Справа № 157/1571/13-ц
Провадження №2/157/400/13
Іменем України
22 листопада 2013 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Гончарука О.Н.,
за участю секретаря - Раковець Р.М.,
відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Камені-Каширському цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
установив:
У поданій до суду позовній заяві позивач зазначає, що 05 березня 2008 року між ТзОВ «Комерційний банк «Дельта», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №001-02039-050308 на підставі якого останньому було відкрито картковий рахунок №26250902238195 в національній валюті України, видано платіжну картку, пін-код до неї та відкрито кредитну лінію на загальну суму 30 000 грн.
Моментом надання позивачем кредиту є день здійснення операцій за допомогою виданої йому картки або день отримання платежів за умови відсутності на рахунку відповідача його власних коштів.
Згідно умов кредитного договору відповідач зобов'язувався щомісячно здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією, яка виникла за попередній звітній місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування вказаною лінією та/або овердрафтом за попередній звітний місяць, всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі прострочення строків сплати заборгованості, процентів за користування як кредитною лінією так і овердрафтом.
Так як ОСОБА_1 умови кредитного договору не виконував, у нього станом на 21 грудня 2012 року виникла кредитна заборгованість в розмірі 1460 грн., із яких 435 грн. - тіло кредиту, 1025 грн. - заборгованість за комісією.
Просить суд постановити рішення котрим стягнути з відповідача в його користь вказану кредитну заборгованість та судові витрати.
Представник позивача до суду не з'явився.
У поданій до суду позовній заяві він просить справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги задовольнити.
Відповідач позовні вимоги не визнав та пояснив суду, що уклавши з позивачем вказаний ним договір він в день його укладення отримав 1000 грн. встановленого на цей час на рахунку кредитної лінії ліміту. Більше кредитною карткою не користувався, грошей за нею не отримував.
Заборгованості за кредитом у нього немає бути, оскільки він його - 1000 грн., вчасно погашав.
Крім цього позивачем пропущено трьохрічний строк звернення до суду з зазначеними вимогами. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском цього строку.
Позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Як вбачається з кредитного договору №001-02039-050308, укладеного 05 березня 2008 року між ТзОВ «Комерційний банк «Дельта», правонаступником якого згідно статуту є ПАТ «Дельта Банк» (а.с.15-16), та ОСОБА_1 (а.с.5-6), тарифів на обслуговування платіжних карток Віза Класік Тарифний пакет «Швидкі гроші Пенсійний» (а.с.7-9), Банк надав відповідачу платіжну картку №26250902238195 строком дії 12 місяців, споживчий кредит шляхом відкриття йому відновлювальної відкличної кредитної лінії на загальну суму 30 000 грн., встановивши на день укладення цього договору ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 1000 грн.
За цим договором відповідач зобов'язувався щомісячно погашати частину заборгованості у вигляді обов'язкового мінімального платежу, який складається із частки обов'язкового погашення тіла кредиту - 4,5% від суми кредитного ліміту за наявності використання коштів станом на день розрахунку, але не більше ніж сума використаних коштів, нарахованих процентів за кредитом - 0, 0001% річних, плати за обслуговування - 2,5 % в місяць у разі наявності заборгованості за рахунком, овердрафту, процентів за ним - 90% річних та суми заборгованостей минулих періодів.
У відповідності до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ст.1054 згаданого Кодексу, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається з розрахунку заборгованості по кредиту (а.с.13-14), відповідач умов кредитного договору належним чином не виконував, а починаючи з 09 липня 2009 року взагалі припинив будь-які виплати, у зв'язку з чим станом на 21 грудня 2012 року його загальна кредитна заборгованість становить 1610 грн., із яких: 435 грн. - тіло кредиту, 1025 грн. - заборгованість за комісіями, 150 грн. - пеня, яку позивач стягувати не просить.
З цього розрахунку та поданих відповідачем квитанцій про погашення кредиту вбачається, що ним остання сплата за договором проводилась в липні 2009 року. Всього ним за період з 04 квітня 2008 року по 06 липня 2009 року погашено кредит на суму 995 грн.
Відповідно до ст.ст. 256, 257, 267 ЦК України особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересів в межах трирічного строку позовної давності.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Як зазначено в п.31 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», інформаційного листа цього суду №10-70/0/4-13 від 16 січня 2013 року, так як у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.
Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно, тощо), зазначене вище правило застосовується й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).
З кредитного договору вбачається, що в ньому не встановлено строку на який його укладено, а його умова, що він діє до повного виконання сторонами взятих за ним зобов'язань (п.5.2) не може розглядатись як установлення строку його дії, оскільки це не відповідає вимогам ст.252 ЦК України, згідно якої строк позовної давності визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Цього в договорі не встановлено.
З врахуванням зазначених статей ЦК України, які стосуються строків позовної давності, вищезгаданих роз'яснень касаційного суду, терміну закінчення дії виданої позивачу кредитної картки - 05 березня 2009 року, строку пред'явлення до суду через поштове відділення зв'язку позову - 05 листопада 2013 року, тобто по спливу трирічного строку з дня, коли відповідач сплатив останній платіж по кредитному договору - 09 липня 2009 року, наполяганні останнього на застосуванні позовної давності, у задоволенні позову слід відмовити за її спливом.
Клопотання про поновленні пропущеного строку звернення до суду позивачем не заявлялось.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 252, 256, 257, 267, 526, 1054 ЦК України, суд
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення 1460 (однієї тисячі чотириста шістдесят) гривень, заборгованості за кредитним договором №001-02039-050308, який було укладено сторонами 05 березня 2008 року, відмовити у зв'язку зі спливом позовної давності.
Рішення може бути оскаржено до судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Волинської області шляхом подачі сторонами апеляційних скарг через Камінь-Каширський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а позивачем - в той же строк з дня отримання його копії.
Головуючий:
ОСОБА_2