Головуючий у 1 інстанції - Ковальчук Г.Л.
Суддя-доповідач - Гімон М.М.
19 листопада 2013 року справа №413/4621/13-а
Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., суддів Василенко Л.А., Карпушової О.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Красному Лучі Луганської області на постанову Краснолуцького міського суду Луганської області від 01 жовтня 2013 року у справі № 413/4621/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Красному Лучі Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,-
Постановою Краснолуцького міського суду Луганської області від 01 жовтня 2013 року позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Красному Лучі Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано неправомірними дії відповідача та зобов'язано здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії державного службовця, починаючи з 18 червня 2013 року відповідно до довідки Краснолуцького міського центру зайнятості Луганської області від 29.04.2011 року № 07/04-1249 про складові заробітної плати за період з 01.04.2009 року по 31.03.2011 року та довідки Краснолуцького міського центру зайнятості Луганської області від 17.06.2013 року № 07/04-1700 про суму нарахованої індексації за період квітень 2009 року - березень 2011 року, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди державним службовцям за сумлінну безперервну працю, а також суми індексації. В іншої частини позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову місцевого суду та у задоволені позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції необґрунтовано задовольнив позовні вимоги, оскільки такі види виплат, як матеріальна допомога, грошова винагорода державним службовцям за сумлінну безперервну працю, а також суми індексації не включається до заробітної плати державного службовця для обчислення пенсії. Також апелянт посилається на пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав позивач дізналася ще в квітні 2011 року, тобто з моменту призначення пенсії.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що останню необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач знаходиться на обліку відповідача та з 30.04.2011 року отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».
Перед виходом на пенсію позивач працювала у Краснолуцькому міському центрі зайнятості.
18.06.2013 року позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області із заявою про перерахунок розміру пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідки від 29.04.2011 року № 07/04-1249, у якій зазначені розмір виплаченої матеріальної допомоги та грошової винагороди за сумлінну працю, які вона отримувала за період з 01.04.2009 року по 31.03.2011 року, та довідки про доходи від 17.06.2013 року № 07/04-1700, в якій зазначені суми індексації, яки отримувала позивач за період з квітня 2009 року по березень 2011 року. Згідно вказаних довідок, на всі виплати, що в них вказані, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (арк. справи 8-10, 14).
Листом відповідача від 26.06.2013 року в перерахунку пенсії позивача згідно її заяви було відмовлено. Рішення обґрунтовано тим, що такі види виплат, як матеріальна допомога, грошова винагорода державним службовцям за сумлінну безперервну працю, а також суми індексації, як складові заробітної плати статтею 33 Закону України «Про державну службу» не передбачені, а тому підстави для перерахунку пенсії позивача відсутні (арк. справи 11).
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що пенсія позивача повинна обчислюватись із заробітної плати, яку вона фактично отримувала на день звільнення на пенсію, в тому числі з урахуванням матеріальних допомог та індексації заробітної плати, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
В чистині відмови в задоволені решти позовних вимог постанова суду першої інстанції не оскаржується.
Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про часткове задоволення позову зроблені на підставі всебічно досліджених доказів, обставинам справи дана правильна правова оцінка, а при прийнятті рішення вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Згідно ст.37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, що діє з 01.10.2011 року), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
До 01.10.2011 року, тобто на час призначення пенсії позивача, статтею 37 Закону України «Про державну службу» було передбачено, що за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
Згідно ст.37-1 Закону України «Про державну службу» (далі Закон №3723-XII), у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку з набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Законом України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року №108/95-ВР (далі Закон №108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (частина перша статті 1).
Статтею 2 Закон №108/95-ВР визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону №3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі Закон №1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій. Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Статтею 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV) визначені виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
З наданої позивачем довідки від 29.04.2011 року № 07/04-1249 вбачається, що на виплачені їй суми матеріальної допомоги, грошової винагороди державним службовцям за сумлінну безперервну працю, індексації заробітної плати нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що матеріальна допомога, грошова винагорода державним службовцям за сумлінну безперервну працю, індексація заробітної плати, які позивач отримував перед виходом на пенсію і на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, та які в свою чергу є складовою заробітної плати, повинні були враховуватися при обчисленні пенсії позивачки 30.04.2011 року.
Посилання апелянта на пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав позивач дізналася ще в квітні 2011 року, тобто з моменту призначення пенсії, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки не включення відповідачем складових заробітної плати позивача при обчисленні пенсії є триваючим порушенням, яке існувало до звернення позивачем з заявою про перерахунок пенсії від 18.06.2013 року.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Красному Лучі Луганської області - залишити без задоволення.
Постанову Краснолуцького міського суду Луганської області від 01 жовтня 2013 року у справі № 413/4621/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Красному Лучі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Колегія суддів М.М. Гімон
Л.А. Василенко
О.В. Карпушова