79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"18" листопада 2013 р. Справа № 914/172/13
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Давид Л.Л.
Суддів Данко Л.С.
Юрченка Я.О.
при секретарі судового засідання Карнидал Л.Ю.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів" від 18.07.2013р. (вх. Львівського апеляційного господарського суду № 05-05/1543/13 від 25.07.2013р.)
на рішення господарського суду Львівської області від 09.07.2013р.
у справі № 914/172/13 (головуючий суддя - У.І. Ділай, судді: С.Б. Кітаєва, М.М. Петрашко)
за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ
до Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів", м. Дрогобич
про звернення стягнення на заставне майно
та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів", м. Дрогобич
до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ
про визнання недійсним пункту 3.1.1 кредитного договору №ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р. (в частині змінюваної відсоткової ставки).
за участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом: Червінський І.М. - представник (довіреність від 27.10.2011 р. №793/11.5.2);
від відповідача за первісним позовом (апелянта): не з'явились;
Рішенням господарського суду Львівської області від 09.07.2013 р. у справі № 914/172/13 первісні позовні вимоги задоволено частково, звернено стягнення в користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на предмети іпотеки: нежитлову будівлю прохідної пост № 2 (Б'-1), загальною площею 9,3 кв.м., що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна (РПВН) 31171130; нежитлову будівлю прохідної пост № 3 (К'-1) загальною площею 9.4 кв.м., що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна (РПВН) 31171513; будівлю гальванічного цеху - цех №8 (Л-2) загальною площею 4220,8 кв.м., що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, РПВН 25191351; будівлю корпусу №1 цеху №2 та цеху №10 (Б-1), загальною площею 24608,20 кв.м., що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, РПВН 32378479; будівлю адміністративно-побутових приміщень корпусу №1- цехів №2 та №10 з перехідними галереями (А-3), загальною площею 5408,2 кв.м., що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, РПВН 32378409; будівлю корпусу №3 - цех №5 (Н-1) загальною площею 3575,2 кв.м. що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, РПВН 32378105; будівлю корпусу №3 цех №8 (Л-1) загальною площею 3437,9 кв.м., що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, РПВН 32378320; будівлю цеху гідроциліндрів цех №8 (М-1) загальною площею 2638,0 кв.м., що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, РПВН 32378801; будівлю побутових приміщень корпусу №3 - цехів №5 та №8 з їдальнею та переходом (К-3), загальною площею 1908,1 кв.м., що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, РПВН 32378916.; будівлю дошкільної установи №1 "Журавлик" (А-2), загальною площею 2592,1 кв. м., що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Михайла Грушевського, 9, РПВН 5696803; будівлю корпусу басейна "Синевір" павільйон ванн (А-2), загальною площею 1048,1 кв.м.; чаша плавального басейну (В); навіс з кладовою (Б-1), що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Спортивна, 2А, РПВН 12553895; будівлю котельні (басейну) (Г-1) загальною площею 182,0 кв.м., що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Спортивна, 2А, РПВН 32378695, що належить на праві власності Публічному акціонерному товариству "Дрогобицький завод автомобільних кранів" для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" за кредитним договором № ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р. на загальну суму 2 744 247,19 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 28.12.2012 р. складає 21 934 767.80 грн., з них - 2 250 000,00 дол. США - сума основного боргу (неповернута сума кредиту (отриманих грошових коштів); 399 593,96 дол. США - прострочена заборгованість по кредиту; 51 766,48 дол. США - прострочена заборгованість за відсотками; 26 459,94 дол. США - нараховані проценти за період з 24.11.2012 р. по 24.12.2012 р.; 4 142,58 дол. США - три проценти річних, нарахованих за порушення строку повернення кредиту; 12 284,23 дол. США пені, за період з 01.11.2010 р. по 17.09.2012 р. шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною - 59 866 235,00 грн. В частині звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" за кредитним договором № ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р. на суму 13 172,34 дол. США пені, що за офіційним курсом НБУ станом на 28.12.2012 р. складає 105 286,51 грн. в задоволенні позову відмовлено.
В задоволенні зустрічних позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів» до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» про визнання недійсним пункту 3.1.1. кредитного договору № ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р. (в частині змінюваної відсоткової ставки) відмовлено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів" на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" 64 071,62 грн. судового збору.
