Номер провадження 22-ц/791/3110/13 Головуючий в І інстанції Стамбула Н.В.
Категорія: 27 Доповідач: Орловська Н.В.
2013 року листопада місяця 19 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Орловської Н.В.
Суддів: Майданіка В.В.
Кутурланової О.В.
при секретарі Шевардіній К.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Фідокомбанк» на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 15 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3, діючого від свого імені та в інтересах ОСОБА_4 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області, публічного акціонерного товариства «Фідокомбанк», Реєстраційної служби Комсомольського районного управління юстиції в м. Херсоні, третя особа: орган опіки і піклування Комсомольської районної у м. Херсоні ради, про застосування наслідків нікчемного правочину та скасування реєстрації прав власності на нерухоме майно,
В липні 2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3, діючий від свого імені та в інтересах ОСОБА_4 звернулись до суду із позовом до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області, ПАТ «Фідокомбанк», Реєстраційної служби Комсомольського районного управління юстиції в м. Херсоні, третя особа: орган опіки і піклування Комсомольської районної в м. Херсоні ради про застосування наслідків нікчемного правочину та скасування реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Позивачі зазначили, що за рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 27.12.2010р. в рахунок погашення кредитного зобов'язання перед ПАТ «Ерсте Банк», правонаступником якого є ПАТ «Фідокомбанк», звернуто стягнення на предмет іпотеки, яким є квартира АДРЕСА_1, належній на праві спільної власності йому та дружині ОСОБА_2
В ході примусового виконання вказаного рішення предмет іпотеки, виставлений на торги, проданий не був, а за актом органу виконання судових рішень від 28 березня 2012р. переданий у власність іпотекодержателя ПАТ «Ерсте Банк», правонаступником якого є ПАТ «Фідокомбанк», на підставі якого стягувачу видано свідоцтво про право власності на вказану квартиру.
Оскільки при вчинені вказаних правочинів не враховані інтереси неповнолітньої дочки позивачів ОСОБА_4, 2000 року народження, яка постійно проживає і зареєстрована у спірній квартирі та не отримана попередня згода органу опіки на його укладання, такий правочин є нікчемним.
Просили визнати вказані правочини нікчемними,застосувати наслідки недійсності до нікчемного правочину, витребувати із володіння ПАТ «Ерсте Банк», правонаступником якого є ПАТ «Фідокомбанк», спірну квартиру на користь її власників ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 15 серпня 2013 року позовні вимоги задоволені.
В апеляційній скарзі представник публічного акціонерного товариства «Фідокомбанк» просить ухвалене у справі рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на невідповідність фактичним обставинам справи висновку суду щодо нікчемності вчиненого правочину та неправильного застосування норм ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження», яким встановлений порядок реалізації предмету іпотеки за рішенням суду, у випадку коли торги не відбулися через відсутність покупців, та попереднього дозволу органу опіки на реалізацію нерухомого майна не передбачає.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення виходив з тієї обставини, що квартира АДРЕСА_1, належній на праві спільної власності позивачам, передана у власність іпотекодержателя з порушенням вимог законодавства та прав неповнолітньої дитини за відсутності дозволу органу опіки, а тому акти про передачу майна та свідоцтва про право власності видане відповідачу є нікчемними, наслідком якого є витребування переданого майна на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Проте з таким висновком погодитись не можна.
Частиною 3 ст.17 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що батьки, або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню, або спеціальній реєстрації, відмовитись від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватись від імені дитини порукою, видавати зобов'язання.
Органи опіки і піклування в силу ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних інтересів дітей. Для здійснення правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке, або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органу опіки і піклування.
Отже, попередній дозвіл органу опіки і піклування під час відчуження нерухомого майна, право власності чи право користування яким, як житлом, має дитина, надається у випадку коли власником цього майна є батьки або особи, що їх замінюють, а також коли останні укладають угоди від імені неповнолітньої дитини.
