19.11.13р. Справа № 904/6795/13
За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
про стягнення заборгованості у загальному розмірі 15 207 610,57 грн.
Суддя Бєлік В.Г.
Представники:
від позивача: Вознюк Є.В. - дов. № 14-61 від 22.03.2013р., головний юрисконсульт Відділу претензійно-позовної роботи Управління претензійно-позовної роботи Юридичного департаменту;
від відповідача: Кісілевич Є.Є. - дов. № 13/14 від 16.05.2013р., юрисконсульт.
Публічне акціонерне товариство Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", про стягнення заборгованості у загальному розмірі 15 207 610,57грн., яка складається з сум: 11 770 666,17грн. - основного боргу, 71092,62 грн. - втрат від інфляції, 282 052,13 грн. - 3% річних, 1 224 832,34грн. - пені, 1 858 967,31грн. - штрафу.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № МР 001-2170-ПР купівлі-продажу природного газу від 20.07.2012 р. у частині своєчасних розрахунків за поставлений протягом жовтня-грудня 2012 року природний газ, у зв'язку з чим станом на 19.08.2013р. у нього виникла заборгованість у сумі 15 207 610,57грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав. Наполягав на стягненні штрафних санкцій у повному обсязі з огляду на відсутність виняткових обставин для їх зменшення, а також у зв'язку зі збитками, від яких позивач потерпає через несвоєчасний розрахунок із ним відповідачем.
Відповідач позовні вимоги визнає, у відзиві, поданому 10.10.2012р. через канцелярію суду, просить зменшити згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України визначений позивачем розмір пені та штрафу на 60%, а саме: 7% штрафу - до 343 586,92грн., пені - до 489932,93грн. В обґрунтування заявленого клопотання зазначає наступне.
ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» створене відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України «Про створення відкритого акціонерного підприємства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль»від 23.08.2011 р. №398 шляхом перетворення державного підприємства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» у відкрите акціонерне товариство «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» в порядку, передбаченому Указом Президента України від 15.06.1993 р. № 210.
Рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради № 360 від 13.06.2007 р. функції з реалізації виробленої відповідачем теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання правобережної частини міста, а також повної бази даних споживачів 1, 2, 3, 4 груп станом на 01.07.2007 р. передані КП «Дніпродзержинськтепломережа».
За договором № 11/12 від 30.09.2011 р. відповідач зобов'язаний постачати Комунальному підприємству «Дніпродзержинськтепломережа» на межі балансового розмежування теплову енергію в заявлених обсягах, а останнє -оплачувати її за встановленими тарифами (цінами) у передбачені договором терміни. У порушення умов договору оплата за теплову енергію здійснюється несвоєчасно, внаслідок чого станом на 30.09.2012р. заборгованість комунального підприємства перед відповідачем складає 285 249 000,7грн. Загальна дебіторська заборгованість контрагентів перед відповідачем складає 410 839 000грн., погашення якої дало б змогу розрахуватися відповідачу за борги перед позивачем. Доводи позивача про те, що зменшення розміру пені та штрафу спричиняє йому додаткові збитки вважає безпідставними, оскільки сума нарахованих штрафних санкцій не може спричинити збитків і вважається додатковим прибутком.
У судовому засіданні 10.10.2013р. оголошувалася перерва до 04.11.2013 р.
За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
Між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (далі за текстом - продавець, позивач) та Публічним акціонерним товариством «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» було укладено договір № МР001-2170-ПР купівлі-продажу природного газу (далі за текстом - Договір).
Відповідно до пункту 1.1. Договору, продавець зобов'язується передати у власність покупцю у2012р. природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на теріторії України підприємствами, які не підпадають під дію ст. 10 Закону України «Про засади функціонуванняринку природного газу», а покупець зобов'язується прийняти і оплатити цей природний газ на умовах цього Договору.
За пунктом 2.1.Договору передача покупцю природного газу в період із 01 серпня 2012 р. по 31 грудня 2012 р. здійснюється в загальному обсязі 6 428 000. куб. м, у тому числі по місяцях (у тис. куб. м): липень - 0, серпень - 0, вересень - 0, жовтень - 793, листопад - 2033, грудень - 3602.
Відповідно до п. 5.2. Договору ціна за 1000,0 куб. м газу становить 3 509,00грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл природного газу. До сплати за 1000 куб.м. з урауванням додаткових складових - 4 661,74грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується самим відповідачем, на виконання умов Договору позивач протягом жовтня - грудня 2012р. передав відповідачу природний газ обсягом 6 037,789тис.куб.м на загальну суму 28 146 578,36 грн., що підтверджується двохсторонніми актами приймання-передачі природного газу (а.с. 13-15).
У свою чергу свої зобов'язання в частині оплати відповідач належним чином не виконав.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з п.4.1. Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку:
-оплата в розмірі 30% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5 банковських днів до початку місяця поставки газу;
- оплата в розмірі 35% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5-го числв та до 15-го числа поточного місяця поставки.
Остаточний розрахунок за газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.
Місце поставки газу у пунктах приймання передачі газу на вхідній запірній/відключній арматурі покупця Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі (п. 3.1. Договору).
У порушення зазначених вимог, оплату за природний газ відповідач здійснив лише частково, у сумі 16 375 912,19грн., у з в'язку з чим станом на 19.08.2013р. його заборгованість за Договором складає 11 770 666,17грн. (28 146 578,36 -16 375 912,19 = 11 770 666,17).
Зазначене підтверджується обігово-сальдовою відомістю позивача (а.с. 17-18), та визнається самим відповідачем, зокрема у поданому ним письмовому клопотанні про зменшення розміру штрафних санкцій.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, зобовязання відповідача щодо своєчасної та повної сплати вартості отриманого природного газу є порушеними. Ввимоги позивача щодо стягнення з відповідача 11 770 666,17грн. заборгованості за поставлений природний газ підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, -сплата неустойки, відшкодування збитків.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до пункту 7.2. Договору у разі порушення покупцем умов пункту 4.1. цього Договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів - додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми прострочення платежу.
Із загальної суми заборгованості відповідача, що складає 15 207 610,57грн., позивачем нараховані пеня у сумі 1 224 832,34грн., а також штраф у сумі 1 858 967,31грн.
Перевіривши розрахунок позивача в цій частині (а.с.21-22), суд визнає його обґрунтованим. Не оспорює його і відповідач, який у своєму письмовому клопотанні повністю визнає правильність визначених штрафних санкцій до стягнення, але просить їх зменшити на 60%, а саме: 7% штрафу -до 343 586,92грн., пені - до 489932,93грн. В обґрунтування заявленого клопотання зазначає наступне.
ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» створене відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України «Про створення відкритого акціонерного підприємства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» від 23.08.2011р. №398 шляхом перетворення державного підприємства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» у відкрите акціонерне товариство «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» в порядку, передбаченому Указом Президента України від 15.06.1993 р. № 210.
Рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради № 360 від 13.06.2007 р. функції з реалізації виробленої відповідачем теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання правобережної частини міста, а також повної бази даних споживачів 1, 2, 3, 4 груп станом на 01.07.2007 р. передані КП «Дніпродзержинськтепломережа».
За договором № 11/12 від 30.09.2011 р. відповідач зобов'язаний постачати Комунальному підприємству «Дніпродзержинськтепломережа» на межі балансового розмежування теплову енергію в заявлених обсягах, а останнє - оплачувати її за встановленими тарифами (цінами) у передбачені договором терміни. У порушення умов договору оплата за теплову енергію здійснюється несвоєчасно, внаслідок чого станом на 30.09.2012р. заборгованість комунального підприємства перед відповідачем складає 285 249 000,7грн. Загальна дебіторська заборгованість контрагентів перед відповідачем складає 410 839 000грн., погашення якої дало б змогу розрахуватися відповідачу за борги перед позивачем. Доводи позивача про те, що зменшення розміру пені та штрафу спричиняє йому додаткові збитки вважає безпідставними, оскільки сума нарахованих штрафних санкцій не може спричинити збитків і вважається додатковим прибутком.
