Ухвала від 21.11.2013 по справі 814/1447/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2013 р.Справа № 814/1447/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

за участю секретаря - Скоріної Т.С.

за участю представників:

представники позивача - Горбатенко Н.Д., Охрименко В.А., Зозулінський О.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Слов'янка» до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року приватне підприємство «Слов'янка» (надалі - ПП «Слов'янка», позивач) звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (надалі - Первомайська ОДПІ, відповідач) від 25 березня 2013 року форми «Р» № 0000052204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 101 106,30 грн.

В обґрунтування позивач зазначив, що висновки актів перевірки, на підставі яких прийняте оспорюване податкове повідомлення-рішення, не відповідають нормам діючого законодавства, є непідтвердженими, а податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року адміністративний позов - задоволено.

Суд визнав протиправними та скасував податкове повідомлення-рішення Первомайської ОДПІ від 25 березня 2013 року форми «Р» № 0000052204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі101 106,30 грн. та застосовані штрафні санкції на суму 1, 00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що при здійсненні господарських операцій з контрагентом-постачальником позивач діяв виключно у відповідності до норм діючого законодавства, а доводи Первомайської ОДПІ про «безтоварність» зазначених господарських операцій ґрунтуються лише на припущеннях.

В апеляційній скарзі Первомайської ОДПІ ставиться питання про скасування судового рішення у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апелянт просить скасувати, прийняте судом першої інстанції рішення та ухвалити нове, про відмову в задоволенні позову.

До суду апеляційної інстанції представник Первомайської ОДПІ не з'явився, повідомлений належним чином про день, час та місце розгляду справи.

Представники позивача, вважали рішення суду законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Первомайської ОДПІ не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Із матеріалів справи слідує, що документальною позаплановою перевіркою з питань своєчасності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість ТОВ ПП «Слов'янка» по взаєморозрахунках з приватним підприємством «Дніпрокомплект» за період: січень 2011 року, березень 2011 року встановлено порушення позивачем п.198.1, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) щодо безпідставного включення до складу податкового кредиту суму ПДВ по господарським операціям з ПП «Дніпрокомплект» з постачання паливно-мастильних матеріалів.

Первомайською ОДПІ на підставі виявлених порушень 25 березня 2013 року було прийняте податкове повідомлення - рішення №0090052204, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 101 107,13 грн. в тому числі за основним платежем 101 106,13 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1,00 грн.

Предметом дослідження в ході перевірки Первомайської ОДПІ були господарські операції позивача за період січень 2011 року, березень 2011 року з ПП «Дніпрокомплект» на підставі договору купівлі-продажу №121102 від12 листопада 2010 року, за умовами якого позивач придбав нафтопродукти (а.с.31).

Також податковим органом досліджувалися договори про надання автотранспортних послуг №01-01/1 від 01 січня 2011 року та від 05 січня 2011 року, за умовами якого позивачу були перевезені нафтопродукти.

Підставою для нарахування позивачу грошових зобов'язань стали висновки контролюючого органу про нікчемність правочинів, вчинених позивачем з ПП «Дніпрокомплект» за період, що був предметом перевірки, в зв'язку з наявністю у контролюючого органу відомостей про те, що ПП «Дніпрокомплект» мало відносини в ланцюгу постачання товарів з підприємствами, які має ознаки фіктивного підприємства (ТОВ «Аксіома» та ПП «Український центр екології).

Судом першої інстанції було встановлено, що в період січня 2011 року, березня 2011 року позивачу проводилася поставка паливних матеріалів.

Оплата вартості товару (послуг) та податку на додану вартість у складі вартості товару (послуг) була здійснена позивачем в повному обсязі.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги ПП «Слов'янка», зазначив, що

позивач надав всі необхідні первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю ПП «Дніпрокомплект», які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення, зокрема, придбання на підставі цивільно-правових угод товарів (послуг) для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку.

Колегія суддів вважає даний висновок суду правильним, а також приходить висновку, що при постановленні рішення, судом першої інстанції було дотримано вимоги ст. 159 КАС України у зв'язку з наступним.

Висновки податкового органу щодо фіктивності правочинів у ланцюгу постачання паливно - мастильних матеріалів від ТОВ «Аксіома» та ПП «Український центр екології до ПП «Дніпрокомплект» і в подальшому до ПП «Слов'янка» ґрунтуються на даних Автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, згідно з якою встановлено розбіжності між податковим кредитом, задекларованим позивачем з ПП «Дніпрокомплект» в січні 2011 року в сумі 44 215 грн. та в березні 2011 року в сумі 56819 грн.

За результатами планової документальної виїзної перевірки ПП «Дніпрокомплект» з питань дотримання вимог податкового. валютного та іншого законодавства було встановлено відсутність фінансово - господарської діяльності між ПП «Дніпрокомплект» та ТОВ «Аксіома» і ПП «Український центр екології.

На підставі висновків зазначеної перевірки податковим органом було проведено коригування в Автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показників податкового зобов'язання та податкового кредиту ПП «Дніпрокомплект» за період з 01 квітня 2010 року по 30 березня 2011 року.

Проте, рішенням суду, яке набрало законної сили, вказані дії були визнані незаконними і зобов'язано податковий орган відновити в Автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показники податкового зобов'язання та податкового кредиту ПП «Дніпрокомплект» за період з 01 квітня 2010 року по 30 березня 2011 року, відповідно до податкових декларацій з податку на додану вартість за вказаний період.

До суду першої інстанції на підтвердження здійснення даних господарських операцій були надані договори купівлі-продажу паливних матеріалів, видаткові накладні, податкові накладні, товаро - транспортні накладні, банківські виписки.

Крім того, доказами реальності правочинів, здійснених підприємством слугує той факт, що основним видом діяльності позивача є реалізація паливно-мастильних матеріалів через мережу АЗС, наявність торгових патентів на АЗС, згідно яких позивачу надано право здійснення підприємницької діяльності у сфері торгівлі паливо мастильними матеріалами.

Весь придбаний товар позивач реалізовував на АЗС через реєстратори розрахункових операцій, що підтверджується Z-звітами.

Як доказ реалізації ПММ, позивачем до суду першої інстанції були надані Z-звіти за січень, березень, квітень 2011 року.

Також позивачем від реалізації ПММ був сплачений ПДВ та податок на прибуток.

На вимогу суду апеляційної інстанції позивачем надані: паспорта якості на бензин А-76, А - 92, сертифікати відповідності на бензин А-76, А - 92, витяг з журналу реєстрації виданих довіреностей на прийняття товарно - матеріальних цінностей, витяг з журналу - ордеру №6 «розрахунки з постачальниками і підрядниками».

Відповідно до п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02 грудня 2010 року (далі - ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм ПК України, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарський операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Враховуючи, що крім належним чином оформлених податкових накладних, позивачем доказаний факт придбання товарів та його використання у господарської діяльності, ствердження податкового органу про нікчемність вчинених правочинів, є такими, що не засновані на фактичних обставинах справи та нормах податкового законодавства.

Оскільки усі обставини, що входять до предмета доказування у справі, встановлені судом першої інстанції на підставі повного та всебічного дослідження наявних у справі доказів, які відповідають ознакам належності та допустимості, цим обставинам надана правильна юридична оцінка, то підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Слов'янка» до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст ухвали виготовлено 25.11.2013 року.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова

Попередній документ
35416379
Наступний документ
35416381
Інформація про рішення:
№ рішення: 35416380
№ справи: 814/1447/13-а
Дата рішення: 21.11.2013
Дата публікації: 25.11.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі: