Справа № 764/3163/13-ц
Провадження № 2/764/1741/2013
Категорія 45
"07" листопада 2013 р. Ленінський районний суд м. Севастополя в складі:
головуючого судді - Рубан М.В.
за участю секретаря - Бурчуладзе С.І.,
прокурора - Павельчук Є.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду місті Севастополі цивільну справу за позовом Служби у справах дітей Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - прокурор Ленінського району м. Севастополя, орган опіки та піклування Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя, ОСОБА_3, про позбавлення батьківських прав,
Позивач звернувся в березні 2013 року до суду з позовом, в якому просить позбавити батьківських прав відповідача відносно малолітньої дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. Вимоги мотивовані тим, що мати дитини померла 24.12.2012 року, дитина проживає разом із бабусею ОСОБА_4 та дідусем ОСОБА_3, які здійснюють догляд та піклуються за дитиною, а відповідач, як батько дитини, ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, не бере ніякої участі в утриманні і вихованні дитини, не проявляє турботи про її здоров'я, фізичний, етичний і духовний розвиток. Крім того, відповідач негативно характеризується за місцем проживання, раніше судимий за злочини у сфері обігу наркотичних засобів. Також позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання вказаної дитини в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача та призначити ОСОБА_3 опікуном вказаної дитини.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві.
Відповідач та його представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову в повному обсязі, пояснили, що до досягненням дитиною трьох років здійснення догляду та виховання виконувалося відповідачем та матір'ю дитини - ОСОБА_5. У зв'язку із засудженням відповідача до позбавлення волі ОСОБА_5 разом із донькою переїхала до батьків. Після відбуття покарання відповідач працевлаштувався, проходить лікування від наркологічної залежності, надає матеріальну допомогу на утримання доньки, має житло та бажання виховувати дитину.
Прокурор в судовому засіданні вважав за доцільне позбавити відповідача батьківських прав відносно його доньки, оскільки відповідач самоусунувся від виховання дитини.
Третя особа ОСОБА_3 та його представники в судовому засіданні наполягали на задоволенні позову, пояснили, що відповідач не брав участь у безпосередньому вихованні дитини, після відбуття покарання лише декілька разів переказував кошти на утримання дитини, перебуває на обліку у лікаря-наркологу, що може негативно вплинути на фізичний та духовний розвиток дитини, враховуючи, що мати дитини померла від споживання наркотичними засобами, до того ж, дитина не признає батька.
Представник третьої особи орган опіки та піклування Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя в судове засідання не з'явився, поважних причини неявки суд не повідомив.
Вислухавши думку сторін та їх представників, дослідивши письмові матеріали справи, допитавши свідків, суд знаходить, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_2 та ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.4).
Неповнолітня дитина ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується довідкою КП «РЕП № 22» від 14.05.2013 року № 669.
ОСОБА_5 померла 24.12.2012 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 5).
З довідки КП «Міська лікарня № 2» від 16.03.2011 року № 58 вбачається, що ОСОБА_1 проживає за адресою: М. Севастополь, АДРЕСА_1, догляд за вказаною дитиною здійснюється ОСОБА_4 За місцем проживання матері дитини дільничний педіатр ніколи не визивався. Стан здоров'я дитини задовільний.
З довідки КП «Міська лікарня № 2» від 23.01.2013 року № 16 вбачається, що ОСОБА_1 проживає за адресою: М. Севастополь, АДРЕСА_1, догляд за вказаною дитиною здійснюється ОСОБА_4, житлово-побутові умови проживання дитини задовільні, зовнішній вигляд дитини охайний, харчування задовільне. Батько з дитиною не проживає. Стан здоров'я дитини задовільний.
З довідки дошкільного учбового закладу № 127 від 09.03.2011 року № 31 вбачається, що участь у житті вказаної дитини на період перебування останньої в учбовому дошкільному закладі приймала бабуся ОСОБА_4, яка, зокрема, відвідувала святкові заходи, батьківські збори, приводила та забирала дитину. За час перебування вказаної дитини в УДЗ керівництво не бачило батька дитини.
З довідки середньої загальноосвітньої школи № 22 від 18.05.2013 року № 245 вбачається, що ОСОБА_1 вступила до школи в 2011 році, всі 2 роки навчання за її життям невпинно спостерігає ОСОБА_4, яка є її бабусею. Після смерті матері вказаної дитини сумісні дії ОСОБА_4, вчителя та психолога школи сприяли адекватному переносу дитиною смерті матері. Батько дитини участі в шкільній житті дитини не приймає.