Розглядаючи клопотання відповідача про зменшення нарахованих йому до стягнення пені та штрафу, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Стаття 233 Господарського кодексу України також передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені та штрафу є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 19 січня 2011р. № 10/224-10 та № 12/63 і постанови ВГСУ від 29.11.2012р. у спрпавах № 18/5005/4976/2012 та 37/5005/5346/2012
Відповідно до підпункту 3.17.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. (із змін. і доп.) «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Позивач не надав суду доказів на підтвердження завдання йому відповідачем збитків від порушення прийнятих на cебе грошових зобов'язань за Договором.
Натомість відповідач, зі свого боку, допущене ним порушення обґрунтував належними і допустими доказами, які свідчать про поважність причин, обумовлених об'єктивними обставинами: великою дебіторською заборгованістю перед ним його боржників на загальну суму 313825,00 тис. грн., у тому числі 291013,7 тис грн. з боку споживача спірної теплоенергії - КП «Дніпродзержинськтепломережа» за укладеним між ними договором поставки № 11/12 Т-TЕ 246494 від 30.09.2011 р. теплової енергії у вигляді гарачої води для потреб населення, установ і організацій, що фінансуються із державного та місцевого бюджетів, та інших суб'єктів господарювання.
Таким чином, заявлене відповідачем клопотання про зменшення на 60 % від належної до стягнення суми пені та штрафу суд вважає за можливе задовольнити частково до розміру 30%, внаслідок чого задоволенню підлягають вимоги про стягнення пені у сумі 857 382,64грн. (1 224 832,34грн. х 30/100% = 857 382,64грн.) та штрафу у сумі 1 301 277,12грн. (1 858 967,31грн. х 30%/100% = 1 301 277,12грн.).
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем нараховано до стягнення з відповідача інфляційні втрати з лютого 2012 року по липень 2012 рік у сумі 71092,62грн., а також 3% річних за період із 14.02.2012 р. по 17.07.2012 р. у сумі 282 052,13грн. (а.с. 6-7).
Перевіривши розрахунок позивача, суд задовольняє частково позовні вимоги позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат.
Позивачам під час рохзрахунку суми боргу з урахуванням індексу інфляції було допущено помилку у визначенні суми боргу на яку нараховується такий індекс, а саме: за період з 16.12.2012р. по 15.01.2013р. індекс інфляції нарахований на суму 23 033 563,35грн. яка складається з наступних сум:
- 2 758 069,49грн. - сума боргу за поставлений природний газ у жовтні;
- 10 254 677,08грн. - сума боргу за отриманий природний газ у листопаді;
- 15 133 831,79грн. - сума боргу за поставлений природний газ у грудні;
- 25 025,49грн. - сума індексу інфляції на який збільшилась сума боргу за отриманий відповідачем у листопаді
Сума індексу інфляції, на який збільшилась сума боргу за отриманий відповідачем природний газ у листопаді, неправомірно врахована позивачем до суми боргу на яку нараховується індекс інфляції у грудні.
За розрахунком суду до стягнання підлягає 71 042,56грн. збільшення суми боргу з урахуванням індексу інфляції.
Щодо суми 3% річних, то вона розрахована вірно та підлягає стягненню у сумі 282 052,13грн.
Таким чином, позов Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення заборгованості з Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", підлягає частковому задоволенню в наступних сумах: 11 770 666,17грн. - основного боргу; пені у сумі 857 382,64грн.; 7% штрафу у сумі 1 301 277,12грн.; 71 042,56грн. - збільшення суми боргу з урахуванням індексу інфляції; 282 052,13 грн. - 3% річних, а всього на загальну суму 14 282 420,62 грн.
Підпунктом 3.17.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. (із змін. і доп.) «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» також передбачено, що у разі зменшення судом розміру неустойки судовий збір покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки, а у резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір неустойки, що підлягає стягненню.
В той же час, враховуючи часткове задоволення вимог про стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції в цій частині відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам. Судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача складає 68 819,77грн.
Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" (51925, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області, вул. Радянська, 2, код ЄДРПОУ 00130820) на користь Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 11 770 666,17 грн. - основного боргу; 857 382,64грн. - пені; 1 301277,12грн. - 7% штрафу; 71 042,56грн. - збільшення суми боргу з урахуванням індексу інфляції; 282 052,13 грн. - 3% річних; 68 819,77грн. - судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя В.Г. Бєлік
Повне рішення складено 22.11.2013р.