Публічне акціонерне товариство «Дрогобицький завод автомобільних кранів», не погодившись з рішенням суду, оскаржив його в апеляційному порядку. Апелянт стверджує про недоведеність обставин справи щодо обов'язку відповідача сплатити штрафні санкції за невиконання зобов'язань по кредитному договору, оскільки такі підлягають сплаті після надсилання йому відповідної вимоги. Лист № 1179/1700-2 про усунення порушень в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку» не є доказом в розумінні ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України надсилання вимоги і не може слугувати підставою для сплати штрафних санкцій за договором. При цьому зазначає, що вимога надіслана в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку», а спосіб листування визначено кредитним, а не іпотечним договором. Крім того, вказав про необхідність надсилання окремих вимог для сплати штрафних санкцій, визначених пунктами 7.3-7.7. кредитного договору.
Дані обставини, на думку скаржника, є безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» у відзиві на апеляційну скаргу (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 05-04/4659/13 від 23.09.2013 р.) зазначає про безпідставність доводів апелянта, оскільки відповідач у визначеним сторонами термін не повернув Банку кошти, отримані за кредитним договором та не сплатив процентів, що ним не заперечується. Відповідача повідомлено про наявність у нього заборгованості по кредитному договору вимогою № 1179/1700-2 про усунення порушень в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку», яка надіслана Публічному акціонерному товариству «Дрогобицький завод автомобільних кранів» 20.09.2012 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштової кореспонденції та яка є доказом дотримання договірних відносин позивачем за кредитним договором. При цьому, зазначив, що сторонами укладено договори іпотеки, які згідно чинного законодавства є видом забезпечення виконання зобов'язань нерухомого майна і носять похідний характер від забезпечуваного нею обов'язку по сплаті кредиту та процентів. Іпотекодавець (ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів») виступає стороною як договору іпотеки так і кредитного договору, а тому положення кредитного договору йому відомі і є обов'язковими для виконання. Просить рішення господарського суду Львівської області від 09.07.2013 р. залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 29.07.2013 р. порушено апеляційне провадження у справі № 914/172/13 та призначено до розгляду в судове засідання на 19.08.2013 р. в складі колегії суддів: Давид Л.Л. (головуючий суддя), Данко Л.С., Юрченка Я.О. (а.с. 3-4, т.2). Ухвалою суду від 19.08.2013 р. за клопотанням відповідача (ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів») розгляд справи відкладено в судове засідання на 23.09.2013 р. (а.с.20-21, т.2).
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 23.09.2013 р. в зв»язку з відпусткою судді Юрченка Я.О. в склад колегії по розгляду справи № 914/172/13 господарського суду Львівської області введено суддю Кордюк Г.Т.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.09.2013 р. розгляд справи № 914/172/13 відкладено в судове засідання на 21.10.2013 року.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 р. в зв»язку з зайнятістю в інших судових засіданнях судді Кордюк Г.Т. в склад колегії по розгляду справи № 914/172/13 господарського суду Львівської області введено суддю Юрченка Я.О. В судовому засіданні 21.10.2013 р. оголошено перерву до 04.11.2013 року.
Ухвалою суду від 04.11.2013 р. за клопотанням відповідача (ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів») розгляд справи відкладено в судове засідання на 18.11.2013 р. (а.с.46-47, т.2) та попереджено сторони, що у разі відсутності їх уповноважених представників, справа буде розглянута по суті за наявними у ній матеріалами.
В судове засідання 18.11.2013 р. з'явився представник позивача (ПАТ «ВТБ Банк»), який заперечив доводи апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, скаргу - без задоволення. Відповідач (ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів») участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, однак через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду надіслав факс (вх. № суду 05-14/439/13), в якому міститься клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю його представника в розгляді адміністративної справи Львівським окружним адміністративним судом.
Судова колегія, порадившись на місці, ухвалила відхилити заявлене клопотання з огляду на те, що розгляд справи в апеляційному суді за клопотанням відповідача неодноразово відкладався, а ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.11.2013 р. попереджено сторони про розгляд справи за наявними у ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки представників сторін. Крім того, чинне законодавство не обмежує кола осіб, які можуть здійснювати представництво інтересів, а тому скаржник мав достатньо часу для реалізації встановлених ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прав, в тому числі і щодо вибору представника для участі в судовому процесі.
Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, оцінивши зібрані докази, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення господарського суду Львівської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.
17 травня 2010 р. Публічним акціонерним товариством "Дрогобицький завод автомобільних кранів" та Відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк", правонаступником якого є ПАТ "ВТБ Банк" укладено кредитний договір № ВКЛ 88/10, до якого в подальшому вносились зміни шляхом підписання сторонами Договору № 1 від 01.04.2011 р. з додатками, Договору № 2 від 03.03.2012 р., Договору № 3 від 15.05.2012 р. з додатками та Договір про внесення змін до вищезгаданого кредитного договору від 16.05.2012 р.
Відповідно до умов кредитного договору із змінами позивач (за первісним позовом) взяв на себе зобов'язання надати відповідачу за первісним позовом) кредит у доларах США, а відповідач, у свою чергу, зобов'язався прийняти, належним чином використати та відповідно до редакції договору від 15.05.2012 р., повернути позивачу кредит не пізніше 15 травня 2013 р.
Виконання Публічним акціонерним товариством "Дрогобицький завод автомобільних кранів" зобов'язання за кредитним договором № ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р. забезпечено Іпотечним договором від 17.08.2010 р., посвідченим нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Лаганяк Р.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 1259 (далі - Іпотечний договір №1) та Іпотечним договором від 17.05.2010 р., посвідченим нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Лаганяк Р.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 617 із змінами, внесеними згідно Договору від 01.04.2011 р., зареєстрованого в реєстрі за № 437 про внесення змін до договору іпотеки (далі - Іпотечний договір №2). У п. 1.2. Іпотечних договорів сторони погодили, що іпотекою за цими Договорами забезпечується виконання ПАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів" зобов'язань перед ПАТ "ВТБ Банк", що виникають з кредитного договору № ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р., а також договорів про внесення змін (доповнень) до нього, додатків до нього, що є невід'ємними його частинами, якщо такі будуть укладені між сторонами в подальшому, в тому числі щодо строку виконання зобов'язань, суми кредиту, процентів за користування кредитом, комісій, пені та штрафів, а також інших обов'язкових платежів, щодо: вчасного та у повному обсязі повернення кредиту на умовах, визначених договором кредиту; сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені та штрафів у порядку та розмірі, встановленому договором кредиту; відшкодування збитків, іншої заборгованості за договором кредиту.
Як вбачається із змісту Іпотечних договорів, зокрема п. 2.1. Іпотечного договору №1 відповідачем (ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів») передано в іпотеку наступне майно: нежитлову будівлю прохідної пост № 2 (Б'-1), загальною площею 9,3 кв.м., що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна (РПВН) 31171130; нежитлову будівлю прохідної пост № 3 (К'-1) загальною площею 9.4 кв.м., що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна (РПВН) 31171513.
Предмет іпотеки сторони Іпотечного договору № 1 оцінили у сумі 22 313,00 грн., що за офіційним курсом НБУ на день підписання договору становить 2 827,69 дол. США.
