справа № 691/1500/13-к
провадження № 1-кп/691/104/13
18 листопада 2013 року Городищенський районний суд Черкаської області
в складі :
судді Черненка В.О.
при секретарі Сидоренко О.С.
з участю:
прокурора Климюк Я.В.
обвинуваченого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городище кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, розлученого, не працюючого, раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 389 КК України,
ОСОБА_1, будучи раніше судимим Городищенським районним судом 17.01.2013 року за ч. 1 ст. 164 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень в дохід держави, не виконав покладений судом на нього обов'язок щодо сплати даного штрафу та, будучи у встановленому законом порядку ознайомленим про обов'язок його сплатити, не маючи на те поважних причин, умисно, шляхом бездіяльності, зазначений штраф не сплатив.
Тобто, обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 389 КК України, кваліфікуючою ознакою якого являється ухилення від сплати штрафу особою, засудженою до цього виду покарання.
Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у скоєні вказаного кримінального правопорушення, в якому йому було повідомлено про підозру, визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся, та показав суду, що дійсно, 17.01.2013 року його було засуджено за скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень, але штраф не сплачував, оскільки у нього були відсутні кошти.
Враховуючи те, що ОСОБА_1повністю визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд, за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Ухвалюючи вирок на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами та оцінені судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд приходить до висновку, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 мало місце. Тобто, ОСОБА_1 ухилився від сплати штрафу, тому суд кваліфікує його діяння за ч. 1 ст. 389 КК України.
Призначаючи вид та розмір покарання обвинуваченому, суд у відповідності до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення (злочину), який законодавцем віднесений до злочинів невеликої тяжкості, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Пом'якшуючою обставиною згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття ОСОБА_1 та сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання винному, зазначені у ст.67 КК України, судом не встановлені.
Суд, враховуючи зазначені обставини в їх сукупності, бере до уваги те, що ОСОБА_1 вину у скоєному визнав, щиро кається, активно сприяв розкриттю злочину, ніде не працює, його характеристику, дійшов до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, та прийняв рішення про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України.
Речові докази та судові витрати по справі відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження на стадії досудового розслідування не застосовувались.
Керуючись ч. 4 ст. 29, ч. 3 ст. 349, ст. ст. 369 - 371, 373, 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 389 КК України та призначити покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 обов'язки: не виїжджати на постійне місце проживання за межі України без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Черкаської області через Городищенський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити засудженому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_2