10.4.1
Іменем України
20 листопада 2013 року Справа № 812/8622/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Свергун І.О.,
за участі секретаря - Северіної А.С.,
представника позивача - Євдокимова В.В. (довіреність від 06.11.2013 № 21/05-156),
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Новоайдарського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 2873,12 грн.,
10 жовтня 2013 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Новоайдарського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 2873,12 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 15.02.2013 до Новоайдарського районного центру зайнятості за допомогою в працевлаштуванні звернувся ОСОБА_2, якого було зареєстровано, як такого, що шукає роботу. 19.02.2013 ОСОБА_2 було надано статус безробітного.
При проведенні прийому відповідача було виявлено, що він зареєстрований в базі ПОУ (ЄДРС) як приватний підприємець з 06.12.2004.
17.07.2013 позивачем було направлено запит до Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва про надання довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації стосовно ОСОБА_2 18.07.2013 позивачем було отримано відповідь, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців знаходиться в стані формування.
19.07.2013 Новоайдарським районним центром зайнятості було направлено запит до Державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Сєвєродонецького міського управління юстиції про наявність відомостей у єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно ОСОБА_2 02.09.2013 позивачем було отримано відповідь на запит від 19.07.2013, згідно якого 14.08.2013 до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено рішення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про припинення підприємницької діяльності.
Таким чином, ОСОБА_2 був зареєстрований в Новоайдарському районному центрі зайнятості як безробітний та отримував допомогу по безробіттю, однак він не мав на це права, так як він був зайнятою особою.
12.09.2013 на адресу відповідача було направлене повідомлення, в якому пропонувалось протягом 15 календарних днів повернути кошти добровільно, однак, до теперішнього часу кошти на рахунок позивача не надійшли. Таким чином, ОСОБА_2 за період з 22.02.2013 по 02.09.2013 незаконним шляхом отримав допомогу по безробіттю в загальному розмірі 2873,12 грн. На підставі викладеного позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на користь Новоайдарського районного центру зайнятості виплачену допомогу по безробіттю в розмірі 2873 грн. 12 коп.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.
Відповідач у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, пояснив, що він дійсно був зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця, однак, підприємницькою діяльністю він не займався та, відповідно, дохід від зайняття підприємницькою діяльністю, не отримував. ОСОБА_2 вважав, що його підприємницьку діяльність припинено з 2005 року, оскільки ним неодноразово подавалися заяви про припинення підприємницької діяльності.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов наступного.
Для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року № 1533-III Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.
Відповідно до положень статті 44 цього Закону зареєстровані безробітні мають право, зокрема, на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та цього Закону.
Відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.
Статтею 4 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.
До зайнятого населення також належать:
непрацюючі працездатні особи, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, інвалідом I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, та отримують допомогу, компенсацію та/або надбавку відповідно до законодавства;
батьки - вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;
особа, яка проживає разом з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, та одержує грошову допомогу на догляд за ним відповідно до законодавства.
Згідно положень статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Судом установлено, що відповідач ОСОБА_3 19.02.2013 був зареєстрований у Новоайдарському районному центрі зайнятості як такий, що шукає роботу. У своїй заяві він зазначив, що не є членом фермерського, особистого селянського господарства, як суб'єкт підприємницької діяльності не зареєстрований, трудовою та творчою діяльністю не займається, за цивільно-правовою угодою не працює, не навчається на денному відділенні, пенсію не отримує (арк. справи 12).
При проведенні прийому відповідача позивачем було виявлено, що він зареєстрований в якості приватного підприємця з 06.12.2004.
19.07.2013 Новоайдарським районним центром зайнятості було направлено запит до начальнику відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Сєвєродонецького міського управління юстиції про наявність відомостей у єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно ОСОБА_2 (арк. справи 20).
02.09.2013 на адресу Новоайдарського районного центру зайнятості надійшла відповідь на запит від 19.07.2013, згідно якої 14.08.2013 до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено рішення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (інд. Код НОМЕР_1) про припинення підприємницької діяльності (арк. справи 21).
Таким чином, позивачем було виявлено, що ОСОБА_2 в період перебування в статусі безробітного належав до зайнятого населення, оскільки був зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця.
Згідно з довідкою Новоайдарського районного центру зайнятості про проведені виплати по безробіттю ОСОБА_2 в 2013 році за період з 15.02.2013 по 03.09.2013 відповідачу було виплачено допомогу по безробіттю на загальну суму 2873,12 грн. (арк. справи 41).
10.09.2013 Новоайдарським районним центром зайнятості було винесено наказ № 49 про відшкодування зайво виплачених коштів ОСОБА_2 (арк. справи 22).
11.09.2013 відповідачу було направлено повідомлення про повернення отриманих коштів протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня отримання копії наказу (арк. справи 23). В добровільному порядку відповідач суму виплаченої допомоги по безробіттю не повернув.
Згідно пункту 6 спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 № 60/62 «Про затвердження Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним» (далі - Порядок № 60/62) у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
Суд критично оцінює посилання відповідача на те, що він не здійснював підприємницьку діяльність, з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Згідно з приписами статей 47, 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб підприємців» для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи - підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності така фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа має подати державному реєстраторові (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) заяву про припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем із зазначенням відомостей про порядок та строк заявлення кредиторами своїх вимог.
З дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем застосовуються обмеження, які встановлені законом, зокрема частиною десятою статті 47 цього Закону.
Таким чином, законодавець пов'язує момент припинення підприємницької діяльності фізичною особою саме з датою внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Згідно з даними офіційного сайту Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» (http://irc.gov.ua) ОСОБА_2 зареєстровано в якості фізичної особи-підприємця 06.12.2004 за НОМЕР_2. 14.08.2013 внесено запис про перебування фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в стані припинення. До цього часу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 не внесено (арк. справи 42-44).
Відповідно до листа начальника відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Сєвєродонецького міського управління юстиції від 02.09.2013 № 106 рішення про припинення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (інд. код НОМЕР_1) до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено14.08.2013.
Таким чином, у судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт порушення ОСОБА_2 вимог статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими й такими, які слід задовольнити в повному обсязі.
Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись статтями 9, 10, 11, 17, 18, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Новоайдарського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 2873,12 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ід. номер НОМЕР_1, на користь Новоайдарського районного центру зайнятості виплачену допомогу по безробіттю в розмірі 2873 грн. 12 коп. (дві тисячі вісімсот сімдесят три грн. 12 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанову складено в повному обсязі 22 листопада 2013 року.
Суддя І.О. Свергун