За Іпотечним договором №2, в редакції Договору № 437 від 01.04.2011 р. відповідач передав в іпотеку: будівлю гальванічного цеху - цех №8 (Л-2) загальною площею 4220,8 кв.м., що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, РПВН 25191351; будівлю корпусу №1 цеху №2 та цеху №10 (Б-1), загальною площею 24608,20 кв.м., що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, РПВН 32378479; будівлю адміністративно-побутових приміщень корпусу №1- цехів №2 та №10 з перехідними галереями (А-3), загальною площею 5408,2 кв.м., що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, РПВН 32378409; будівлю корпусу №3 - цех №5 (Н-1) загальною площею 3575,2 кв.м. що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, РПВН 32378105; будівлю корпусу №3 цех №8 (Л-1) загальною площею 3437,9 кв.м., що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, РПВН 32378320; будівлю цеху гідроциліндрів цех №8 (М-1) загальною площею 2638,0 кв.м., що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, РПВН 32378801; будівлю побутових приміщень корпусу №3 - цехів №5 та №8 з їдальнею та переходом (К-3), загальною площею 1908,1 кв.м., що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, РПВН 32378916; будівлю дошкільної установи №1 "Журавлик" (А-2), загальною площею 2592,1 кв. м., що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Михайла Грушевського, 9, РПВН 5696803; будівлю корпусу басейна "Синевір" павільйон ванн (А-2), загальною площею 1048,1 кв.м.; чаша плавального басейну (В); навіс з кладовою (Б-1), що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Спортивна, 2А, РПВН 12553895; будівлю котельні (басейну) (Г-1) загальною площею 182,0 кв.м., що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Спортивна, 2А, РПВН 32378695
Предмет іпотеки сторони Іпотечного договору № 2 оцінили у сумі 7 550 426,07 дол. СІІІА, що за офіційним курсом гривні до іноземних валют НБУ еквівалентно 59 843 922,00 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання зобов'язань за кредитним договором № ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р. згідно меморіальних ордерів № 6528 від 21.10.2010 р.; № 10356 від 21.09.2010 р., № 20061 від 30.07.2010 р., № 11512 від 20.05.2010 р., № 8240 від 21.05.2010 р., № 37905 від 17.05.2010 р., № 9414 від 15.06.2010 р. та № 12486 від 02.07.2010 р. позивач надав відповідачу кредит в сумі 2 950 000,00 доларів США.
Однак, відповідач своїх зобов'язань за кредитним договором належно не виконав, кредитних коштів у визначений договором строк - 15 травня 2013 року - не повернув, процентів за користування кредитом належно не сплатив.
Пунктом 4.2.3. Іпотечних договорів передбачено, що у разі невиконання/неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору № ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р. та/або цього договору іпотеки, позивач має право звернути стягнення на предмет іпотеки і задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги в повному обсязі відповідно до п. 1.3. цього Договору переважно перед іншими кредиторами.
20 вересня 2012 р. позивач надіслав відповідачу вимогу № 1179/1700-2 від 17.09.2012 р. про усунення порушень в порядку ст. 35 Закону України "Про іпотеку", відповідно до якої вимагав протягом 30 днів з моменту отримання вимоги виконати зобов'язання за кредитним договором № ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р. Згідно вимоги станом на 17.09.2012 р. за кредитним договором № ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р. облікувалася прострочена заборгованість, яка складала 210 577,11 дол. США, в тому числі: 168093,96 дол. США основного боргу; 30178,92 дол. США простроченої заборгованості за процентами, що нараховані в період з 25.07.2012 р. по 24.08.2012 р., 12 284,23 дол. США штрафних санкцій, що нараховані за період з 01.11.2010 р. по 17.09.2012 р.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, зобов'язань за кредитним договором № ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р. відповідач не виконав, заборгованості перед позивачем не погасив.
Дана обставина послугувала підставою для звернення ПАТ «ВТБ Банк» до господарського суду Львівської області із позовною заявою до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів", про звернення стягнення на заставне майно на загальну суму 2766500,80 дол. США, яка складається з: 2250000,00 дол. США - сума основного боргу (неповернута сума кредиту); 399593,96 дол. США - прострочена заборгованість по кредиту; 18507,43 дол. США - пеня за порушення строків повернення кредиту; 58459,81 грн. дол. США - прострочена заборгованість за відсотками; 28703,93 дол. США - нараховані проценти за період з 24.11.2012 р. по 24.12.2012 р.; 7069,37 дол. США - пеня за несвоєчасне погашення відсотків; 4166,30 дол. США - три проценти річних за порушення строку повернення кредиту.
22 квітня 2013 р. позивачем уточнено позовні вимоги, зокрема загальна сума боргу позичальника перед ПАТ "ВТБ Банк" внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором про надання кредиту № ВКЛ 88/10 станом на 28.12.2012 р. становить 2 757 455.53 дол. США з них: 2 250 000,00 дол. США - сума основного боргу - неповернута сума кредиту (отриманих грошових коштів); 399 593,96 дол. США - прострочена заборгованість по кредиту; 18 507,43 дол. США - пеня за порушення строків повернення кредиту; 51 766,48 дол. США - прострочена заборгованість за відсотками; 26 459,94 дол. США - нараховані проценти за період з 24.11.2012 року по 24.12.2012 року; 6 949,14 дол. США - пеня за несвоєчасне погашення відсотків.; 4 142,58 дол. США - три проценти річних нараховані за порушення строку повернення кредиту.
