Справа № 2-а-12207/11/0212
Головуючий у 1-й інстанції: Федчишена С. А.
Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.
12 листопада 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Ватаманюк Р.В.
судді: Залімський І. Г. Білоус О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м.Вінниці від 24 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про перерахунок пенсії,
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідачів про визнання дій неправомірними і протиправними та зобов'язання провести перерахунок з урахуванням підвищення пенсії на 150 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з наступним її перерахунком та виплатою в подальшому.
Постановою Ленінського районного суду м.Вінниці від 24.10.2011 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час та дату слухання справи повідомленні належним чином.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником бойових дій.
У відповідності до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 09.11.1993 року пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються в розмірі 150 процентів мінімальної пенсії за віком (в редакції, що діяла до змін внесених Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 05.10.2005р. до 01.07.2006 р.).
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 5 жовтня 2005 року, часина 4 статті 12 цього Закону викладена в новій редакції у відповідності до якої починаючи з 1 липня 2006 року, пенсії учасникам бойових дій або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки з 1 липня 2006 року, пенсії учасникам бойових дій або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Дана норма набрала чинності з 01 липня 2006 року, а відтак, право на виплату підвищення до пенсії у розмірі 150 % позивач мав до 1 липня 2006 року.
Зазначені зміни не конституційними не визнавались, а тому позовні вимоги є безпідставними, що вірно встановлено судом першої інстанції.
При цьому, апелянтом в порушення вимог частин 1 статті 71 КАС України не надано жодних доказів на спростування правомірності оскаржуваної постанови суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, яке не спростовується доводами апеляційної скарги, а тому підстав для його скасування немає.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення , а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України , суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, -залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м.Вінниці від 24 жовтня 2011 року, -без змін.
Судове рішення набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржене в касаційному порядку згідно з ст. 212 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Залімський І. Г.
Білоус О.В.