виникли публічно-правові відносини.
При цьому, колегія суддів вважає, що заявлений спір слід розглядати по суті та при прийнятті рішення вирішувати чи належить задовольнити позовні вимоги або відмовити в їх задоволенні.
ст.161 КАС України передбачено, що під час прийняття постанови суд вирішує:
1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та
заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення
справи, та докази на їх підтвердження;
3) яку правову норму належить застосувати до цих
правовідносин;
4) чи належить задовольнити позовні вимоги або відмовити в їх
задоволенні;
Згідно ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити
адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Із врахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що із-за порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, ухвалу суду слід скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 160, ст.195, ст.199, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Гаражного кооперативу «Автолюбитель-6» задовольнити.
Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 21.12.2012 року у справі за № 2а-1309/346/12 - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та касаційному оскарження не підлягає.
Головуючий: Н.В. Савицька
Судді: М.В. Костів
Р.М. Шавель