З громадської характеристики, наданої Ленінським РВ УМВС України в м. Севастополі від 21.01.2013 року вбачається, що відповідач раніше судимий за злочини у сфері обігу наркотичних засобів: в 2007 році за ч.2 ст. 309 КК України (незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів), в 2009 році за ч.2 ст. 309 та ч.2 ст. 307 КК України (незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів), знаходиться на обліку з адміністративного нагляду, підтримує зв'язок з особами, які ведуть антигромадський спосіб життя, раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 178 КпАП України (розпивання спиртних напоїв) та ст. 187 КпАП України (порушення правил адміністративного нагляду). При цьому в цієї характеристики зазначено, що скарг на ОСОБА_2 від сусідів та родичів не надходило.
Відповідач перебуває на «Д» обліку у лікаря-нарколога з 2007 року, на даний час перебуває на стадії ремісії, на момент огляду 20.05.2013 року слідів вживання наркотичних засобів не виявлено, що підтверджується довідкою Диспансерного наркологічного відділення КП «Севастопольська міська психіатрична лікарня» від 20.05.2013 року № 340.
Відповідач 08.04.2013 року та 29.04.2013 року перерахував ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 в загальному розмірі 600,00 грн. (а.с.53-55), про що не заперечували представники ОСОБА_3
Відповідач працює вантажником з 08.05.2013 року, отримує заробітну плату в розмірі 1147,00 грн., що підтверджується довідкою ПП «Єлиот-Плюс» без номеру від 04.09.2013 року.
Згідно характеристики ПП «Єлиот-Плюс» ОСОБА_2 за час роботи зарекомендував себе як дисциплінований і акуратний працівник, має високу працездатність, в колективі не конфліктний.
З характеристики Сімферопольської виправної колонії № 102 від 28.11.2012 року вбачається, що відповідач під час тримання у ізоляторі порушень режиму утримання не допускав, заохочень не мав. За період відбування покарання мав 6 заохочень та 5 стягнень, які зняті та погашені у встановленому законом порядку, за характером рівний, неконфліктний.
З акту обстеження умов проживання, складеного службою у справах дітей Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя, від 01.02.2013 року вбачається, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 та неповнолітня дитина ОСОБА_1 проживають за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, для вказаної дитини створені всі необхідні умови для проживання та розвитку.
Відповідно до висновку Ленінської РДА м. Севастополя №3737/40/2.04 від 09.09.2013 року позбавлення відповідача батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_2 є доцільним та відповідає інтересам вказаної дитини, оскільки відповідач не приймав участі в житті дитини в дитячому садку, не приймає участі в житті дитини у школі, основний догляд за дитиною, відвідування поліклініки здійснює бабуся ОСОБА_4, відповідач негативно характеризується за місцем проживання, перебуває на «Д» обліку у лікаря-нарколога, раніше неодноразово судимий за злочини у сфері обігу наркотичних засобів. 15.07.2007 року відповідачем власноручно складена заява, в якій він відмовляється від доньки ОСОБА_6 (а.с.143).
З листа центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Ленінської РДА м. Севастополя від 29.07.2013 року № 398 вбачається, що мати вказаної дитини померла 24.12.2012 року у зв'язку із передозуванням наркотичними засобами, її дитина на даний час проживає із бабусею ОСОБА_4 та дідусем ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2. В ході бесіди з ОСОБА_2 останній поводився неспокійно, постійно втрачав інтерес до розмови про його власну доньку. В ході бесіди з бабусею дитини ОСОБА_4 остання пояснила, що ОСОБА_1 після зустрічі з батьком повертається до дому у пригніченому психоемоційному стані, зі слів дитини ОСОБА_4 відомо, що ОСОБА_2 в присутності доньки веде себе неадекватно, використовує ненормативну лексику, використовував шприц для внутрішньовенного застосування.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 пояснила, що вона знає сім'ю ОСОБА_4. Підтвердила, що ОСОБА_5 перебувала у шлюбі із відповідачем, який був засуджений до позбавлення волі за злочин в сфері обігу наркотичних засобів. ОСОБА_8 приїжджала до відповідача до колонії. Після зустрічі із відповідачем ОСОБА_8 дуже змінилася, стала агресивною, стала вживати наркотики. ОСОБА_4 неодноразово зверталася до лікаря-нарколога з приводу наркологічної залежності ОСОБА_5. В 2005 році у ОСОБА_5 з відповідачем народилася донька ОСОБА_6. ОСОБА_8 та її донька ОСОБА_6 постійно знаходились на матеріальному забезпеченні у ОСОБА_4 У зв'язку із вживанням наркотичних засобів ОСОБА_5 фактична самоусунулася від виховання доньки ОСОБА_6, фактично батьківські обов'язки виконувала ОСОБА_4 та дідусь ОСОБА_3 В кінці 2012 року ОСОБА_5 померла від передозування наркотичними засобами. Відповідача бачила при похованні ОСОБА_5, він їй особисто сказав, що не заперечує проти проживання ОСОБА_6 в сім'ї ОСОБА_3. Сім'ю ОСОБА_5 вона теж знає, знайома із батьками відповідача, підтвердила, що ОСОБА_5 з відповідачем після народження доньки ОСОБА_6 проживали два місяці разом з батьками відповідача.