В подальшому, 09.07.2013 р. позивач (за первісним позовом) подав уточнення позовних вимог, відповідно до яких просив суд звернути стягнення на заставлене майно, а саме: нежитлову будівлю прохідної пост №2 (Б'-1), загальною площею 9,3 кв.м., що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна (РПВН) 31171130; нежитлову будівлю прохідної пост №3 (К'-1) загальною площею 9.4 кв.м. що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна (РПВН) 31171130; нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, а саме: будівлю гальванічного цеху - цех №8 (Л-2) загальною площею 4220,88 РПВН 25191351; корпус №1 цеху №2 та цеху №10 (Б-1), загальною площею 24608,20 кв.м.; адміністративно - побутовий корпус №1-цехів №2 та №10 з перехідними галареями (А- 3), загальною площею 5408,2 кв.м., РПВН 32378409; будівлю корпусу №3 - цех №5 (Н-1) загальною площею 3575,2 кв.м. РПВН 32378105; будівля корпусу №3 цех №8 (Л-1) загальною площею 3437,9 кв.м.РПВН 32378320; будівлю цеху гідроциліндрів цех №8 (М-1) загальною площею 2638,0 кв.м. РПВН 32378801; будівля побутових приміщень корпусу №3 - цехів №5 та №8 з їдальнею та переходом (К-3), загальною площею 1908,1 кв.м РПВН 32378916.; нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Михайла Грушевського, 9, а саме: будівлю дошкільної установи №1 "Журавлик" (А-2), загальною площею 2592,1 кв. м. РПВН 5696803; будівлі та споруди, що знаходяться за адресою м. Дрогобич, вул. Спортивна, 2а, а саме: павільйон вани (А-2), загальною площею 1048,1 кв.м.; чаша плавального басейну (В); навіси з кладовою (Б-1 РПВН 12553895); будівлю котельні (басейну) (Г-1) загальною площею 182,0 кв.м. РПВН 32378695 на загальну суму 2 757 455.53 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 28.12.2012 року складає 22 040 342,05 грн. з них - 2 250 000,00 дол. США - сума основного боргу (неповернута сума кредиту (отриманих грошових коштів); 399 593,96 дол. США - прострочена заборгованість по кредиту; 18 507,43 дол. США - пеня за порушення строків повернення кредиту; 51 766,48 дол. США - прострочена заборгованість за відсотками; 26 459,94 дол. США - нараховані проценти за період з 24.11.2012 р. по 24.12.2012 р.; 6 949,14 дол. США - пеня за несвоєчасне погашення відсотків, 4 142,58 дол. США - три проценти річних нараховані за порушення строку повернення кредиту, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною - 59 866 235,00 грн.
При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія керувалась наступним.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
Як встановлено в процесі розгляду справи, згідно кредитного договору № ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р. позивач надав відповідачу (за первісним позовом) кредит в сумі 2 950 000,00 доларів США. Відповідач (за первісним позовом) своїх зобов'язання за кредитним договором належно не виконав, кредитних коштів у визначені договором строки не повернув, процентів за користування кредитом належно не сплатив.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судовою колегією з'ясовано та підтверджено матеріалами справи, що відповідач не заперечує існування заборгованості за кредитним договором, про що свідчить зроблений ним розрахунок (а.с. 150, т.1), згідно якого заборгованість складає 2652387,8 дол. США, зокрема: 2250000,00 дол. США - по тілу кредиту; 399593,96 дол. США - прострочення заборгованості по тілу кредиту; 2793,84 дол. США - три відсотки річних.
На забезпечення виконання ПАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів" зобов'язання за кредитним договором № ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р. сторонами договору підписано Іпотечний договір від 17.08.2010 р., який посвідчено нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 1259 та Іпотечний договір від 17.05.2010 р., посвідчений нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 617 із змінами, внесеними згідно Договору від 01.04.2011 р., зареєстрованого в реєстрі за № 437 про внесення змін до договору іпотеки.
