Справа № 367/6780/13-ц
20 листопада 2013 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Линника В.Я,
при секретарі Магльона О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя та зобов'язання повернути майно, зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл спільного майна подружжя, -
До суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя та зобов'язання повернути майно, який з врахуванням уточнень, мотивує тим, що в період шлюбу з відповідачкою вони за спільні кошти придбали автомобіль FORD FOKUS легковий хетчбек, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. який зареєстровано на його ім'я в Ірпінському РЕВ ДАІ.
Автомобіль було придбано за договором купівлі-продажу від 07.06.2012 р. за суму 108 000,00 грн. за їх спільні кошти та за кредитні кошти в сумі 60 932,00 грн.
Подружні відносини між ними були припинені на початку серпня 2013 р.
За період з 01.09.2013 р. по 12.11.2013 р. він виплатив кредитні кошти в сумі 42 390,10грн. Ці кошти були виплачені ним особисто без участі відповідачки, а тому не повинні враховуватись при вирішенні спору про розподіл спільного майна подружжя.
Таким чином, спільно з відповідачкою вони виплатили за автомобіль 65 609,90 грн.
Отже, вважає, що він повинен сплатити відповідачці грошову компенсацію в сумі 32 804,95 грн., тобто половину від суми 65 609,90 грн.
Просить суд розділити спільне майно подружжя між ним та відповідачкою, виділити йому у власність автомобіль FORD FOKUS легковий хетчбек, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер AT 1006 ЕА; Стягнути з нього на користь відповідачки грошову компенсацію в сумі 32 804,95 грн., за її частку в праві власності на автомобіль; Зобов'язати відповідачку повернути йому в користування зазначений автомобіль.
Відповідач ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ПАТ «Креді ОСОБА_3» про розподіл спільного майна подружжя, який мотивувала тим, що в період шлюбу з позивачем ними за договором купівлі-продажу від 07.06.2012 р. було придбано автомобіль Ford Focus легковий хетчбек, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 за 108 000,00 грн.
Частина вартості автомобіля була погашена коштами взятими у кредит за договором кредиту із ПАТ "Креді ОСОБА_3" в розмірі 60 932,00 грн.
Вказує, що станом на серпень 2013 року, тобто на час припинення подружніх відносин з позивачем, ними було погашено 30 000,00 грн.
При купівлі автомобіля вони сплатили 45 000,00 грн., з яких 20 000,00 грн. їх спільні кошти, а 25 000,00 грн. - її особисті.
Зазначає, що вона до реєстрації шлюбу взяла в борг у знайомого ОСОБА_4 15 000,00 грн. для подальшого їх вкладу в придбання автомобіля, тому вони є її особистими коштами.
Також її бабусею ОСОБА_5 їй були подаровані кошти для подальшого вкладу їх в придбання автомобіля в розмірі 10 000,00 грн., які бабуся поклала на депозитний рахунок в AT "Ощадбанку", і є її особистими коштами.
Так як, автомобіль є неподільною річчю, спільне користування ним з позивачем є неможливим, вважає, що суд повинен виділити їй у власність зазначений вище автомобіль, оскільки він необхідний їй для щоденного використання з метою належного виконання трудових обов'язків.
Звертає увагу суду на те, що вимога позивача про зобов'язання повернути автомобіль в його користування є необґрунтованою та незаконною, оскільки він жодного разу не звертався особисто до неї з вимогою надати йому у користування автомобіль та не мав жодних претензій до того, що автомобіль використовується нею.
Просить суд розділити спільне майно подружжя між нею та позивачем, а саме: виділити їй у власність автомобіль Ford Focus легковий хетчбек, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1; Стягнути з неї на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в сумі 25 000,00 грн. за його частку в спільному майні подружжя, шляхом видачі з депозитного рахунку Ірпінського міського суду Київської області вкладені нею кошти в розмірі 25 000,00 грн.; Стягнути з неї на користь ПАТ "Креді ОСОБА_3" суму погашення кредитної заборгованості в повному обсязі, за кредитним договором від 05.07.12 № 1/1169495; На період розгляду судом даної справи, залишити за нею право користування спірним автомобілем.