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_5. Підтвердила, що ОСОБА_5 з відповідачем проживали разом з батьками відповідача до 2009 року, коли відповідача було засуджено до позбавлення волі за злочин в сфері обігу наркотичних засобів. Відповідач відбув покарання до грудня 2009 року. Під час проживання ОСОБА_5 у батьків відповідача вона бачила як відповідач грався з донькою ОСОБА_6, фізичного впливу відносно ОСОБА_5 та доньки ОСОБА_6 вона не бачила.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 пояснила, що вона є сусідкою сім'ї ОСОБА_5. Підтвердила, що ОСОБА_5 з відповідачем проживали разом з батьками відповідача, під час їх проживання вона не бачила конфліктів між ними. Відповідач гуляв з донькою, купував їй іграшки. Вона бачила, що після смерті ОСОБА_8 відповідач був засмучений.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 пояснив, що він знає відповідача з 1997 року, на даний час відповідач у нього працює. Підтвердив, що відповідач зловживав наркотичними засобами, але після відбуття покарання він не бачив його в стані наркотичного сп'яніння. Батьки відповідача приймали участь у догляді та вихованні доньки відповідача з народження. Під час роботи відповідач розповідав йому, що він дуже сумує за донькою ОСОБА_6, бажає приймати участь у її вихованні.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 пояснила, що вона є сусідкою сім'ї ОСОБА_3, знає їх. Підтвердила, що дитина відповідача та ОСОБА_5 - ОСОБА_6 проживає разом з ОСОБА_4, вихованням дитини фактично займалася ОСОБА_4 Відповідач та ОСОБА_5 проживали за наймом в квартирі у дворі, де проживали ОСОБА_4, за найм цієї квартири витрати несла ОСОБА_4 Не бачила, щоб з дитиною гуляв відповідач.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 пояснила, що вона знає ОСОБА_4, познайомилася з нею коли ОСОБА_6 було вісім місяців, ОСОБА_13 - донька ОСОБА_4 на той час закінчувала навчання в інституті, тому з дитиною постійно перебувала бабуся ОСОБА_4 Відповідача та його батьків знає погано. Відповідач та ОСОБА_13 проживали за наймом в квартирі у дворі, де проживали ОСОБА_4, зі слів сусідів їй стало відомо, що відповідач зловживав наркотичними засобами. ОСОБА_14, ОСОБА_6 та відповідача займалася ОСОБА_4 Не бачила, щоб з донькою ОСОБА_6 гуляв відповідач.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_15 пояснила, що вона є сусідкою сім'ї ОСОБА_4, знає ОСОБА_4 з 1992 року. Підтвердила, що з восьмимісячного віку ОСОБА_6 проживає у ОСОБА_4, до цього ОСОБА_14 з відповідачем та дитиною проживали в гаражах. З дитиною відповідач спілкується не часто, він перебував у в'язниці тричі. ОСОБА_8 після знайомства з відповідачем стала вживати наркотичні засоби, змінилася в характері, стала агресивною, тому фактично ОСОБА_4 займалася і досі займається вихованням та утриманням ОСОБА_6. ОСОБА_16 в основному цікавляться батьки відповідача, а не відповідач. Бачила, що ОСОБА_16 після спілкування з батьком була засмучена.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_17 пояснила, що вона дружила з ОСОБА_5. Підтвердила, що після народження в 2005 році ОСОБА_16, ОСОБА_5 із відповідачем проживали приблизно рік у батьків відповідача. Потім у зв'язку із сварками ОСОБА_5 з батьками ОСОБА_18, вони проживали в гаражах. ОСОБА_8 їй говорила, що їй допомагає матеріально її матір - ОСОБА_4 ОСОБА_16 вживав наркотичні засоби, не працював. У зв'язку із неможливістю утримувати дитину ОСОБА_16, останню ОСОБА_5 та ОСОБА_16 віддали ОСОБА_4 Зі слів ОСОБА_16 їй відомо, що остання бажає залишитись проживати з бабусею ОСОБА_4
Відповідно до ст.150 Сімейного кодексу України (надалі - СК України) батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно зі ст.8 ЗУ „Про охорону дитинства” кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст.11 вказаного Закону сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Частиною 1 ст.12 названого Закону встановлено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Частиною 4 ст.155 СК України визначено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 СК України передбачається позбавлення батьків батьківських прав у разі їх ухилення від обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі наведеного, враховуючи, що відповідач тривалий час ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, за час після відбуття покарання лише двічі сплачував аліменти в розмірі, якій менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, спроб виправити положення не робить, враховуючи також негативну характеристику відповідача за місцем проживання, неодноразове засудження відповідача за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, знаходження останнього на «Д» обліку у лікаря-наркологу, суд вважає за необхідне позбавити відповідача батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки доводи відповідача лише зводяться до надання йому можливості іноді спілкуватися з дитиною, при цьому, відповідачем не усвідомлюється, що він не тільки має права відносно дитини, а й зобов'язаний виховувати дитину, сприяти її всебічному розвитку, як духовному так і фізичному, проявляти турботу до дитини, що відповідач не здійснює.