Згідно визначення, наведеного у ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно положень ст. 33 вищенаведеного Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Вищенаведену норму Закону відображено також у п. 4.2.3. кредитного договору № ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р. та пункті 4.2.3. Іпотечних договорів, де зазначається, що у разі невиконання/неналежного виконання відповідачем (за первісним позовом) умов кредитного договору № ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р. та/або цього договору іпотеки, позивач (за первісним позовом) має право звернути стягнення на предмет іпотеки і задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги в повному обсязі відповідно до п. 1.3. цього договору переважно перед іншими кредиторами.
Відповідно до ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Як вбачається з матеріалів справи, що 20.09.2012 р. позивач (за первісним позовом) в порядку ст. 35 Закону України "Про іпотеку" надіслав відповідачу (за первісним позовом) вимогу № 1179/1700-2 від 17.09.2012 р. про усунення порушень, відповідно до якої вимагав протягом 30 днів з моменту одержання вимоги виконати порушене зобов'язання та погасити заборгованість за кредитним договором № ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р. Також позивач (за первісним позовом) повідомив відповідача (за первісним позовом), що у разі непогашення у встановлений у вимозі строк заборгованості перед Банком за кредитом у повному обсязі, Банк, відповідно до законодавства, ініціюватиме звернення стягнення на предмет іпотеки.
Проте, зобов'язань за кредитним договором № ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р. відповідач (за первісним позовом) не виконав, заборгованості перед позивачем (за первісним позовом) не погасив.
У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Слід зазначити, що згідно уточнених позовних вимог позивач (за первісним позовом) нарахував відповідачу (за первісним позовом) пеню за порушення зобов'язань щодо повернення кредиту за період з 01.03.2012 р. по 28.12.2012 р., що становить 18 507,43 дол. США. та пеню за порушення зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом за період з 01.11.2010 р. по 28.12.2012 р., що становить 6 949,14 дол. США.
Однак, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у відповідача (за первісним позовом) обов'язку сплати пені, нарахованої станом на 17.09.2012 р. та про безпідставність її нарахування за період з 18.09.2012 р. по 28.12.2012 р., виходячи з наступного.
Право позивача (за первісним позовом) на нарахування пені за порушення відповідачем виконання зобов'язань за кредитним договором передбачено п. п. 7.1., 7.2. кредитного договору, які визначають, що у разі прострочення відповідачем зобов'язань з погашення заборгованості за кредитом та з погашення плати за кредит, останній сплачує Банку пеню в національній валюті за курсом НБУ на дату нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення зазначених зобов'язань, враховуючи день погашення з розрахунку факт/факт. При цьому, визначену вищенаведеними пунктами кредитного договору, пеню відповідач зобов'язаний сплатити протягом 10 банківських днів з моменту відправлення Банком у порядку, визначеному п. 9.2. договору, відповідної вимоги (п. 7.8 кредитного договору (в редакції Договору № 3 від 15.05.2012 р. про внесення змін до кредитним Договором № ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р.)
Як вірно з'ясовано судом першої інстанції, позивач (за первісним позовом) надсилав відповідачу (за первісним позовом) вимогу про сплату штрафних санкцій в сумі 12 284,23 дол. США, що нараховані за період з 01.11.2010 р. по 17.09.2012 р. (вимога про усунення порушення № 1179/1700-2 від 17.09.2012 р.).
Таким чином, судова колегія вважає, що на час розгляду справи у відповідача (за первісним позовом) існує обов'язок сплатити пеню, нараховану станом на 17.09.2012 р.
Як підставу для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає той факт, що позивачем не доведено обов'язок відповідача сплатити штрафні санкції (пеню) по кредитному договору, оскільки такі підлягають сплаті після надсилання йому відповідної вимоги. Лист - вимога про усунення порушень в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку» не є доказом надсилання вимоги і не може послугувати підставою для сплати штрафних санкцій.
