Україна
Донецький окружний адміністративний суд
14 листопада 2013 р. Справа №805/13231/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 16 година 10 хвилин
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., за участю секретаря судового засідання Ковальського А.В.,
за участю:
представника позивача - Кошман О.П.;
відповідача - не з'явився;
третьої особи 1 (ОСОБА_2) - не з'явився;
представника третьої особи 1 - ОСОБА_3;
третьої особи 2 (ОСОБА_4) - не з'явився;
третьої особи 3 (Реєстраційна служба Головного управління юстиції у Донецькій області) - не з'явився;
третьої особи 4 (Ворошиловське районне управління юстиції у м. Донецьку) - Сагір В.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" до приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Реєстраційна служба Головного управління юстиції у Донецькій області та Ворошиловське районне управління юстиції у м. Донецьку, на стороні відповідача - ОСОБА_4 та ОСОБА_2, про визнання дій неправомірними та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру;
Публічне акціонерне товариство "ПроКредит Банк" звернулось до приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Реєстраційна служба Головного управління юстиції у Донецькій області та Ворошиловське районне управління юстиції у м. Донецьку, на стороні відповідача - ОСОБА_4 та ОСОБА_2, про визнання дій щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності неправомірними та про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру.
Позовні вимоги мотивовано тим, що за наявності зареєстрованих раніше обтяжень щодо спірного майна у вигляді арешту нерухомого майна на підставі постанову органу ДВС та заборони відчуження майна, що походить з кредитного договору та договору іпотеки відповідачем під час реєстрації права власності третьої особи 1 26.02.2013 року, всупереч положенням ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952), було прийнято рішення про реєстрацію права власності на спірну квартиру.
Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, надав відзив на позов, відповідно до якого вказав про те, що перелік підстав для відмови в державній реєстрації викладено в ст. 24 Закону № 1952. Зазначив, що за вказаною нормою, заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону, яка в свою чергу встановлює, що державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії. Відповідач зазначає, що ним як нотаріусом, було проведено реєстрацію права власності, як державним реєстратором саме в результаті вчинення нотаріальної дії.
Третя особа 1 проти позову заперечувала, з аналогічних мотивів.
Третя особа 2 в судове засідання не з'явилась, хоча була належним чином повідомлена про час та місце розгляду даної справи, що підтверджується відповідними конвертами, що були повернені на адресу суду поштовим відділенням з довідками "адресат вибув".
Відповідно до ч.11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Представник третьої особи 3 в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник третьої особи 4 підтримав заперечення відповідача.
Повно та всебічно дослідивши надані сторонами докази, вислухавши пояснення позивача та третіх осіб, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на наступні обставини.
Між позивачем та третьою особою 2 (ОСОБА_4) було укладено кредитний договір № 4.23723 від 14.07.2008 року, відповідно до умов якого позивач надав третій особі 2 кредит з цільовим призначенням: ремонт та облаштування квартири за адресою: АДРЕСА_1 із застосуванням енергозберігаючих технологій.
Обставини, щодо укладення даного договору встановлено Пролетарським районним судом м. Донецька в постанові від 06.07.2010 року в справі № 2-1544/10 та не потребують доведення.
У зв'язку з порушенням третьою особою 2 умов вказаного договору, позивача направив приватному нотаріусу Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7 із проханням накласти заборону на відчуження вказаного нерухомого майна. Відповідна заборона відчуження була накладена 04.03.2010 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Заочним рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 06.07.2010 року в справі № 2-1544/10 позовні вимоги ПАТ "ПроКредит Банк" задоволено і присуджено до стягнення на користь позивача солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_8 заборгованість за кредитним договором № 4.23723 від 14.07.2008 року, яка складається з сальдо за кредитом в розмірі 23 435,80 грн., відсотків за графіком в розмірі 8260,32 грн., відсотків за користування простроченим капіталом в розмірі 1643,24 грн. та пені в розмірі 18825,98 грн., а всього 52 165, 34 грн. Крім цього, присуджено до стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_8 на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 521, 65 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 грн., що разом складає 641, 65 грн.
Позивач вказує, що 02.09.2013 року отримав ухвалу Пролетарського районного суду про відкриття провадження у справі, з якої дізнався про проведення відповідачем 26.02.2013 року реєстрацію права власності на спірне майно.
Вказані обставини не заперечуються сторонами, третіми особами та не є спірними у даній справі.
Таким чином, позивачем не пропущено строк звернення до суду, встановлений ст. 99 КАС України.