В подальшому ухвалою суду за заявою відповідачки позовні вимоги до ПАТ "Креді ОСОБА_3" було залишено без розгляду.
В судовому засіданні позивач та його представник первісний позов підтримали, підтвердили обставини, наведені в позовній заяві, просили задовольнити уточнені позовні вимоги. У задоволенні зустрічного позову просили відмовити, наполягали на тому, що кошти, позичені в борг та отримані в дар відповідачкою, не були направлені на придбання спірного автомобіля.
Відповідачка та її представник в судовому засіданні первісний позов не визнали, просили відмовити у його задоволенні, підтримали зустрічний позов, підтвердили обставини, наведені в ньому.
Відповідачка в судовому засіданні уточнила свої вимоги, просила суд розділити спільне майно подружжя між нею та ОСОБА_1, а саме: виділити їй у власність автомобіль Ford Focus легковий хетчбек, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1; Стягнути з неї на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в сумі 25 000,00 грн. за його частку в спільному майні подружжя, шляхом видачі йому з депозитного рахунку Ірпінського міського суду Київської області вкладені нею кошти в розмірі 25 000,00 грн.; Стягнути з неї на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 37 541,32 грн., які були сплачені ним за дострокове погашення договору від 05.07.12 № 1/1169495, На період розгляду судом даної справи, залишити за нею право користування спірним автомобілем.
Суд, заслухавши доводи та заперечення сторін, дослідивши докази по справі, дійшов висновку, що первісний позов підлягає задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що в період шлюбу сторони за договором купівлі-продажу від 07.06.2012 р. за 108 000,00 грн. придбали автомобіль FORD FOKUS легковий хетчбек, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який зареєстровано на ім'я позивача в Ірпінському РЕВ ДАІ.
Для придбання автомобіля між позивачем ОСОБА_1 та ПАТ «Креді ОСОБА_3» було укладено кредитний договір від 05.07.12 № 1/1169495, згідно якого позивачу було видано кредитні кошти в сумі 60 932,00 грн. За ці кошти та спільні кошти сторін було придбано автомобіль FORD FOKUS легковий хетчбек, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Судом також встановлено, що з початку серпня 2013 р. сторони припинили спільне проживання та ведення спільного господарства.
За період з 01.09.2013 р. по 12.11.2013 р. позивач за особисті кошти повернув ПАТ «Креді ОСОБА_3» кредитні кошти в сумі 42 390,10 грн.
Таким чином, сторони спільно виплатили за автомобіль 65 609,90 грн.
Зазначені обставини крім того, що частково визнаються сторонами, підтверджуються свідоцтвом про шлюб від 27.08.11 серія 1-ОК № 117969 (а.с. 11), договором купівлі-продажу від 07.0612 № 12/16/8.60/061-12 (а.с. 13-15), рахунками-фактури від 07.06.2012 р. (а.с. 16, 17), квитанціями (а.с. 18, 48-53, 89-91), кредитним договором від 05.07.12 № 1/1169495 (а.с. 20-31), свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 74), довідкою ПАТ «Креді ОСОБА_3» від 14.11.2013 р. (а.с. 110), оборотними відомостями (а.с. 111-115).
Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Згідно з ч. 1, 7 ст. 57 цього Кодексу особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.
Відповідно до ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому, суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.07 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК України) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.
Отже, виходячи з встановлених обставин та наведеного нормативного обґрунтування, суд дійшов висновку, що автомобіль Ford Fokus легковий хетчбек 2008 року випуску, №кузову WF0PXXGCDP8G40528, д.н.з. НОМЕР_1 є спільною власністю подружжя, оскільки він був придбаний сторонами під час перебування у шлюбі.
Однак, при його поділі між сторонами суд відступає від рівності часток, враховуючи, що позивачем за особисті кошти було повернуто ПАТ «Креді ОСОБА_3» кредитні кошти, які в свій час було сплачено за спірний автомобіль.
