Головуючий у 1 інстанції - Луганський В.І.
Суддя-доповідач - Гімон М.М.
21 листопада 2013 року справа №2-2268/10/1213
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., суддів Василенко Л.А., Карпушової О.В., при секретарі судового засідання Білоцерковець Д.О., за участю позивача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 21 червня 2010 року у справі № 2-2268/10/1213 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області, третя особа Луганський обласний військовий комісаріат, про визнання неправомірним рішення щодо відмови у перерахунку пенсії, зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 21 червня 2010 року відмовлено у задоволені позову ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області, третя особа Луганський обласний військовий комісаріат, про визнання відмови відповідача в проведені перерахунку пенсії позивача за період з 01.04.2007 року по 31.12.2007 року відповідно до наказу Міністра Оборони від 14.04.2007 року № 175 «Про встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям Збройних Сил України» та перерахунку пенсії за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 17.12.2004 року, зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2007 року по 31.12.2007 року з урахуванням премії 62% та виплатити заборгованість у розмірі 3119,22 грн., зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 17.12.2004 року та виплатити недоотриману пенсію у розмірі 108718, 56 грн., зобов'язання відповідача провести перерахунок його пенсії з 01.01.2010 року з подальшою виплатою відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 17.12.2004 року, стягнути за період з 01.01.2010 року по 01.04.2010 року заборгованість у розмірі 13 589, 82 грн., стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 5000 грн.
Позивач з таким судовим рішення не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати в зв'язку з порушенням норм матеріального права, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що суд першої інстанції не вірно дійшов до висновку про те, що премія, яку позивач просив врахувати для обчислення нового розміру пенсії, носить тимчасовий характер. Позивач вважає, що така позиція суду суперечить частині 3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», яку суд першої інстанції неправомірно не застосовую при прийнятті рішення.
Також апелянт зазначив, що рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 17.12.2004 року було зобов'язано Луганський обласний військовий комісаріат провести перерахунок його пенсії з урахуванням премії 33, 3%, надбавки 40%, надбавки 100%, за безперервну службу 50%, однак з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року відповідач замість встановленої премії рішенням суду 33, 3 % став виплачувати 10%, замість надбавки у розмірі 40% став виплачувати 35%, а надбавку 100% взагалі перестав виплачувати. Вважає, що відповідач неправомірно не виконує рішення суду, яке є обов'язковим до виконання.
Позивач в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, позивач є пенсіонером Збройних сил України та отримує пенсія у відповідності до законодавства про пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей.
15.03.2010 року позивач звернувся до відповідача з заявою про здійснення перерахунку його пенсії з 01.04.2007 року по 31.12.2007 року з урахуванням наказу Міністра Оборони від 14.04.2007 року № 175 «Про встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям Збройних Сил України» (арк. справи 12).
З листа відповідача від 24.03.2010 року № 893/Д-14 вбачається, що позивачу у перерахунку пенсії з врахуванням вищезазначених вимог було відмовлено (арк. справи 13).
Також встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 14.12.2004 року було зобов'язано Луганський обласний військовий комісаріат провести перерахунок позивачеві пенсію з урахуванням щомісячної премії 33, 3% - з 01.07.1995 року; з урахуванням надбавки за службу Збройних Силах України у розмірі 40% посадового окладу - з 01.09.1999 року по 31.12.2002 року; з урахуванням надбавок в розмірі 40% із розрахунку підвищеного посадового окладу - з 01.04.2000 року; з урахуванням надбавки у розмірі 100% - з 01.01.2003 року; з урахуванням надбавки за безперервну службу в розмірі 50% грошового забезпечення - з 01.05.2003 року. Зобов'язано Луганський обласний військовий комісаріат провадити всі послідуючі перерахунки розміру пенсії ОСОБА_2 у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, які мають право на пенсію по закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (арк. справи 10, 11).
Позивач вважає, що відповідач з 01.01.2008 року неправомірно не виплачує йому пенсію з урахуванням складових грошового забезпечення, визначених рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 14.12.2004 року.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що введення нових видів і розмірів надбавок і премій після звільнення особи зі служби, права на які позивач не мав на час звільнення, не тягне обов'язку перераховувати призначену пенсію з часу їх введення. Відмовляючи в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії з 01.01.2008 року відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 17.12.2004 року, суд виходив з того, що відповідач не був зобов'язаний здійснювати виплати на виконання вищенаведеного рішення суду.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно необґрунтованості позовних вимог, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» усі призначенні за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із веденням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Статтею 105 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» передбачено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців (осіб рядового і начальницького складу) затверджуються виключно Кабінетом Міністрів України.
Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими-актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
Отже, за наявності декількох законів, норми яких по - різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах необхідно застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Постановою Кабінету Міністрів України № 594 від 28.03.2007 року «Про деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу у 2007 році» дозволено Міністерству оборони України здійснювати у поточному році починаючи з 01.04.2007 року преміювати військовослужбовців понад встановлений законодавством розмір у межах видатків, передбачених для грошового забезпечення військовослужбовців у 2007 році». На підставі Постанови КМ України від 7 листопада 2007 р. № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», з 01.01.2008 року постанова № 594 втратила чинність.
На виконання вищезазначеної постанови КМУ № 594 Міністр оборони України видав наказ №175 від 14.04.2007 року «Про встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям Збройних Сил України», яким з 01.04.2007 року встановлено граничні розміри премії, яка може бути виплачена військовослужбовцям у межах видатків на грошове забезпечення на 2007 рік».
Разом з тим, аналіз змісту зазначених норм права свідчить про те, що премія, яку позивач просив врахувати для обчислення нового розміру пенсії, носить тимчасовий характер, виплата її дозволена за наявності передбачених підстав лише в межах видатків, передбачених у кошторисах військових частин для грошового забезпечення на 2007 фінансовий рік, тому наказ Міністра оборони України № 175 не є підставою для здійснення перерахунку пенсії в розумінні частини 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 4 листопада 2009 року по справі № 21-1485во09.
Що стосується вимог позивача про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 17.12.2004 року, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини другої ст. ст. 10, 49 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб, які мають право на пенсію з цим законом та членів їх сімей згідно з цим законом здійснюється Міністерством оборони України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону України.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія зазначених статей і деяких інших на 2007 рік зупинена. Цим же законом встановлено, що військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пенсії призначаються (перераховуються) органами Пенсійного фонду України.
На виконання зазначеного Закону КМ України було прийнято постанову N 1522 від 2 листопада 2006 року "Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян", яким затверджено порядок передачі органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян.
Колегія суддів зазначає, що вищенаведеними нормами не передбачалося, що Пенсійний Фонд України є правонаступником прав та обов'язків Міністерства Оборони України. Враховуючи те, що рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 14.12.2004 року вчинити певні дії щодо перерахунку пенсії позивача було зобов'язано Луганський обласний військовий комісаріат, до відповідача обов'язку з виконання цього судового рішення не переходило, тому вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області виконувати вищевказане рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 14.12.2004 року є необґрунтованими.
Щодо права позивача на отримання після 01.01.2008 року пенсії з урахуванням доплат та надбавок, про які вказано в рішенні Ленінського районного суду м. Луганська від 14.12.2004 року, колегія суддів зазначає наступне.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу», якою були впроваджені нові стандарти грошового забезпечення певних категорій пенсіонерів, з 01.01.2008 року відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача, у зв'язку із чим виникли нові правовідносини, які не були предметом розгляду у справі за рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 14.12.2004 року.
Посилання позивача на те, що відповідач неправомірно припинив з 01.01.2008 року виплачувати позивачу пенсію з урахуванням спірних надбавок, зокрема премії 33,3 %, надбавки за службу в ВСУ 40%, надбавки 100 % та надбавки за безперервну службу 50 %, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки Укази Президента України, на які посилався позивач як на підставу позову, що встановлювали вищенаведені надбавки, станом на 01.01.2008 р. втратили свою чинність.
Крім того, відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 року «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"» перерахунки пенсій проводяться на підставі нових довідок про розмір грошового утримання, наданих до органів ПФУ уповноваженими органами.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, в 2008 році відповідачем був здійснений перерахунок пенсії позивача на підставі довідки Луганського обласного військового комісаріату № 41932 від 28.02.2008 року про розмір грошового забезпечення з 01.01.2008 р., виданою у зв'язку із набуттям чинності постановою КМУ № 1294, та з урахуванням приписів постанови КМУ № 45, тому за таких обставин відповідачем перерахунок пенсії позивача з 01.01.2008 року проведений правомірно.
При цьому колегія суддів зазначає, що вимог щодо правомірності складання довідки Луганського обласного військового комісаріату № 41932 від 28.02.2008 року позивачем не заявлялося.
Оскільки при розгляді справи судом не встановлено порушення прав позивача і завдання йому моральної шкоди, то вимоги про стягнення моральної шкоди також є безпідставними.
З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, спір по суті вирішений правильно, тому підстав для зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 21 червня 2010 року у справі № 2-2268/10/1213 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області, третя особа Луганський обласний військовий комісаріат, про визнання неправомірним рішення щодо відмови у перерахунку пенсії, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.
Повний текст ухвали виготовлений 22 листопада 2013 року.
Колегія суддів М.М. Гімон
Л.А. Василенко
О.В. Карпушова