З даного приводу судова колегія зазначає наступне: лист № 1179/1700-2 від 20.09.2012 р. про усунення порушень в порядку ст.35 Закону України «Про іпотеку», в якому міститься інформація про наявність заборгованості по кредитному договору з вимогою погашення його та інформацією про можливість звернення стягнення на майно, надіслано на адресу апелянта з повідомленням про вручення поштової кореспонденції (а.с. 141, т.1). Слід зазначити, що п. 4.2.3 Іпотечних договорів передбачено, що у разі невиконання/неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору №ВКЛ 88/10 та/або договору іпотеки позивач має право звернути стягнення на предмет іпотеки і задовільнити за рахунок його вартості свої вимоги в повному обсязі. Штрафні санкції, вказані у вимозі, нараховані на підставі п. 7.1, п. 7.2 кредитного договору, які передбачають, що у разі прострочення відповідачем зобов'язань з погашення заборгованості за кредитом та з погашення плати за кредит, останній сплачує банку пеню в національній валюті за курсом НБУ на дату нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення зазначених зобов'язань, враховуючи день погашення. Пунктом 7.8 кредитного договору (в редакції № 3 від 15.05.2012 р. про внесення змін кредитного договору № ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р.) передбачено, що пеню визначену п. п. 7.1. та 7.2 кредитного договору відповідач зобов'язаний сплатити протягом 10 банківських днів з моменту відправлення банком у порядку, визначеному п. 9.2 договору відповідної вимоги. Пунктом 9.2 кредитного договору (в редакції договору № 3 від 15.05.2012 р. про внесення змін до кредитного договору №ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р.) сторони домовились про спосіб листування сторін договору, а саме: усі повідомлення за цим договором будуть вважатись зроблені належним чином у разі, якщо вони зроблені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом або кур'єром за адресами сторін, зазначеними у статті 11 цього договору або вручені особисто уповноваженим представникам сторін. При цьому датою відправлення вважається, у випадку надіслання рекомендованого листа, дата відправлення повідомлення, передбаченого цим договором, яка вказується у відповідному документі (реєстр, квитанція тощо) відділення зв'язку, який надається при відправленні повідомлень, а у випадку доставки кур'єром або вручення уповноваженим представникам сторін - дата вручення кур'єром уповноваженому представнику сторони.
Вимога № 1179/1700-2 надіслана та отримана представником ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» 20.09.2012 року на адресу вказану у договорі, що підтверджує дотримання позивачем умов договору.
Що стосується твердження апелянта про те, що вимога надіслана в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку», а спосіб листування визначено кредитним, а не іпотечним договором, то судова колегія зазначає про їх безпідставність, оскільки іпотека є видом забезпечення виконання зобов'язань нерухомим майном в силу приписів ст. 1 даного Закону і носить похідний характер від забезпечуваного нею обов'язку по сплаті кредиту та процентів. ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» виступає стороною як договору іпотеки, так і кредитного договору, а тому положення кредитного договору йому відомі і є для нього обов'язковими до виконання.
Колегія суддів також відзначає, що в прохальній частині апеляційної скарги апелянт просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 09.07.2013 р. та прийняте нове, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «ВТБ Банк» відмовити у повному обсязі. Однак, у доводах і мотивах апеляційної скарги скаржник заперечує правомірність нарахування лише штрафних санкцій (пені), не вказуючи мотивів для скасування рішення в іншій частині.
Із врахуванням вищевикладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача (за первісним позовом) про звернення стягнення на об'єкти нерухомості, передані позивачу в іпотеку згідно Іпотечного договору від 17.08.2010 р., зареєстрованого в реєстрі за № 1259 та Іпотечного договору від 17.05.2010 р., зареєстрованого в реєстрі за № 617 із змінами, внесеними згідно Договору від 01.04.2011 р., зареєстрованого в реєстрі за № 437 про внесення змін до договору іпотеки, що належать на праві власності Публічному акціонерному товариству "Дрогобицький завод автомобільних кранів" для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" за кредитним договором № ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р. на загальну суму 2 744 247,19 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 28.12.2012 р. складає 21 934 767.80 грн., з них - 2 250 000,00 дол. США - сума основного боргу (неповернута сума кредиту (отриманих грошових коштів); 399 593,96 дол. США - прострочена заборгованість по кредиту; 51 766,48 дол. США - прострочена заборгованість за відсотками; 26 459,94 дол. США - нараховані проценти за період з 24.11.2012 р. по 24.12.2012 р.; 4 142,58 дол. США - три проценти річних нараховані за порушення строку повернення кредиту; 12 284,23 дол. США пені, за період з 01.11.2010 р. по 17.09.2012 р. та у відмові в частині звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог за кредитним договором № ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р. на суму 13 172,34 дол. США пені.