Угоди, укладені з порушення вимог ст.71 ЦК України є нікчемними згідно ст. 224 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається та визнано сторонами, що спірна квартира АДРЕСА_1, належній на праві спільної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3, є предметом іпотеки щодо якого звернуто стягнення за рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 27.12.2010р. для погашення кредитного зобов'язання ОСОБА_3 за договором кредиту від 10.04.2008р., укладеним із ПАТ «Ерсте Банк», правонаступником якого є ПАТ «Фідокомбанк».
Умовами договору іпотеки від 10.04.2008р. у п.2.1.5. іпотекодавці стверджували, що діти віком до 18 років права власності чи користування квартирою не мають.
Неповнолітня дитина ОСОБА_4, 2000 року народження, зареєстрована у вказаній квартирі 02.02.2011р. (а.с.18). При цьому письмова згода іпотекодержателя, передбачена п.4.1.4 договору іпотеки, відсутня.
В ході примусового виконання рішення суду, предмет іпотеки переданий на реалізацію, яка проводилась філією ТОВ «Кей Стоун Херсон» 07.12.2011р. та після уцінки предмету продажу повторно проводилась 27.01.2012р. за правилами ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції чинній на час виникнення цих правовідносин.
У відповідності до ч.6 цієї норми Закону, якщо у місячний строк з дня проведення повторної оцінки майно не реалізовано з прилюдних торгів, державний виконавець повідомив про це стягувача листом від 08.02.2012р., а останній подав заяву від 23.02.2012р. про залишення за собою непроданого майна, що є предметом іпотеки.
Акт про передачу майна стягувачу складений 28.03.2012р., на підставі якого видано нотаріально посвідчене свідоцтво про право власності, що відповідає ч.9 ст. 62 вказаного Закону та ст. 49 Закону України «Про іпотеку».
В процесі примусового виконання рішення суду щодо реалізації предмета іпотеки державний виконавець діяв у відповідності до порядку, визначеному Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом МЮУ №74\5від 15.12.1999р., чинній на час реалізації спірної квартири на прилюдних торгах, де встановлено обов'язок подати заявку на реалізацію арештованого майна разом із пакетом документів наведених у п.5.11.
Необхідність отримання виконавцем попереднього дозволу органу опіки і піклування за умов та у порядку п.4.5.9 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом МЮУ № 515\5 від 02.04.2012р. запроваджена з часу набрання нею чинності з 17 квітня 2012р., тоді як виконавчі дії та передача у власність стягувача нереалізованого майна за актом від 28.03.2012р. мало місце до часу встановлення цього порядку. Крім того Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом МЮУ №74\5від 15.12.1999р., чинної на час реалізації спірної квартири на прилюдних торгах, отримання такого дозволу не вимагалося.
Оскільки на час укладання договору іпотеки права власності чи права користування житловим приміщенням у спірній квартирі неповнолітні діти не мали, а станом на час реалізації нерухомого майна, що є предметом іпотеки, вимога про надання попереднього дозволу органу опіки та піклування на її реалізацію наведеними нормами законодавства не передбачена, висновок суду першої інстанції про нікчемність акта передачі стягувачу не проданого на торгах нерухомого майна, що є предметом іпотеки, не ґрунтується на законі та суперечить встановленим фактичним обставинам справи.
Отже, рішення суду належить скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову з викладених вище підстав.
На підставі викладеного, ст.ст. 71, 224 ЦК України, ст. 49 Закону України «Про іпотеку» ст. 62 Закону «Про виконавче провадження», керуючись ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Фідокомбанк» задовольнити.
Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 15 серпня 2013 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3, діючого від свого імені та в інтересах ОСОБА_4 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області, публічного акціонерного товариства «Фідокомбанк», Реєстраційної служби Комсомольського районного управління юстиції в м. Херсоні, третя особа: орган опіки і піклування Комсомольської районної у м. Херсоні ради, про застосування наслідків нікчемного правочину та скасування реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Фідокомбанк» судові витрати в сумі 958,48 грн. у рівних частках.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції з часу набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: