79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"12" листопада 2013 р. Справа № 922/2581/13
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Галушко Н.А.
суддів Орищин Г.В.
Юрченко Я.О.
розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівські зорі", с. Артемівка б/н від 12.10.2013р.
на рішення господарського суду Львівської області від 01.10.2013р.
у справі № 922/2581/13
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівські зорі", с. Артемівка
до відповідача-1: публічного акціонерного товариства "Кредобанк", м.Львів
до відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватнi інвестиції", м. Київ
про визнання договору застави припиненим
За участю представників сторін:
від позивача: не з»явився
від відповідачів: не з»явились
Сторони явку представників в судове засідання не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи.
Враховуючи те, що має місце доказ належного повідомлення сторін про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, клопотаь про відкладення розгляду справи від сторін не надходило, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представників сторін.
Рішенням господарського суду Львівської області від 01.10.2013р. у справі №922/2581/13 (суддя Мазовіта А.Б.) відмовлено у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівські зорі" до публічного акціонерного товариства "Кредобанк" та товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватнi інвестиції" про визнання договору застави припиненим.
ТОВ "Артемівські зорі" подано апеляційну скаргу б/н від 12.10.2013р., в якій просить рішення господарського суду Львівської області від 01.10.2013р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального права. Зокрема, скаржник посилається на те, що у зв»язку із укладенням договору факторингу у ПАТ «Кредобанк» немає права вимагати у скаржника виконання зобов»язань за кредитним договором від 20.12.2007р. №131/12-2007, відповідно у ПАТ «Кредобанк» немає права витагати від скаржника і виконання зобов»язань за договорами укладеними з метою забезпечення виконання грошового зобов»язання за вказаним кредитним договором, а саме - за договором застави від 20.12.2007р.. Отже, на думку скаржника, правовідносини між позивачем та відповідачем-1 припинилися, а право грошової вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ "ФК "Приватнi інвестиції". Укладення заставодержателем договору факторингу із третьою особою не тягне за собою автоматичної зміни заставодержателя в договорі застави. Крім того, на думку скаржника, укладення договору факторингу, тобто фінансування під відступлення права вимоги, не є договором про заміну кредитора у зобов'язанні. Правовідносини між скаржником та відповідачем-1 припинені, оскільки виникли нові правовідносини між скаржником та відповідачем-2 на підставі договору факторингу.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції встановив наступне:
між ТзОВ "Артемівські зорі" (заставодавець) та ВАТ "Кредобанк", правонаступником якого є ПАТ "Кредобанк" (заставодержатель) 20 грудня 2007р. було укладено договір застави, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу за №3113.
Відповідно до п. 1.1. договору застави, цей договір забезпечує виконання зобов'язань заставодавця та вимог заставодержателя, які виникають з кредитного договору №131/12-2007 від 20.12.2007р., укладеного між заставодавцем та заставодержателем, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених процентів, комісій, штрафів, пень та інших видів неустойки у повному обсязі.
Згідно із п. 1.2. договору застави предметом застави є рухоме майно: сільськогосподарське обладнання згідно додатку №1 від 20.12.2007 р. "Акт перевірки наявності та оцінки майна, що передається в заставу".
Надалі, 29.11.2011р. мiж ПАТ "Кредобанк" та ТОВ "ФК "Приватнi інвестиції" укладено договір факторингу шляхом купівлі права грошової вимоги.
Окрім того, мiж ПАТ "Кредобанк" та ТОВ "ФК "Приватнi інвестиції" 16.12.2011р. укладено договір про відступлення прав за договорами застави.
Згідно даних договорів відбулося відступлення/купiвля-продаж права вимоги за кредитним договором №131/12-2007 від 20.12.2007 р. та договором застави від 20.12.2007 р., що були укладені мiж ПАТ "Кредобанк" та ТОВ "Артемівські зорі". В результаті укладення договору факторингу та договору про відступлення прав за договорами застави, ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" набуло прав кредитора/заставодержателя до ТОВ "Артемівські зорі".
Згідно із ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно із ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Главою 50 ЦК України та ст. 202 ГК України визначено перелік підстав припинення зобов'язання.
Зокрема, статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Підстави припинення застави визначені у ст. 593 ЦК України та ст. 28 Закону України "Про заставу". Застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.
Як вбачається із п. 6.1. договору застави, цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання заставодавцем зобов'язань за кредитним договором та додаткових договорів до нього.
У договорі застави сторони обумовили, що право застави, та відповідно і цей договір припиняє чинність у разі: припинення основного зобов'язання, забезпеченого цією заставою; знищення (втрати) предмета застави, якщо заставодавець не замінив або не відновив предмет застави; реалізації предмета застави;набуття заставодержателем на підставах, передбачених чинним законодавством України та цим договором, права власності на предмет застави; в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
З огляду на викладене судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що з аналізу вищевказаних норм та умов договору не вбачається, що підставою для припинення договору застави є заміна кредитора. Інших підстав, які б впливали на чинність договору застави, позивачем не наведено.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано скаржником, зобов'язання ТОВ "Артемівські зорі" по кредитному договору №131/12-2007 від 20.12.2007 р. та укладеному на забезпечення його належного виконання договору застави від 20.12.2007 р. не припинені, і в силу приписів ст. 514 ЦК України відповідно до договору факторингу від 29.11.2011 р., договору про відступлення прав за договорами застави від 16.12.2011 р. право вимоги по цих зобов'язаннях перейшло від ПАТ "Кредобанк" (первісний кредитор/заставодержатель) до нового кредитора/заставодержателя - ТОВ "Фінансова компанія "Приватнi інвестиції".
Отже вимоги позивача про визнання договору застави від 20.12.2007р., укладений між ПАТ "Кредобанк" та ТОВ «Артемівські Зорі» припиненим є необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Згідно із ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (абз.2 ст. 34 ГПК України).
Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, належними та допустимими доказами позивачем не доведено правомірність позовних вимог.
Не беруться до увагии посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що зміна кредитора по кредитному договору та заставодержателя по договору застави впливає на чинність договору застави від 20.12.2007 р., з огляду на те, що статтею 27 Закону України "Про заставу" встановлено, що застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу..
Окрім того, відповідно до п. 8.6. договору застави від 20.12.2007 р., сторони обумовили, що ця застава зберігає силу у випадку, коли у встановленому законом порядку відбувається переведення боргу за кредитним договором на іншу особу. Відступлення прав за цим договором здійснюється заставодержателем без отримання згоди заставодавця, одночасно з відступленням права вимоги за кредитним договором
За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -
Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:
1. Рішення господарського суду Львівської області від 01.10.2013р. у справі №922/2581/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Справу направити у господарський суд Львівської області.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 22.11.2013р..
Головуючий суддя Галушко Н.А
Суддя Юрченко Я.О.
Суддя Орищин Г.В.