Щодо зустрічних позовних вимог, то за результатами їх розгляду судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про їх безпідставність, виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину є, зокрема, відповідність змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; наявність в особи, яка вчиняє правочин необхідного обсягу цивільної дієздатності, наявність об'єктивно вираженого волевиявлення учасника правочину та його відповідність внутрішній волі учасника правочину; спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Як вбачається із змісту зустрічної позовної заяви, як на підставу недійсності пункту 3.1.1 кредитного договору №ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р. (в частині змінюваної відсоткової ставки) позивач (за зустрічним позовом, ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів») посилається на суперечність даного пункту договору статті 10561 ЦК України (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку").
Положення ст. 10561 ЦК України передбачають, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною (в редакції станом на час укладення кредитного договору №ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р.).
Як вбачається з оскаржуваного п. 3.1.1. договору, сторони погодили, що плата за користування кредитними коштами, згідно вищенаведеного пункту договору встановлюється у вигляді процентів, розмір яких встановлюється умовами цього договору та має статус "диференційованої" ставки, під якою в цьому договорі розуміється наступне: Кредитним договором встановлюється базовий розмір процентів, що нараховуються за користування кредитними коштами за умови повного та всебічного виконання Позичальником всіх умов цього договору та договорів про забезпечення, та визначаються умови, за яких застосовується підвищений розмір плати за користування кредитними коштами, який визначається шляхом збільшення базової процентної ставки на кількість процентних пунктів, що встановлена цим договором.
Встановлення диференційованої процентної ставки, згідно вищенаведеного пункту договору, є особливою умовою кредитування в частині визначення плати за користування кредитним коштами, а застосування диференційованої процентної ставки (підвищеної та базової процентної ставки) не змінює правовідносини за цим Договором та/або його істотних умов.
Окрім того, сторонами обумовлено, що вищезазначена умова про збільшення розміру процентів за користування кредитом застосовується за взаємним волевиявленням та згодою сторін, що виражено шляхом укладання цього договору та не потребує укладання будь-яких додаткових угод до цього договору або нового договору.
Також сторонни у п. 3.1.1. договору чітко визначили порядок, умови збільшення процентної ставки, а також розміри збільшених процентних ставок.
Таким чином, аналіз змісту п. 3.1.1. договору дає можливість зробити висновок, що даним пунктом передбачено підвищення процентної ставки на умовах, погоджених обома сторонами, а не одностороннє підвищення процентної ставки. Відтак, підстави стверджувати про суперечність даного пункту договору вимогам законодавства, зокрема ст. 10561 ЦК України, - відсутні.
В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідно до приписів ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, обставини, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції, в порядку статтей 33,34 ГПК України, апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду не вбачає.
Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору, в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на скаржника.
Проте, скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення Львівським апеляційним господарським судом постанови (від 18.07.2013 р.).
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 29.07.2013 р. порушено апеляційне провадження у справі № 914/172/13 та відстрочено сплату судового збору у розмірі 34410,00 грн. до винесення постанови Львівським апеляційним господарським судом.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України», якщо строк, на який було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з врахуванням конкретних обставин справи може стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення.
Враховуючи, що станом на 18.11.2013 р. апелянтом не сплачено судовий збір в розмірі і порядку, визначеному Законом України «Про судовий збір», такий підлягає стягненню в сумі 34410,00 грн.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Львівської області від 09.07.2013 р. у справі № 914/172/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький завод автомобільних кранів" від 18.07.2013р. (вх. Львівського апеляційного господарського суду № 05-05/1543/13 від 25.07.2013р.) - без задоволення.
2. Сягнути з Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів» (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Гайдамацька,22) за перегляд рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку 34410,00 грн. судового збору на рахунок: отримувач - УДКСУ у Личаківському районі м. Львова; Банк - ГУДКСУ у Львівській області; МФО банку - 825014; код отримувача (ЄДРПОУ) 38007620; рахунок № 31216206782006.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.
5. Справу № 914/172/13 повернути господарському суду Львівської області.
повний текст постанови складено та підписано 21.11.2013р.
Головуючий суддя Давид Л.Л.
Суддя Данко Л.С.
Суддя Юрченко Я.О.