Щодо вимоги позивача про призначення ОСОБА_3 опікуном вказаної дитини суд зазначає наступне.
Як вже було встановлено судом, ОСОБА_3 є дідусем вказаної дитини, вони проживають разом за адресою: М. Севастополь, АДРЕСА_1.
Вказана квартира належить на праві сумісної часткової власності ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_19, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 05.10.1994 року.
ОСОБА_3 працевлаштований, має стабільних дохід у вигляді заробітної плати, що підтверджується довідкою військової частини 63876 від 10.01.2013 року № 24.
ОСОБА_3 на території України станом на 09.01.2013 року до кримінальної відповідальності не притягувався, засудженими за кримінальними справами не значиться та в розшуку не перебуває (а.с. 40, 150).
ОСОБА_3 має добрий стан здоров'я, протипоказань для здійснення опікунства не має, що підтверджується висновком про стан здоров'я особи від 14 січня 2013 року (а.с. 152).
Відповідно до висновку служби у справах дітей Ленінської РДА м. Севастополя №198/18-65 від 06.02.2013 року визначена доцільність взяття на облік ОСОБА_3 в опікуни/піклувальники.
ОСОБА_1 власноручно склала 25.01.2013 року заяву, в якій не заперечує проти проживання з бабусею ОСОБА_4 та дідусем ОСОБА_3 (а.с.42).
Відповідно до ст. 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
Згідно з ч.3 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
На підставі наведеного суд вважає за можливе вимогу позивача про встановлення опіки задовольнити, і призначити ОСОБА_3 опікуном над ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки дитина позбавлена батьківського піклування.
Щодо вимоги позивача про стягнення аліментів суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 166 СК України передбачено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 статті 181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
На підставі ст. 182 СК України суд враховує при визначенні розміру аліментів: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до вимог ч.1 ст.183 СК України частина заробітку (доходу), яка стягується як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову. Позов було подано до суду 25.03.2013 року.
В обґрунтування своїх вимог про стягнення з відповідача аліментів в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) представник позивача посилається на те, що у разі стягнення 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача, якій складає 1147,00 грн. на місяць будуть порушуватися права дитини на отримання встановленого ч.2 ст.182 СК України мінімального розміру аліментів - 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З наведеної норми права вбачається, що при отриманні платником аліментів доходу в будь-якому розмірі, останній не звільняється від сплати мінімального розміру аліментів, а саме - 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Отже, враховуючи наведене, вимогу позивача про стягнення аліментів на одну дитину в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) суд вважає не обґрунтованою.
З огляду на наведене, враховуючи, що неповнолітня дитина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає і знаходиться на утриманні у ОСОБА_3, якого призначено її опікуном, враховуючи також задовільний стан здоров'я дитини, суд вважає за можливе стягувати з відповідача на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_1 в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) але, згідно з ч.2 ст.182 СК України, не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи утримання з 25.03.2013 року до досягненням дитиною повноліття. Отже, вимога позивача про стягнення аліментів підлягає частковому задоволенню, в меншому розмірі, ніж заявлено позивачем.
Враховуючи вимоги ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за вимогу немайнового характеру (позбавлення батьківських прав)в сумі 114,70 грн. та судовий збір за вимогу майнового характеру (стягнення аліментів) в сумі 229,40 грн., а всього - 344,10 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 6,10, 11, 60, 61, 79, 88,130, 212- 215 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Призначити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, опікуном неповнолітньої дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягувати з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) аліменти на утримання доньки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи утримання з 25.03.2013 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнення аліментів припустити до негайного виконання в межах місячного платежу.
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави судовий збір в сумі 344,10 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Севастополя шляхом подачі апеляційної скарги в Ленінський районний суд м. Севастополя протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя - підпис
З оригіналом згідно
Суддя Ленінського районного суду
м.Севастополя М.В. Рубан