Отже, враховуючи здійснені сторонами платежі за автомобіль, як спільно так і окремо, суд визначає, що спільна частка позивача ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_2 у праві власності на автомобіль Ford Fokus легковий хетчбек 2008 року випуску, №кузову WF0PXXGCDP8G40528, д.н.з. НОМЕР_1 становить 60/100 його частини (65 609,90 : 108 000 = 0,60), а особиста частка позивача - 40/100 частин.
Таким чином, частка ОСОБА_1 в праві власності на зазначений автомобіль становить 70/100 частин, а ОСОБА_2 - 30/100 частин.
Вирішуючи питання про залишення вказаного автомобіля у власності позивача, суд виходить з того, що частка позивача в праві власності на автомобіль є значно більшою ніж відповідача.
У зв'язку із залишення спірного автомобіля у власності позивача, суд стягує з позивача на користь відповідачки компенсацію за її частку у власності на автомобіль. Визначаючи розмір такої компенсації, суд враховує, що сторони в судовому засіданні визнали, що вартість автомобіля на час розгляду справи становить 108 000,00 грн. Таким чином, розмір компенсації становить 32 804,95 грн., які суд вирішив виплатити з депозитного рахунку суду, на який зазначену суму сплатив позивач (а.с. 106).
Відповідно до ч. 1 ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Оскільки спірний автомобіль на даний час перебуває у користуванні відповідача (що визнали в судовому засіданні сторони), суд зобов'язує відповідачку повернути автомобіль позивачу.
Суд, відмовляючи у зустрічному позові, не приймає до уваги посилання відповідачки на те, що спірний автомобіль було придбано частково за її особисті кошти, позичені 13.08.2011 р. у ОСОБА_4 (а.с. 75) та отримані нею в дар 05.09.2011 р. від ОСОБА_5 (а.с. 104), які вона зняла із банківського рахунку 14.03.2012 р., оскільки суду не надано доказів того, що ці кошти було витрачено на придбання спільного автомобіля. До того ж, з моменту отримання зазначених коштів і до моменту придбання автомобіля пройшов значний час.
Посилання відповідача на те, що автомобіль їй потрібний для використання у професійній діяльності, є безпідставним, оскільки вона працює на посаді юрисконсульта (а.с. 78), до службових обов'язків якого не входить послуг з перевезення. Законом не встановлено вимог наявності автомобіля для пересування в місця відрядження.
Отже, відсутні підстави для задоволення зустрічних позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням первісного позову, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним по праві судові втирати в розмірі 2 494,70 грн.
Керуючись ст.ст. 57, 60, 71 СК України, ст.ст. 356, 367 ЦК України, ст.ст. 60, 209, 213-215 ЦПК України ,-
Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя та зобов'язання повернути майно.
В порядку розподілу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль Ford Fokus легковий хетчбек 2008 року випуску, №кузову WF0PXXGCDP8G40528, д.н.з. НОМЕР_1.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за її частку в автомобілі Ford Fokus легковий хетчбек 2008 року випуску, №кузову WF0PXXGCDP8G40528, д.н.з. НОМЕР_1 в розмірі 32 804,95 грн. (Тридцять дві тисячі вісімсот чотири гривні 95 коп.), які виплатити з депозитного рахунку суду № 37312001001903 в ГУ ДКУ в Київській області м. Київ МФО 821018.
Зобов'язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 автомобіль Ford Fokus легковий хетчбек 2008 року випуску, №кузову WF0PXXGCDP8G40528, д.н.з. НОМЕР_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в розмірі 2 494,70 грн.
Відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл спільного майна подружжя.
Повернути ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 25 000,00 грн. (Двадцять п'ять тисяч гривень 00 коп.), сплачені нею по зустрічному позову на депозитний рахунок суду №37312001001903 в ГУ ДКУ в Київській області м. Київ МФО 821018 по квитанції від 05.11.13 № 1804, оригінал якої знаходиться в судовій справі № 367/6780/13-ц.
Рішення в повному обсязі буде виготовлено до 26.11.2013 р.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які були відсутні під час проголошення рішення, - з дня отримання його копії.
Суддя:
ОСОБА_6