Головуючий у 1 інстанції - Коцюбинська Ю.Д.
Суддя-доповідач - Гімон М.М.
21 листопада 2013 року справа №267/6260/13-а
Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., суддів Василенко Л.А., Карпушової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 27 вересня 2013 року у справі № 267/6260/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської, третя особа Державна казначейська служба України у м. Макіївці про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради, в якому просив визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Гірницької райадміністрації Макіївської міської ради щодо нарахування та виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Гірницької райадміністрації Макіївської міської ради здійснити нарахування ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років на поточний рік за період з 19.02.2013 року до дати досягнення донькою трирічного віку та стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 нараховану Управлінням праці та соціального захисту населення Гірницької райадміністрації Макіївської міської ради допомогу по догляду за дитиною до досягнення ними трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 19.02.2013 року з урахуванням фактично виплачених сум.
Постановою Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 27 вересня 2013 року у задоволені позову ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. На обґрунтування апеляційної скарги послався на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.
Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, дійшла висновку, що останню необхідно частково задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є матір'ю ОСОБА_3, народженої ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено свідоцтвом про народження (арк. справи 12).
Позивач у зв'язку з народженням дитини перебуває на обліку відповідача та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130 грн. з 16.08.2011 року (арк. справи 14). Відповідачем допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачу призначена відповідно п. 23 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» № 107- VI.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що виплата позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється відповідачем у відповідності з нормами законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин.
Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог не відповідають нормам матеріального права з наступних підстав.
Статтею 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (зі змінами та доповненнями) передбачено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).
З 1 січня 2008 року відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та пункту 3 Прикінцевих Положень цього Закону, пункту 22 Порядку про призначення та виплату державної допомоги сім'ям з дітьми затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751, розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50%; з 1 січня 2009 року -75%; з 1 січня 2010 року - 100% прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупнім доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції Закону № 107-VІ, тобто у розмірі не менше 130 гривень без врахування різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
В той же час, колегія суддів зазначає, що відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», розділ П «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким викладена зазначена редакція частини першої статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», діяла по 31 грудня 2008 року.
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року N 1751 саме на виконання Закону N 2811-XII (пункт 1).
Таким чином, станом на день звернення позивача до відповідача із заявою при призначення їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, частина 1 статті 15 Закону діє в наступній редакції: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
В подальшому, ані Законом України «Про Державний бюджет на 2012 рік», ані Законом України «Про Державний бюджет на 2013 рік», ані іншими законами не встановлювався інший розмір допомоги, ніж в Законах №2811-ХІІ та №2240-ІІІ.
Таким чином, відповідач, виплачуючи позивачу з 19.02.2013 року допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 130 грн., діяв неправомірно та з порушенням вимог законодавства, а тому вимоги позивача щодо нарахування та виплати спірної допомоги з 19.02.2013 року підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача здійснювати нарахування спірної допомоги до дати досягнення донькою трирічного віку, тобто ІНФОРМАЦІЯ_2, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки згідно з вимогами Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягають тільки порушені права, а не ті, які можуть бути порушені в майбутньому, а тому вимоги позивача підлягають задоволенню лише на дату розгляду судом апеляційної інстанції цієї справи, тобто на час встановлення порушення прав позивача.
Стосовно вимог позивача стягнути з Державного бюджету України на її користь нараховану відповідачем допомогу по догляду за дитиною до досягнення ними трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 19.02.2013 року, колегія суддів також вважає необґрунтованими, оскільки спірна допомога позивачу ще не нарахована, а тому підстави для її стягнення також відсутні.
В даному випадку належним і достатнім способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача здійснити виплату перерахованих сум спірної допомоги по догляду за дитиною.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при розгляді справи припустив порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 27 вересня 2013 року у справі № 267/6260/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради, третя особа Державна казначейська служба України у м. Макіївці, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради щодо нарахування та виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130 грн. з 19.02.2013 року.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» за період з 19.02.2013 року по 21.11.2013 року з урахуванням фактично здійснених за цей час виплат.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Колегія суддів М.М. Гімон
Л.А. Василенко
О.В. Карпушова