Справа № 2а/2218/1534/12
Головуючий у 1-й інстанції: Дручкова С. П.
Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.
12 листопада 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Ватаманюк Р.В.
судді: Залімський І. Г. Білоус О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому Хмельницької області на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому Хмельницької області (далі - відповідач) про перерахунок пенсії,
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідачів про визнання дій неправомірними і протиправними та зобов'язати нарахувати підвищення до пенсії в розмірі 400% мінімальної пенсії за віком, як інваліду війни I-ої групи.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15.05.2012 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час та дату слухання справи повідомленні належним чином.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до частини 4 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції Закону України від 23 листопада 1995 року № 458/95-ВР "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються: інвалідам I групи - у розмірі 400 процентів мінімальної пенсії за віком, II групи - 350 процентів мінімальної пенсії за віком, III групи - 200 процентів мінімальної пенсії за віком.
Законом України від 05 жовтня 2005 року № 2939-IV "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" частину 4 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" було викладено в такій редакції: "Інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: інвалідам I групи - у розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, III групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність". Вказаний Закон набрав чинності (крім пунктів 2 і 5, які набирають чинності з 1 липня 2006 року, та пункту 4, який набирає чинності з 1 січня 2007 року) з 01 січня 2006 року.
Зазначені зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", такими що не відповідають Конституції України не визнавались, а отже, на час звернення до суду з даним позовом нарахування та виплата пенсії позивачу здійснювалася відповідно до вимог чинного законодавства України.
Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення , а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України , суд -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 травня 2012 року - без змін.
Судове рішення набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржене в касаційному порядку згідно з ст. 212 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Залімський І. Г.
Білоус О.В.