Спірним питанням у даній справі є правомірність прийняття відповідачем, як нотарусом рішення про державну реєстрацію права власності на спірне майно (квартиру), одночасно із вчиненням нотаріальної дії, за наявності заборон відчуження, що були зареєстровані щодо спірного майна (квартири) раніше, ніж проведення відповідачем реєстрація права.
Стаття 46-1 Закону України "Про нотаріат" закріпила, що нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва має доступ та користується Державним реєстром речових прав на нерухоме майно. Нотаріус є спеціальним суб'єктом, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" і який має печатку такого реєстратора. Вказана норма набрала чинності з 01.01.2013 року в силу Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно".
Частина 1 ст. 9 Закону № 1952 містить норму, відповідно до якої, державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж юридичної роботи не менш як два роки. У випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.
Абзац 2 пункту 9 частини 2 статті 9 Закону № 1952 встановлює, що нотаріус як спеціальний суб'єкт здійснює функції державного реєстратора, крім передбачених пунктами 4 і 6 частини другої статті 9 цього Закону.
Згідно з абз.3 ч. 5 ст. 3 Закону № 1952, державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, як, видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів).
Пункт 2 ч.2 ст. 9 Закону № 1952 встановлює, що державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 9 Закону № 1952, серед іншого, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону та наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;
Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 703 (далі - Порядок), державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Вичерпний перелік підстави для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень встановлено у ст. 24 Закону № 1952.
Серед підстав для відмови в реєстрації п. 5 ст. 24 Закону № 1952 встановлено, що державний реєстратор відмовляє у державній реєстрації права власності на нерухоме майно, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону.
Частиною 9 ст. 15 Закону № 1952 встановлено, що державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії.
Судом встановлено, що 22.10.2012 року були проведені прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна - чотирикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до акту про проведення прилюдних торгів, затвердженого начальником ВДВС Пролетарського РУЮ м. Донецька 21.12.2012 року, в результаті проведення прилюдних торгів переможцем став ОСОБА_9, що діяв на підставі договору доручення в інтересах ОСОБА_2.
Отже, у відповідача і не могло бути сумнівів в тому, що майно, державною реєстрацію права власності на яке було зареєстровано, було до цього арештовано та на нього було накладено заборону відчуження у встановленому законом порядку.
Відповідно до п. 3.1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, свідоцтво про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів видається нотаріусом на підставі складеного державним виконавцем акта про проведені публічні торги, затвердженого начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Пунктом 5 вказано Порядку встановлено, що якщо право власності на майно підлягає обов'язковій державній реєстрації, нотаріус зазначає про це в тексті свідоцтва із зазначенням органу, який здійснює таку реєстрацію.
Відповідно до п.26 та пп. 4 п. 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 703, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком. Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати.
Враховуючи викладені обставини, відповідачем, як нотаріусом, що виконував функції державного реєстратора, в межах чинного законодавства, одночасно з вчинення нотаріальної дії з видачею третій особі свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), правомірно було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на спірне майно за третьою особою 1.
Крім цього, відповідно до ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження", реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.
Згідно з п.4.5.14 Інструкції з організації примусового виконання рішень, після реалізації арештованого майна чи його передачі стягувачу в рахунок погашення боргу всі арешти та заборони з такого майна знімаються не пізніше наступного робочого дня після його передачі новому власнику.
Отже, враховуючи викладене та те, що чинне законодавство не містить підстав для відмови в державній реєстрації права власності нотаріусом через наявність зареєстрованих на таке майно обтяжень, якщо вона проводиться нотаріусом як державним реєстратором у разі вчинення ним нотаріальної дії з цим майном.
Таким чином, позовні вимоги є безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 3,9,15,24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, п.26 та пп. 4 п. 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, ст. ст. 34, 46-1 «Про нотаріат», п.п. 3.1, 5 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, п.п. 26-27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження", Інструкцією з організації примусового виконання рішень, ст. ст. 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122-154, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" до приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Реєстраційна служба Головного управління юстиції у Донецькій області та Ворошиловське районне управління юстиції у м. Донецьку, на стороні відповідача - ОСОБА_4 та ОСОБА_2, про визнання дій неправомірними та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру - відмовити повністю.
Постанову прийнято в нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 14 листопада 2013 року, в присутності представників позивача та представників третьої особи 1 і третьої особи 4.
Постанову складено у повному обсязі 19 листопада 2013 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Бабіч С.І.